Ухвала суду № 71918618, 31.01.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3586/16-к

Провадження № 1-кп/175/161/16

Ухвала

Іменем України

31 січня 2018 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бровченка В.В.,

при секретарі Шаблі А.В.,

за участю сторін: прокурора Демченка Д.В.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

а також потерпілого ОСОБА_5 і його представника

ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадженню № 12015040440002064 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

Перед судовими дебатами головуючий, у відповідності до ч.3 ст.331 КПК України, поставив на вирішення учасників судового провадження питання щодо запобіжного заходу, обраного ОСОБА_4, оскільки 04 лютого 2018 року спливає дія строку тримання його під вартою, а до цього часу, з об’єктивних причин, суд не зможе ухвалити остаточне судове рішення.

Прокурор просив продовжити дію вказаного запобіжного заходу на 30 днів і зазначив, що наявні ризики, передбачені пунктами 1 і 5 частини 1 статті 177 КПК України.

Потерпілий та його представник підтримали позицію прокурора, при цьому адвокат ОСОБА_6 звернула увагу на неналежне виконання ОСОБА_4 процесуальних обов’язків після обрання йому застави, що на її думку, дає підстави стверджувати про можливість ухилення від суду і неправомірного впливу на потерпілого, факт якого було установлено під час судового провадження.

Захисник ОСОБА_2 просила змінити її підзахисному запобіжний захід на домашній арешт, зазначивши, що по-перше, ОСОБА_4 з порушенням закону взятий під варту, по-друге,на даний час відсутні підстави для його тримання під вартою, оскільки він не має наміру будь-яким чином перешкоджати закінченню судового провадження. Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав свого захисника.

Захисник ОСОБА_1 і обвинувачений ОСОБА_3 покладалися на розсуд суду.

Обсудивши питання дії запобіжного заходу у нарадчій кімнаті, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд, незалежно від наявності клопотань… до спливу продовженого строку, зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

За приписами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому - про його продовження, суд зобов’язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона… обвинувачується; вік та стан здоров’я… обвинуваченого; його репутацію та наявність у нього судимостей.

Європейський суд з прав людини неодноразову наголошував, що при вирішенні питання дії запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м’яким запобіжним заходом, мають бути зроблені судом за результатами з’ясування обставин злочину та особи… обвинуваченого.

Судом установлено, що під час підготовчого судового засідання 09 березня 2017 року ОСОБА_7 змінено запобіжний захід із застави на тримання під вартою, оскільки були встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

У подальшому, при продовженні дії цього запобіжного заходу, суд враховував усі обставини справи і наразі вважає реальною наявність існування двох ризиків, а саме незаконно впливати на потерпілого та переховуватися від суду (п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України), які не дозволяють застосувати альтернативні (інші) види запобіжних заходів, оскільки ступінь цих ризиків, з урахуванням особи ОСОБА_4, обставин висунутого обвинувачення і суворості покарання, яке загрожує йому у разі доведеності вини за вчинення умисного тяжкого злочину в період іспитового строку, є достатніми для продовження дії вказаного запобіжного заходу ще на 30 днів, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

У зв’язку з цим клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню.

Посилання ж захисника ОСОБА_2, як на підставу задоволення її клопотання, на прийняття судом незаконного рішення про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу із застави на тримання під вартою, суд залишає поза увагою.

Керуючись ст.ст.331, 369 КПК України, суд -

ухвалив:

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою строком до 04 лютого 2018 року, - продовжити на час судового розгляду кримінального провадження на 30 днів, тобто до 01 березня 2018 року.

Клопотання захисника ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт – залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 і прокурору, направити начальнику Дніпровської УВП № 4 УДПС України у Дніпропетровській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Бровченко