Постанова № 71918099, 25.01.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2108/17Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П.

Секретар судового засідання: Полінецька В.С.

За участю представників учасників справи:

від відповідача – ОСОБА_1, за довіреністю;

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі Регіональної філії «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ»

на рішення Господарського суду Одеської області від 13 листопада 2017 року

по справі № 916/2108/17

за позовом Міського комунального підприємства «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ»

до Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі Регіональної філії «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ»

про стягнення 8 849, 94 грн.

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2017 року Міське комунальне підприємство «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ» (далі – МКП «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі Регіональної філії «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (далі – РФ «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» ПАТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ»), в якому просило стягнути з останнього на свою користь 8 849,94 грн. вартості приймання стічних вод з понаднормативним забрудненням за період лютий-квітень 2016 року.

Підставою позовних вимог позивач визначив порушення умов Договору № А/395 від 25.02.2015р., пункту 4.2 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України 19.02.2002р. за № 37, а також Правил приймання стічних вод у комунальну каналізацію м. Миколаєва, затверджених рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 23.01.2013р. за № 70, а саме перевищення допустимої величини концентрації забруднюючих речовин.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13 листопада 2017 року по справі № 916/2108/17 (суддя Гуляк Г.І.) позов задоволено; стягнуто з ПАТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі Регіональної філії «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» ПАТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на користь МКП «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ» вартість приймання стічних вод з понаднормативним забрудненням за період лютий-квітень 2016 року в сумі 8 849,94 грн., а також 1 600 грн. в рахунок відшкодування судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що з матеріалів справи підтверджується факт порушення відповідачем умов Договору, а також Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та Правил приймання стічних вод у комунальну каналізацію м. Миколаєва, у зв’язку з чим позивачем у повній відповідності з вимогами чинного законодавства здійснено нарахування відповідачу плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням.

Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, ПАТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі Регіональної філії «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» ПАТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, не встановлення та не дослідження судом всіх обставини справи, які мають істотне значення для вирішення даної справи, що в свою чергу призвело до передчасних висновків суду та прийняття незаконного судового рішення, у зв’язку з чим просить скасувати рішення та відмовити в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона посилається на те, що відбір проб стічної води згідно Журналу-Акту відбору проб стічної води від 14 квітня 2016 року на об'єкті відповідача та аналіз стічних вод без висновку лікаря відповідача є неналежними доказами по справі, оскільки позивачем при відборі проб стічних вод підприємства відповідача та їх дослідженні не було дотримано національних стандартів України та керівних нормативних документів.

Більш детальніше доводи викладені у скарзі.

Відзив на апеляційну скаргу від МКП «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ» до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2017 року колегією суддів у складі головуючого судді Лисенко В.А., суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І., поновлено Публічному акціонерному товариству «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі Регіональної філії «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги; апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27 грудня 2017 року продовжено апеляційний розгляд справи по суті, а також роз’яснено учасникам справи про їх право протягом 3-х днів з дня отримання ухвали подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, із доказами направлення копій таких заяв іншим учасникам справи.

Представник МКП «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ» у судове засідання, яке призначене на 25 січня 2018 року, не з’явився, хоча повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи належним чином.

Оскільки позивач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні, явка представників удачників справи не визнавалась обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутністю уповноваженого представника МКП «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ».

Заяви та клопотання не заявлялись.

На підставі ст.ст. 240, 283 ГПК України, в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судовою колегією встановлено, що 25 лютого 2015 року між Міським комунальним підприємством «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ» (виробник) та Державним підприємством «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (споживач) укладено Договір № А/395 на централізоване водопостачання та водовідведення, згідно п. 2.1 якого позивач як виробник зобов’язується надавати споживачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в точках розподілу відповідно до умов Договору, а споживач зобов’язується здійснювати своєчасну оплату послуг на умовах цього Договору, дотримуватися правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Тимчасовими правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в м. Миколаєві, правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, правилами приймання стічних вод у комунальну каналізацію м. Миколаєва та цим Договором, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором. Сторони з усіх питань, що виникають з цього Договору, зобов’язуються керуватися Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», Господарським Кодексом України, Цивільним кодексом України, Правилами користування, Тимчасовими правилами, Правилами приймання, Місцевими правилами приймання та іншими нормативними актами, на підставі яких здійснюється централізоване водопостачання та водовідведення.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що тарифи на послуги встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. У разі зміни тарифів у період дії цього договору виробник доводить споживачу нові тарифи без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків іх введення та розмірів. Також при зміні тарифів проводиться перерахунок вартості послуг за очищення наднормативно забруднених стічних вод.

Пунктом 4.3.7 Договору визначено, що споживач зобов’язаний забезпечувати своєчасний та безперервний доступ представникам виробника (за наявності належним чином оформленого посвідчення щодо проведення інспекції тощо) для зняття контрольних показань із засобів обліку, для відбору з контрольних каналізаційних колодязів проб на перевірку допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються до міської каналізаційної мережі. У випадку скиду в міську каналізаційну мережу стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, передбачених Місцевими правилами приймання, споживач сплачує додаткову плату, передбачену чинним законодавством (Пункт 5.2 Договору).

В додатках № 8 та № 8/1 до Договору «Про приймання наднормативно забруднених стічних вод від Локомотивного депо «МИКОЛАЇВ» сторонами також узгоджено розрахунок вартості приймання таких вод.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2015р., а в частині розрахунків до повного їх завершення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014р. № 200 «Про утворення ПАТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» та постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. № 735 «Питання публічного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» ДП «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» було реорганізовано в ПАТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ».

На підставі зазначеного, 01 грудня 2015 року між МКП «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ» (виробник) та ПАТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (як правонаступник ДП «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ») в особі начальника виробничого підрозділу «Локомотивне депо ОСОБА_1» служби локомотивного господарства регіональної філії «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» ПАТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» та головного інженера вказаного виробничого підрозділу була укладена додаткова угода до Договору № А/395 від 25.02.2015р. про заміну сторони договору – «ЗАМОВНИКА», яким визначено ПАТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі філії «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ».

Отже, відповідач є споживачем послуг за вищевказаним договором, укладеним з позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14 квітня 2016 року працівниками Водоканалу в присутності представника відповідача (в.о. начальника ТНТС ОСОБА_2) з контрольного колодязя виробничого комплексу відповідача по вул. Новозаводська 1 «К» здійснено відбір проб стічної води на відповідність нормам допустимих концентрацій забруднюючих речовин, про що зроблено відповідний запис в журналі-акті відбору проб стічних вод підприємств без зауважень представника відповідача. Відібрана головна проба стічних вод була передана до Миколаївського регіонального управління водних ресурсів для проведення вимірювань, про що свідчить супровідний лист позивача.

В результаті проведених аналізів проб виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин по показнику «фосфати» та «СПАР» (синтетично-поверхнево-активні речовини), що вбачається з результатів аналізів стічних проб від 19.04.2016р.

21 квітня 2016 року позивач направив на адресу керівника Локомотивного депо ОСОБА_1 повідомлення про вказані результати аналізу стічних вод.

На підставі зазначених результатів позивач здійснив згідно п.п. 3.2.4. та розділу 7 місцевих Правил приймання стічних вод розрахунок вартості приймання стічних вод з понаднормативним забрудненням з урахуванням чинної угоди про якість, а також 11.05.2016р. направив відповідачу для оплати рахунок-фактуру № 18/16 від 10.05.2016р. на 8 849, 94 гривень.

У зв’язку з несплатою відповідачем вказаного рахунку-фактури № 18/16 від 10.05.2016р. на суму 8 849, 94 гривень позивачем була направлена відповідачу претензія від 22.07.2017р. про необхідність сплати нарахованої суми, яка була залишена відповідачем без задоволення.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду із заявленим позовом про стягнення з відповідача вартості приймання стічних вод з понаднормативним забрудненням в загальній сумі 8 849, 94 гривень.

Розглянувши справу по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем у повній відповідності з вимогами чинного законодавства здійснено нарахування відповідачу плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за період лютий-квітень 2016 року в сумі 8 849,94 грн., які підтягають стягненню.

Проаналізувавши матеріали справи, судова колегія не може погодитись з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з огляду на таке.

У розділі 1 КНД 211.1.0.009-94 «Галузь застосування» зазначено, що даний керівний нормативний документ встановлює загальні вимоги до відбору проб з метою подальшого визначення хімічних та фізичних показників складу і властивостей вод; містить загальні вимоги до: організації відбору, видів проб, місць, часу та частоти відбору, пристроїв, засобів та посуду для відбору та зберігання проб, реєстрації та транспортування проб, техніки безпеки.

Положення цього керівного нормативного документу розповсюджуються на відбір проб стічних та технологічних вод, що підлягають державному та відомчому контролю. Таким чином, застосування КНД 211.1.0.009-94 «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод» є обов’язковим при здійснені відбору проб стічних вод.

Однак, позивачем при відборі стічних вод та їх дослідженні не дотримано національних стандартів України та керівних документів, а саме: КНД 211.1.0.009-94 «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод», що, на думку судовою колегії, унеможливлює достовірність висновку щодо отриманих результатів аналізу проб.

Крім того, в матеріалах справи відсутній документ «Акт про відбір проб стічних вод» від 14 квітня 2016 року, в якому обов'язково зазначається, назва місця відбору проб, адреса місця відбору проб, час відбору проби, номер(а) проби, обсяг проби, назва та вид проби, позначки про стан посуди і наявність пломб на посуді в яку відбирається проба стічної води, в акті відбору проб обов'язково зазначається, хто з представників та свідків був присутній при відборі проб стічних вод.

Натомість при відборі проб складений журнал-акт відбору проб стічних вод підприємств, де навіть не має місця для зазначення заперечень щодо проведення відбору.

Пунктом 9.1 КНД 211.1.0.009-94 «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод» визначено, що на відібрану пробу (проби) складається супровідний документ (акт, паспорт), в якому має бути наведена така інформація: 1) номер посудини (проби); 2) назва проби, мета відбору; 3) вид проби (разова або об'єднана) із зазначенням способу усереднення; 4) спосіб відбору; 5) пункт та місце відбору; 6) дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування тощо); 7) дата, час та відомості про особу (осіб), яка відібрала пробу.

Однак, із журналу-акту відбору проб стічних вод від 14 квітня 2016 року взагалі не вбачається хто саме з спеціалістів проводив відбір проби, спосіб відбору проби, дані про обробку проби (фільтрування, відстоювання, консервування тощо).

Окремих супровідних документів, які містять відомості, передбачені п. 9.1 КНД 211.1.0.009-94 матеріали справи не містять.

Протокол лабораторії ЦМВ ЛД-№71 від 19.04.2016р, дослідження стічної води не дає можливості правильно ідентифікувати що лабораторією досліджено саме ту пробу, яку було відібрано в локомотивного депо ОСОБА_1 через відсутність посилань на прізвище, ім’я спеціаліста, кількість відібраної проби, в яку попали дощові води, опломбування й маркування посуду при відборі проби. Крім того, за протоколом дослідження відібраної проби з пломбою № 13929968 взагалі відсутній висновок лікаря.

Судова колегія також звертає увагу на те, що журнал-акт відбору проб стічної води та протокол дослідження проби не містить жодних посилань про застосовані методики, стандарти при її відборі, транспортуванні і лабораторному дослідженні. В журналі-акті відбору проб стічної води відсутній перелік показників, які будуть визначатись у відібраній окремо в різні типи посуду проби, як того вимагають ДСТУ ІSО 5667-10:2005 та ДСТУ ІSО 5667-3-2001, при цьому навіть не зазначено, хто конкретно відбирав з представників позивача пробу. Окрім цього, в журналі зазначено не уповноважену особу відповідача.

При цьому, проби повинні були відбиратися в різні посудини, оскільки проба на визначення ХСК потребує консервації.

Так, пунктом 7.7 КНД 211.1.0.009-94 передбачено, що відбір проб для визначення завислих речовин, нафтопродуктів, показників біохімічного споживання кисню (БСК) та хімічного споживання кисню (ХСК) слід проводити в окремий посуд одноразовим наповнюванням без переливу.

Пунктом 7.9 КНД 211.1.0.009-94 «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод» визначено, що особливості відбору проб та попередньої обробки для визначення конкретних показників надані у відповідних методиках визначення складу та властивостей вод, а саме:

- КНД 211.1.4.021 -95 «ОСОБА_1 визначення хімічного споживання кисню (ХСК) в поверхневих і стічних водах»: у п. 5.1 зазначено, що відбір проводять у скляний посуд з притертою пробкою; пунктом 5.2 встановлено, що пробу зберігають при 3°С -4°С, визначення проводять не пізніше, ніж через добу. Пробу після відбору консервують з добавленням 1 см.куб концентрованої сірчаної кислоти на 1 дм.куб. проби. Строк зберігання консервованої проби 5 діб. Об'єм проби води для визначення - не менш 500 см.куб;

- КНД 211.1.4.039-95 «ОСОБА_1 гравіметричного визначення завислих (суспензованих) речовин в природних і стічних водах»: у п. 5.2 зазначено, що об'єм проби повинен бути не менше 2000 см.куб. Пробу води не консервують. Визначення виконують не пізніше, ніж через добу;

- КНД 211.1.4.040-95 «ОСОБА_1 фотометричного визначення заліза (III) та заліза (II, III) з сульфосаліциловою кислотою в стічних водах»: у п.5.3 зазначено, що при відборі проби для визначення вмісту загального заліза пробу не консервують; пунктом 5.4 передбачено, що проба для визначення заліза (III) має заповнювати всю посудину так, щоб під кришечкою не було бульбашок повітря, інакше залізо (II) буде окислене до заліза (III). Пробу консервують ацетатним буферним розчином (68 г ацетату натрію три гідрату та 166,7 см.вуб. льодяної оцтової кислоти довести дистильованою водою до 1 дм.куб.): 50 см.куб. на 1 дм.куб проби; пунктом 5.5 встановлено, що пробу для визначення розчиненого заліза (III, II) фільтрують на місці відбору через мембранний фільтр або "синю стрічку" і відразу консервують фільтрат 2 см. куб. азотної кислоти на 100 см.куб. проби;

- КНД 211.1.4.023-95 «ОСОБА_1 фотометричного визначення нітрит-іонів з реактивом Грісса в поверхневих та очищених стічних водах»: у п.5.3 зазначено, що нестійкість нітритів вимагає проведення їх визначення зразу ж після відбору проби. Якщо це неможливо, пробу консервують на 1-2 доби додаванням 2-4 см.куб. хлороформу, або 40 мг хлориду ртуті (II) на 1 дм.куб, та охолоджуванням до 30 С - 40 С;

- КНД 211.1.4.037-95 «ОСОБА_1 фотометричного визначення хлоридів у поверхневих стічних водах»: у п. 5.3 зазначено, що проби відбирають у будь-який посуд без консервування, зберігаючи їх при кімнатній температурі. Об'єм проби повинен бути не менше, ніж 200 см.куб;

КНД 211.1.4.043-95 «ОСОБА_1 фотометричного визначення фосфатів в стічних водах» у п. 5.3 зазначено, що мінімальний об'єм проби 200 см.куб. Пробу можна не консервувати, але тоді визначення необхідно провести не пізніше, ніж через добу. Якщо на протязі доби аналіз виконати не можливо, проби фільтрують, додають 2-4 см.куб. хлороформу на 1 дм.куб води і зберігають при t° = 3-5 С не більше 3 ( трьох ) діб.

Для визначення завислих речовин промстоків згідно методики КНД 211.1.4.039-95 «ОСОБА_1 гравіметричного визначення завислих (суспендованих) речовин в природних та стічних водах» об'єм проби повинен бути не менше 2000 см.куб, згідно з п. 2.5. Методики.

Пробу для визначення завислих речовин промстоків не консервують (п. 5.2 КНД 211.1.4.039-95), а відповідно до п. 5.2 КНД 211.1.4.021-95 пробу для визначення хімічного споживання кисню (ХСК) після відбору консервують добавленням 1 см.куб. концентрованої сірчаної кислоти на 1 дм.куб. проби, а об'єм проби для визначення ХСК - не менше 500 см.куб.

Однак, із журналу-акту відбору проб стічних вод від 14 квітня 2016 року неможливо встановити об'єм проб взятих позивачем на об'єкті відповідача.

Таким чином, за встановлених обставин справи щодо процедури відбору проби, такий аналіз стічних вод не міг бути проведений у відповідності до вищенаведених вимог керівних нормативних документів (методик).

Крім того, відсутній висновок атестованого спеціаліста (медичного працівника лабораторії) в Протоколі №71 дослідження стічних вод від 19.04.2016р.

Статтею 25 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що уповноважені або атестовані організації повинні додержуватися вимог нормативно-правових актів і нормативних документів з метрології, відповідно до яких вони були уповноважені або атестовані. Аналогічне положення містить п. 6.2. «Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі».

Висновок щодо понаднормативного забруднення стічної води за спірний період по даній справі зроблено зацікавленою, неуповноваженою особою позивача, всупереч пункту 2.6 Статуту Міського комунального підприємства «Миколаїв-водоканал» Зокрема: Статутом Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» затвердженого 18.12. 2015 р., Пунктом 2.6 передбачено: «Види діяльності на які необхідні дозволи, підприємство здійснює тільки після отримання їх у встановленому порядку».

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, недотримання національних стандартів України та керівних нормативних документів при відборі проб стічних вод підприємства відповідача та їх дослідженні, дає підстави вважати відбір проб стічної води згідно Журналу-Акту відбору проб стічної води від 14 квітня 2016 року на об'єкті відповідача та аналіз стічних вод без висновку лікаря є неналежними доказами по справі.

Місцевий господарський суд на наведені обставини уваги не звернув, у зв’язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

З урахуванням викладених обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову МКП «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ» до Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі Регіональної філії «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про стягнення 8 849,94 грн. вартості приймання стічних вод з понаднормативним забрудненням за період лютий-квітень 2016 року.

Судові витрати в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на МКП «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ».

Керуючись ст.ст. 270, 275 п. 2 ч. 1, 277 п. 1 ч. 1, 281, 282, 283, 284, 287 п. 2 ч. 3 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі Регіональної філії «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» - задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 13 листопада 2017 року по справі № 916/2108/17 - скасувати.

Прийняти нове рішення:

«Відмовити Міському комунальному підприємству «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ» у задоволені позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі Регіональної філії «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про стягнення 8 849,94 грн. вартості приймання стічних вод з понаднормативним забрудненням за період лютий-квітень 2016 року.».

Стягнути з Міського комунального підприємства «МИКОЛАЇВВОДОКАНАЛ» на користь Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі Регіональної філії «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» Публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 1 760 (одна тисяча сімсот шістдесят) гривень.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням усіх необхідних реквізитів сторін.

Постанова в порядку ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 29.01.2018р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк