Ухвала суду № 71917733, 29.01.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"29" січня 2018 р.Справа № 922/2339/17

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Жельне С.Ч.

судді: Калініченко Н.В. , Ольшанченко В.І.

при секретарі судового засідання Федорової Т.О.

розглянувши заяву Комунального підприємства "Харківводоканал" про надання розстрочки для виконання рішення суду (вх.№1441 від 18.01.2018) по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна", м. Харків до Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків про за участю сторін:спонукання до виконання мирової угоди стягувача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 02.01.18;

боржника: ОСОБА_3, довіреність №01.01-14/7661-17 від 29.12.17.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.10.2017 у справі №922/2339/17 в позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд України" до Комунального підприємства "Харківводоканал" про спонукання до виконання мирової угоди відмовлено повністю.

12.12.2017 постановою Харківського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Харківської області прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені; стягнуто з Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013 м.Харків, вул.Шевченко, 2, код ЄДРПОУ 03361715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна" (61105 м.Харків, пров. Зерновий, 6/4 к.36, код ЄДРПОУ 34014304) заборгованість у розмірі 622 974 грн. 94 коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 12039 грн. 10 коп.

На виконання вказаної постанови Господарським судом Харківської області 27.12.2017 було видано відповідний наказ.

18.01.2018 до Господарського суду Харківської області надійшла заява (вх.№1441 від 18.01.2018) Комунального підприємства "Харківводоканал" про надання розстрочки для виконання рішення суду з щомісячною оплатою боргу рівними частками у розмірі 52917,83 грн до 07.01.2019 року.

Вказана заява обґрунтована з посиланням на те, що станом на сьогодні Підприємство фактично не в змозі виконати судове рішення у даній справі, оскільки діючі тарифи на послуги, які надає КП “Харківводоканал” є економічно необґрунтованими та не компенсують боржнику фактичних витрат на виробництво послуг, в зв'язку з чим, утворюється заборгованість держави з компенсації різниці в тарифах. Боржник зазначає, що визнаючи зазначений обов'язок щодо відшкодування з державного бюджету на користь Боржника різниці в тарифах, Кабінет Міністрів України на виконання Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» прийняв постанову № 332 від 18.05.2017 р., яка визначає порядок та механізм проведення взаєморозрахунків підприємств водопостачання та водовідведення за електричну енергію за рахунок коштів, які держава заборгувала в зв'язку з невідповідністю тарифів на послуги фактичним затратам на їх виробництво, в т.ч. передбачено сплату з бюджету для Харківської області, основним отримувачем якої є підприємство боржника, майже 650 млн. грн.

Заявником до поданої заяви додано копію балансу та звіту про фінансові результати КП “Харківводоканал”, копії довідок щодо фінансового стану Підприємства, Звіт аудитора та інші документи, які оглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

З посиланням на зазначені обставини Боржник вказує на скрутне фінансове становище, а також те, що він фактично позбавлений можливості виконати судове рішення у даній справі, оскільки цілком залежить від законодавчо врегульованого механізму компенсації тарифної різниці шляхом взаєморозрахунків за електроенергію.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.01.2018 заяву (вх.№1441 від 18.01.2018) прийнято до розгляду у судовому засіданні на 29.01.2018.

Також, ухвалою суду від 29.01.2018 уточнену заяву КП "Харківводоканал" від 29.01.2018 про надання розстрочки для виконання судового рішення повернуто заявнику без розгляду.

Відповідно до частини 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 2 ст. 331 ГПК України передбачено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Присутній у судовому засіданні 29.01.2018 представник боржника підтримав вимоги викладені у заяві (вх.№1441 від 18.01.2018) про розстрочення виконання рішення суду, просив рішення суду у справі розстрочити згідно викладеного у заяві графіку погашення заборгованості.

Представник стягувача у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував, вказну заяву вважає такою, що направлена виключно на ухилення боржника від обов’язку виконати рішення суду, яке набрало чинності.

Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення суд зазначає наступне:

Відповідно до вимог ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, для застосування передбачених цією нормою заходів, суду необхідно встановити чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Крім того, розглядаючи питання про відстрочку виконання рішення суду, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 331 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду.

В пункті 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", зокрема зазначено, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За змістом ст. ст. 73-74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Пунктами 1-2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Як свідчать матеріали справи, боржник по цій справі - Комунальне підприємство “Харківводоканал” є підприємством комунальної форми власності і заснований на майні територіальної громади м. Харкова, надає послуги з водопостачання та водовідведення споживачам м. Харкова та населених пунктів Харківської області за попередньо встановленими для нього тарифами.

Звітом про фінансові результати Комунального підприємства “Харківводоканал” за січень – листопад 2017 р. за формою № 2 та балансом на 30.11.2017 р. підтверджується факт збиткової діяльності підприємства боржника в звітний та попередній періоди.

У звіті незалежного аудитора зазначено, що на виконання чинного бюджетного законодавства були укладені Договори про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості за електричну енергію за субвенції з Державного бюджету від 27.06.2017 №5/21-3 на суму 42 520 099,45 грн., від 27.06.2017 та №6/21-с на суму 8 312 056,09 грн. Проте, розрахунки за наведеними Договорами так і не були здійснені, вказані договори були анульовані на підставі договорів від 08.11.2017 та б/д, а отримані з Державного бюджету кошти були повернуті Держказначейству на підставі рішення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, як розпорядника цих коштів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332, через невиконання НКРЕКП обов'язку щодо розроблення порядку (алгоритму) розподілу отриманих при розрахунках коштів між учасниками Енергоринку.

Верховною ОСОБА_3 України в п. 23 ст.14 Закону України “Про державний бюджет на 2017 рік” закріплено положення згідно з яким, кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 11, 12 і 13 цього Закону, спрямовуються, зокрема на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (за рахунок джерел, визначених пунктами 13 та 14 статті 11 цього Закону).

На виконання норм наведеного Закону Кабінетом Міністрів України 18.05.2017 року винесена Постанова № 332 (далі - Постанова КМУ), яка визначила порядок та механізм проведення взаєморозрахунків підприємств водопостачання та водовідведення за електричну енергію за рахунок коштів, які держава заборгувала в зв'язку з невідповідністю тарифів на послуги фактичним затратам на їх виробництво.

Грошові кошти, які б могли бути спрямовані на погашення існуючої заборгованості за судовим рішенням по даній справі в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332, повернуті до Державного бюджету України, тобто в подальшому не можуть бути використані на відповідні цілі в 2018 році на виконання Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік».

При цьому, матеріали даної справи не містять та боржником суду не надано будь-яких доказів стосовно того, що Законом України «Про державний бюджет на 2018 рік» передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам (за рахунок відповідних джерел) на погашення різниці між фактичною вартістю централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що Комунальним підприємством «Харківводоканал» при звернення до суду з відповідною заявою не доведено факт можливості виконання судового рішення в випадку надання йому судом розстрочки для виконання судового рішення по даній справі.

До того ж, відповідно до правової позиції, викладеної Верховним судом України в постановах від 15.05.2012 року у справі № 11/446, від 12.04.2017 р. по справі № 3-1601гс16, а також з урахуванням висновків, які містить рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.11.2005 року відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання.

Крім того, статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Зазначені обставини свідчать про безпідставність вимог Комунального підприємства «Харківводоканал» про надання йому розстрочки у виконанні судового рішення по даній справі.

За таких обставин, в задоволенні заяви КП "Харківводоканал" про надання йому відстрочки у виконанні рішення слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 73-74, 77, 86, 234, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви вх.№1441 від 18.01.2018 КП "Харківводоканал" про надання розстрочки для виконання судового рішення по справі №922/2339/17 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання її повного тексту.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвалу підписано 30.01.2018.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_5