Постанова № 71917947, 25.01.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року м. ОдесаСправа № 923/356/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.В. Лашина

суддів В.І. Жекова

ОСОБА_1

При секретарі А.В. Безпалюку

За участю представників сторін:

Від ПАТ "НАК "Нафтогаз України" - ОСОБА_2.

Від ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" - ОСОБА_3

Від Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства Юстиції України - не з’явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на ухвалу господарського суду Херсонської області

від 30.11.2017

по справі №923/356/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до: Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"

про стягнення 136799998,08 грн.

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_4

час та місце прийняття судового рішення: 30.11.2017 р., м. Херсон, вул.. Театральна 18, Господарський суд Херсонської області, зал судових засідань №322

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.06.2016 р. з приватного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» (у наступному за текстом – ПрАТ «Херсонська ТЕЦ») на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі – ПАТ НАК «Нафтогаз Україна») стягнуто суму основного боргу у розмірі 20 494 038,87 грн., інфляційних втрат у розмірі 15 949 934,29 грн., 3% річних у розмірі 2 172 405,21 грн., пені в сумі 13 612 295,91 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору - 119 656,73 грн. Також було припинено провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 13 351 340,75 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

06 липня 2016 року господарським судом Херсонської області видано наказ № 923/356/16.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 р. рішення господарського суду Херсонської області від 02.06.2016 р. залишено без змін.

14 серпня 2017 року ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» звернулося до суду зі скаргою на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якій, з урахуванням змін і доповнень (заява від 29.11.2017 р. № 01-4-1/б/н), просило суд: заборонити посадовим особам Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України здійснювати звернення стягнення на будь-яке рухоме та нерухоме майно ПрАТ «Херсонська ТЕЦ», в тому числі накладати арешт та заборону відчуження на нього, здійснювати його опис та арешт, здійснювати його примусову реалізацію, за виконавчими провадженнями про стягнення боргу на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та його дочірньої компанії «Газ України», який утворився станом на 01.07.2016 р., до виключення ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» з Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» № 1730 від 03.11.2016 р.; визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України незаконною; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України зняти в повному обсязі арешт та заборону відчуження з нерухомого та рухомого майна ПрАТ «Херсонська ТЕЦ», в тому числі, транспортних засобів, накладений постановою від 09.08.2016 р. у виконавчому провадженні № 51897002.

02 жовтня 2017 року ПАТ НАК «Нафтогаз Україна» звернулося до суду зі скаргою про визнання незаконними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України щодо винесення 29.08.2017 р. в межах виконавчого провадження ВП № 51897002 постанови про зупинення вчинення виконавчих дій; визнати недійсною постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 29.08.2017 р. про зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП № 51897002.

Свої вимоги ПАТ НАК «Нафтогаз Україна» обґрунтовує порушенням органом ДВС ч. 4 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 30 листопада 2017 року (суддя Гридасов Ю.В.) було відмовлено в задоволенні скарги ПАТ НАК «Нафтогаз Україна».

Також було відмовлено у задоволенні скарги ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» в частині заборони посадовим особам Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України здійснювати звернення стягнення на будь-яке рухоме та нерухоме майно ПрАТ «Херсонська ТЕЦ», в тому числі накладати арешт та заборону відчуження на нього, здійснювати його опис та арешт, здійснювати його примусову реалізацію за виконавчими провадженнями про стягнення боргу на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та його дочірньої компанії «Газ України», який утворився станом на 01.07.2016 р., до виключення ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» з Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».

Судом вирішено задовольнити скаргу ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» частково та визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України незаконною; останнього зобов’язано зняти в повному обсязі арешт та заборону відчуження з нерухомого та рухомого майна ПрАТ «Херсонська ТЕЦ», в тому числі транспортних засобів, накладений постановою від 09.08.2016 р. у виконавчому провадженні № 51897002.

Не погоджуючись з цим судовим рішенням, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» в апеляційній скарзі просить його скасувати та постановити нове, яким визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України щодо винесення 29.08.2017 р. в межах виконавчого провадження ВП № 51897002 постанови про зупинення вчинення виконавчих дій та визнати вказану постанову органу ДВС недійсною, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки застосування норми статті п. 10 ч. 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», пов’язане зі стягненням заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 01.07.2016 р. для виробництва теплової та електричної енергії, тоді як відповідно до умов договору № 65/15-ПР від 17.12.2014 р. ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» одержувало газ виключно для власних потреб та було кінцевим споживачем.

При цьому в судовому засіданні апеляційної інстанції представник скаржника уточнив що товариство не погоджується з оскаржуваною ухвалою саме в частині відмови в задоволенні скарги позивача на дії органу ДВС.

В відзиві на апеляційну скаргу ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" просить залишити ухвалу господарського суду в оскаржуваній частині без змін, як законну та обгрунтовану, а апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" без задоволення.

Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства Юстиції України в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення управління повідомлялось належним чином шляхом направлення ухвал рекомендованим повідомленням на адресу Відділу, та , крім того скан. копія ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 також направлялась на електронну адресу Управліня.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

За приписами статті 116 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинної на момент виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді першої інстанції, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 названого Кодексу рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами 1, 2 статті 18 зазначеного Закону встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Зупинення вчинення виконавчих дій передбачено статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Водночас, Верховною Радою України 03 листопада 2016 року прийнято Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії» № 1730, який набрав чинності 30 листопада 2016 року.

Статтею 2 цього Закону унормовано, що його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Зокрема, заборгованість, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону – це кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (стаття 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії»).

З прийняттям вказаного Закону було внесено зміни до Закону України «Про виконавче провадження», за пунктом 10 частини 1 статті 34 якого виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (ч. 4 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»).

У відповідності до ч. 6 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».

Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України врегульоване право стягувача, боржника або прокурора на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 серпня 2016 року відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС України за наказом господарського суду Херсонської області № 923/356/16 від 06.07.2016 р. відкрито виконавче провадження № 51897002.

26 червня 2017 року наказом № 157 Мінрегіонбуду України прийнято рішення про включення ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

Постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 29.08.2017 р. зупинено вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 51897002. Між тим, арешт з рухомого та нерухомого майна відповідача знятий не був.

Відмовляючи у задоволенні скарги ПАТ НАК «Нафтогаз України», господарський суд виходив з того, що ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» є виробником теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води, основним видом діяльності є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, включене до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а тому на нього поширюється дія Закону України № 1730 від 03.11.2016 р. й державним виконавцем правомірно було зупинено виконавче провадження.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить висновку, що судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи та ним дана правильна юридична оцінка із застосуванням до спірних правовідносин належних норм матеріального права.

Посилання ПАТ НАК «Нафтогаз України» на безпідставність зупинення виконавчого провадження, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» визначені умови, за яких здійснюється обов’язкове зупинення примусового виконання: 1) включення підприємства до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії»; 2) стягувачем є ПАТ НАК «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз»; 3) боржником є підприємство, зокрема, що виробляє теплову енергію, транспортує та постачає теплову енергію, надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Усі ці необхідні для зупинення виконавчого провадження передумови наявні та підтверджується матеріалами справи. При цьому, законодавчими актами не передбачено обов’язку державного виконавця здійснювати дослідження підстав, причин та умов виникнення заборгованості.

ПАТ НАК «Нафтогаз України» не оскаржено наказ Мінрегіонбуду України від 26 червня 2017 року № 157 про включення ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

Не може погодитися судова колегія й з посиланнями ПАТ НАК «Нафтогаз України» на постанови Вищого господарського суду України від 15.05.2017 р. у справі № 910/15873/13 та від 04.12.2017 р. у справі № 910/15874/13.

У даних справах було встановлено, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази включення боржника до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а також те, що рішенням суду з відповідача стягнуто заборгованість за неналежне виконання ним умов договору купівлі-продажу природного газу, яким передбачено, що боржник, як покупець газу, є кінцевим споживачем та газ використовується ним виключно для власних потреб, а тому дія Закону України № 1730 від 03.11.2016 р. на нього не поширюється.

Між тим, у даному випадку інші обставини справи, оскільки судом першої інстанції встановлено, та це підтверджується матеріалами справи, зокрема, офіційними даними річної звітності емітента ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» (роздруківка за 2015), складеної на підставі фінансової, статистичної та податкової звітності; описом основних видів продукції в річній звітності емітента; Звітом про наявність і рух основних засобів, амортизацію за 2015 рік за формою № 11-03, затвердженою наказом Держстату України № 321 від 24.10.2013 р. - що придбаний природний газ у 2015 році використовувався ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» лише для виробництва енергії.

Згідно із довідкою Херсонського обласного управління статистики основними видами діяльності відповідача за КВЕД-2010 є: 35.30 - постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; 35.11 - виробництво електроенергії, а також виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії); транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільними) тепловими мережами.

Доказів, які б свідчили про продаж ПрАТ «Херсонська ТЕЦ» отриманого за договором № 65/15-ПР від 17.12.2014 р. природного газу, або здійснення боржником інших видів діяльності, для яких використовується природний газ, не надано.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно встановлено наявність правових підстав для зупинення виконавчого провадження.

Одночасно з цим, судова колегія вважає вимоги ПАТ НАК «Нафтогаз України» обґрунтованими та підлягаючими задоволенню частково, а постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ВП № 51897002 від 29.08.2017 р. незаконною в частині зупинення виконавчого провадження щодо стягнення суми судових витрат у розмірі 119 656,73 грн. за наказом господарського суду Херсонської області № 923/356/16 від 06.07.2016 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється лише у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Згаданою нормою не передбачено зупинення виконавчого провадження стосовно стягнення судових витрат.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Херсонської області підлягає зміні в пункті першому її резолютивної частини, скарга ПАТ НАК «Нафтогаз України» підлягає задоволенню частково, а постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ВП № 51897002 від 29.08.2017 р. належить визнати недійсною в частині зупинення виконавчого провадження щодо стягнення суми судових витрат у розмірі 119 656,73 грн. за наказом господарського суду Херсонської області № 923/356/16 від 06.07.2016 р.

Керуючись ст.ст. 240, 129, 255, 275-283 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити частково, а п. 1 резолютивної частини ухвали господарського суду Херсонської області від 30.11.2017 р. по справі № 923/356/16 – змінити, виклавши його наступним чином: «Скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити частково. Визнати недійсною постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту Державною виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП № 51897002 від 29.08.2017 р. в частині зупинення виконавчого провадження щодо стягнення суми судових витрат у розмірі 119 656,73 грн. за наказом господарського суду Херсонської області № 923/356/16 від 06.07.2016 р.».

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» (73000, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, ідентифікаційний код 00131771) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 320 грн. судового збору за апеляційний розгляд справи.

Наказ видати господарському суду Херсонської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 26.01.2018.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя В.І. Жеков

Суддя Л.В. Лавриненко