Постанова № 71920693, 23.01.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1212/18 Справа № 203/324/17 Головуючий у 1 й інстанції - Казак С. Ю. Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Максюти Ж.І.,

суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

за участю секретаря - Попазової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»

на заочне рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 18 жовтня 2017 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, як спадкоємців ОСОБА_5, заборгованість за кредитними договором б/н від 10.04.2007 року, укладеним між останнім та банком, у сумі 8177,37 грн. /а.с.5-9/

Заочним рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 18.10.2017 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено /а.с.157-159/.

З таким рішенням не погодився позивач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з'ясування, порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі /а.с.162-165/.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.04.2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір б/н, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку на умовах, встановлених кредитним договором, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ОСОБА_5 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами Банку" складає між ним та банком кредитний договір, про що поставив підпис у заяві позичальника /а.с.27/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер /а.с.98/.

Станом на ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку із неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору, утворилась заборгованість у сумі 8177,37 грн. /а.с.10-26/

26.06.2016 року банк звернувся з претензією кредитора до П'ятої Дніпропетровської державної нотаріальної контори та 12.07.2016 року отримав відповідь, в якій зазначалось, що із заявами про прийняття спадщини звернулися: двоюрідна сестра померлого - ОСОБА_4 та двоюрідні брати: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 /а.с.106/.

19.08.2016 року банком було направлено листи-претензії, згідно яких позивач пред'явив свої вимоги до вказаних спадкоємців про погашення заборгованості за кредитним договором /а.с.107-114/.

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції, в силу ст. ст. 1216 ЦК України, 1219 -1220 ЦК України, 1281-1282 ЦК України дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість заочного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно залишити без задоволення, а заочне рішення суду - без змін з наступних підстав.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обв'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що кредитний договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

10.04.2015 року кредитний договір був автоматично пролонгований до 10.04.2016 року та, відповідно, був діючим на момент смерті позичальника ОСОБА_5 Припинив свою дію кредитний договір в день смерті позичальника.

У зв'язку з цим, позивач повинен був звернутись з вимогою до спадкоємців останнього з дотриманням строків, встановлених ч.2 ст.1281 ЦК України, тобто протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини.

Між тим, ані в позовній заяві, ані в претензії від 26.06.2016 року, що подавалась до П'ятої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, банком не зазначено дати, коли йому стало відомо про відкриття спадщини.

У наданому до суду першої інстанції клопотанні, в порядку ч.2 ст.158 ЦПК України, представник банку просив розглядати справу за його відсутності, за наявними у матеріалах справи доказами /а.с.122/.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи судом відповідно до ч.1 ст.169 ЦПК України визнавалась обов'язковою явка представника позивача для надання пояснень та з'ясування обставин стосовно того, коли позивач дізнався про смерть позичальника.

Разом з тим, не дивлячись на відповідні судові повідомлення, позивач явку свого представника не забезпечив, скориставшись своїм процесуальним правом, передбаченим ч.2 ст.158 ЦПК України, та у відповідності до обов'язків, встановлених ст.ст.10,60 ЦПК України доказів щодо дотримання строку, передбаченого ч.2 ст.1281 ЦК України, не надав.

У судове засідання до апеляційного суду представник банку також не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про день, місце та час слухання справи /а.с.184/.

Оскільки, відповідно ч.2 ст.1220 ЦК України, спадщина відкрилась в день смерті позичальника ОСОБА_5, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1, а претензію кредитора позивачем було подано до нотаріальної контори 26.06.2016 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ПАТ КБ «Приватбанк» пропущено, встановлений ч.2 ст.1281 ЦК України, шестимісячний строк для пред'явлення вимоги до спадкоємців померлого боржника та відповідно до ч.4 ст.1281 ЦК України ним втрачено право на пред'явлення такої вимоги.

Зазначений висновок суду відповідає обставинам справи, узгоджується з нормами матеріального права, які правильно застосовані судом першої інстанції.

Отже і доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального закону є безпідставними.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що банк дізнався про смерть ОСОБА_5 у квітні 2016 року, а відтак претензія від 26.06.2016 року була подана у встановлений законом строк, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки банком не надано жодних доказів на підтвердження дати та обставин, за яких ПАТ КБ «Приватбанк» дізнався про дату смерті боржника.

Доводи заявника стосовно того, що строк дії картки встановлено до 30.09.2018 року, а тому строк пред'явлення вимоги до позичальника починається саме з 30.09.2018 року та спливає 30.09.2019 року, колегія суддів вважає такими, що не ґрунтуються на законі, оскільки встановлений ч.2 ст.1281 ЦК України шестимісячний строк для пред'явлення вимог до спадкоємців, які прийняли спадщину, не залежить від настання строку вимоги кредитора.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги необґрунтовані, а заочне рішення суду від 18.10.2017 року відповідає вимогам закону, а тому залишається в силі. У зв'язку з чим апеляційна скарга не задовольняється.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» - залишити без задоволення.

Заочне рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 18 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Ж.І. Максюта

Судді: Е.Л. Демченко

Т.Р. Куценко