Постанова № 71918017, 16.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2018 р., м. Київ Справа№ 910/14443/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

за участю секретаря судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Рогачова А.К.,

від відповідача: Мужик Л.І.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2017р., м. Київ (повний текст складено 14.11.2017р.) у справі №910/14443/17 (суддя Балац С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд"

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання Відповідача передати Позивачу оригінали кредитних договорів від 19.02.2014р. №4А14127И, від 20.02.2014р. №4А14147И, від 11.12.2014р. №4А14368И, які засвідчують обов'язок боржника - ТОВ «Агропромтехнологія», виконати свої зобов'язання перед Позивачем та всі інші документи, якими забезпечувались кредитні договори.

Позовні вимоги мотивовані наявністю підстав для зобов'язання Відповідача передати Позивачу оригінали документів, які засвідчують обов'язок боржника виконати свої зобов'язання перед Позивачем у зв'язку із виконанням останнім зобов'язання перед Відповідачем, забезпеченого укладеним між сторонами спору договором поруки від 20.10.2016р. №4А14127И/П.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2017р. у справі №910/14443/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення обґрунтоване тим, що положеннями договору поруки визначено, що у випадку виконання Позивачем обов'язку боржника за кредитним договором Відповідач зобов'язаний передати Позивачу належним чином посвідчені копії таких документів.

При цьому, Позивачем не наведено жодних приписів закону, з яких би безпосередньо виникав обов'язок Відповідача виконати дії, про зобов'язання вчинення яких просить Позивач, а також не доведено існування будь-яких інших підстав виникнення у Відповідача обов'язку передати Позивачу оригінали відповідних документів. Крім того, Позивачем не надано доказів звернення до Відповідача з вимогою надати документи, які підтверджують обов'язки боржника за кредитними договорами.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2017р. у справі №910/14443/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ст.517, 556 Цивільного кодексу України визначено обов'язок первісного кредитора передати новому кредитору документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

Позивач зазначає, що договором передбачено строк виконання Відповідачем зобов'язання щодо надання документів та не встановлений обов'язок звернення Позивача з відповідною вимогою. Тобто Відповідач зобов'язаний був передати вказані документи до 25.10.2017р.

Також Позивач стверджує, що його право як нового кредитора не може бути реалізовано фактично, оскільки для заявлення своїх вимог до боржника Позивач має підтвердити не лише перехід до нього певної вимоги, а й існування первісного зобов'язання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.12.2017р. У судовому засіданні 19.12.2017р. оголошено перерву до 16.01.2018р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

20.10.2016р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір поруки №4А14127И/П, предметом якого є надання поруки Позивачем перед Відповідачем за виконання ТОВ «Агропромтехнологія», як боржником, своїх зобов'язань за: 1) кредитним договором від 19.02.2014р. № 4А14127И (далі - кредитний договір 1), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 1; 2) кредитним договором від 20.02.2014р. №4А14147И (далі - кредитний договір 2), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 2; 3) кредитним договором від 11.12.2014р. №4А14368И (далі - кредитний договір 3), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 3. Далі за текстом кредитний договір 1, 2, 3 - Кредитний договір/Кредитні договори.

Згідно з п.2 договору Позивач відповідає перед Відповідачем за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору.

Відповідно до п.4 договору у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і Позивач відповідають перед Відповідачем як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитного договору.

Згідно з п.5 договору у випадку невиконання ТОВ «Агропромтехнологія» п.1 цього договору, Відповідач направляє на адресу Позивача письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання (поруки).

Відповідно до п.6 договору поруки Позивач зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмові вимозі Відповідача, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п.5 цього договору.

Згідно з п.8 договору до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.

Відповідно до п.10 договору Відповідач зобов'язаний у випадку виконання Позивачем обов'язку боржника за кредитним договором передати Позивачу впродовж 5 робочих днів банку з моменту виконання обов'язку належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.

Цей договір укладено/підписано із використання електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" в порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронний цифровий підпис", а також на підставі угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 03.03.2016р., укладеної сторонами.

21.10.2016р. на виконання договору Позивач сплатив Відповідачу 623449932,20 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: 1) №2306 на суму 144891831,96 грн з призначенням платежу: виконання зобов'язань по кредитному договору №4А14127И від 19.02.2014р. згідно договору поруки №4А14127И/П від 20.10.2016р.; 2) 2307 на суму 475954795,61 грн з призначенням платежу: виконання зобов'язань по кредитному договору №4А14147И від 20.02.2014р. згідно договору поруки №4А14127И/П від 20.10.2016р.; 3) 2308 з призначенням платежу: виконання зобов'язань по кредитному договору №4А14368И від 11.12.2014р. згідно договору поруки №4А14127И/П від 20.10.2016р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.556 Цивільного кодексу України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

З наведених норм права вбачається, що Позивач, звертаючись до суду з даним позовом має довести обставини, на які посилається у позові щодо виконання замість ТОВ «Агропромтехнологія» зобов'язання та погашення всієї заборгованості за кредитними договорами №4А14127И від 19.02.2014р., №4А14147И від 20.02.2014р., №4А14368И від 11.12.2014р.

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем та Відповідачем укладений договір поруки №4А14127И/П від 20.10.2016р., предметом якого є надання поруки Позивачем перед Відповідачем за виконання ТОВ «Агропромтехнологія», як боржником, своїх зобов'язань за: 1) кредитним договором від 19.02.2014р. № 4А14127И (далі - кредитний договір 1), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 1; 2) кредитним договором від 20.02.2014р. №4А14147И (далі - кредитний договір 2), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 2; 3) кредитним договором від 11.12.2014р. №4А14368И (далі - кредитний договір 3), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 3.

Позивач зазначає, що згідно із платіжними дорученнями №2306, 2307, 2308 від 21.10.2016р. на загальну суму 623449932,20 грн повністю погасив заборгованість ТОВ «Агропромтехнологія» перед Відповідачем за кредитними договорами №4А14127И від 19.02.2014р., №4А14147И від 20.02.2014р., №4А14368И від 11.12.2014р., а тому у Відповідача виник обов'язок передати Позивачеві оригінали документів, що підтверджують обов'язок ТОВ «Агропромтехнологія» перед Відповідачем.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що станом на 21.10.2016р. заборгованість ТОВ «Агропромтехнологія» перед Відповідачем за кредитними договорами №4А14127И від 19.02.2014р., №4А14147И від 20.02.2014р., №4А14368И від 11.12.2014р. становила саме 623449932,20 грн та відповідно була погашена повністю, відповідно у суду відсутні підстави вважати, що Позивач у повному обсязі виконав зобов'язання за ТОВ «Агропромтехнологія» за кредитними договорами.

У той же час, зі змісту ч.1 та 2 ст.556 Цивільного кодексу України можна дійти висновку, що наслідки, передбачені в цій нормі, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання. Цей висновок узгоджується з п.3 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України, відповідно до якого передбачено подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем. Часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього всіх прав кредитора за цим договором. Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 23.09.2015р. у справі №6-466цс15 та від 07.10.2015р. у справі №6-932цс15.

Як вбачається з п.5, 6 договору поруки, у випадку невиконання ТОВ «Агропромтехнологія» зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитних договорів, Відповідач повинен направити на адресу Позивача письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання. Після вчинення Відповідачем таких дій, Позивач зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмові вимозі Відповідача впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази направлення Відповідачем Позивачу як поручителю вимоги з виконання зобов'язань за договором поруки щодо погашення заборгованості ТОВ «Агропромтехнологія» за кредитними договорами №4А14127И від 19.02.2014р., №4А14147И від 20.02.2014р., №4А14368И від 11.12.2014р.

Також Позивачем не подано доказів в підтвердження того, що він звертався до Відповідача з вимогою надати оригінали документи, що підтверджують обов'язки ТОВ «Агропромтехнологія» за кредитним договором.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Аналогічні положення викладено у ст.20 Господарського кодексу України, відповідно до якої кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів

Згідно з ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вірно зазначено місцевим судом, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Водночас за змістом зазначеної статті порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.

Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду, що Позивачем не доведено порушення його прав Відповідачем так як законодавцем не передбачено передачу кредитором поручителю саме оригіналів документів, які підтверджують обов'язок боржника, оскільки з огляду на ч.3 ст.553 Цивільного кодексу України та ч.3 ст.556 Цивільного кодексу України поручителем може бути кілька осіб і до кожного з них хто виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.

Крім того, ні умовами договору поруки (зокрема, п.10), ні чинним законодавством України, не передбачено обов'язку Відповідача передати Позивачу саме оригінали документів, що підтверджують обов'язок ТОВ «Агропромтехнологія».

За вказаних обставин, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин викладених у позові та порушення Відповідачем прав та законних інтересів Позивача, а тому вимоги Позивача не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення місцевого суду згідно з ст.277 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.73, 74, 76-79, 86, 129, 269-270, 273, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Боранд Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2017р. у справі №910/14443/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2017р. у справі №910/14443/17 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287, ст.288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 30.01.2018р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко