Рішення № 71917461, 25.01.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року Справа № 915/1161/17

м. Миколаїв

За позовом: Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку “ПриватБанк” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50)

до відповідача: Фермерського господарства “МАТРИЦА” (57410, Миколаївська область, Березанський район, село Попільне, вул. 8-го Березня, 44; ідентифікаційний код 36743240)

про: стягнення 494713,84 грн.

Суддя: Смородінова О.Г.

Секретар судового засідання: Ржепецька К.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 – за довіреністю № 7859-К-О від 28.12.2016,

від відповідача: не з’явився.

Суть спору:

В порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 1798-XII від 06.11.1991):

06 листопада 2017 року Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 “Приватбанк” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н і б/д (вх. № 15535/17), в якій просить стягнути з Фермерського господарства “МАТРИЦА” заборгованість за договором банківського обслуговування від 07.11.2011 за послугою “кредитний ліміт на поточний рахунок” в розмірі 494713,84 грн., з яких: 456520,93 грн. – заборгованість за кредитом; 25108,66 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 2311,91 грн. – комісія; 10772,34 грн. – пеня.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: заяви відповідача від 07.11.2011 про приєднання до ОСОБА_3 та Правил надання банківських послуг, які разом складають договір банківського обслуговування від 07.11.2011; виписок Приват24 від 07.11.2011 та від 07.10.2016 по клієнту; виписок з рахунків відповідача; розрахунку заборгованості за договором б/н від 07.11.2011 станом на 21.09.2017; розділу 3.2.1 ОСОБА_3 та Правил надання банківських послуг; норм статей 639, 629, 1054 Цивільного кодексу України, та мотивовані тим, що ПАТ КБ “Приватбанк” свої договірні зобов’язання виконав належним чином і перерахував ФГ “МАТРИЦА” кредитні кошти, проте відповідач в порушення взятих на себе договірних зобов’язань не здійснив повернення банку в повному обсязі використані кредитні кошти, сплату відсотків, комісії.

Ухвалою суду від 07.11.2017 порушено провадження у справі № 915/1161/17 з призначенням її розгляду на 05 грудня 2017 року та викладено вимоги до сторін.

04.12.2017 позивач подав до суду додаткові пояснення б/н від 04.12.2017 (вх. № 12128/17) до позовної заяви разом з витребуваними судом документами та іншими додатковими доказами.

Відповідач вимог ухвали суду від 07.11.2017 не виконав, відзиву на позов не надав, свого повноважного представника в судове засідання 05.12.2017 не направив, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

05 грудня 2017 року в судове засідання з’явився лише уповноважений представник позивача ОСОБА_2

У судовому засіданні 05.12.2017:

- суд, проаналізувавши зазначені обставини, враховуючи відсутність обмежень для початку розгляду справи по суті (зміна предмету або підстави позову, подання зустрічного позову), розпочав розгляд справи по суті;

- уповноважений представник позивача ОСОБА_2 підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

За наслідками проведеного судового засідання, ухвалою від 05.12.2017 розгляд справи було відкладено на 26 грудня 2017 року та викладено вимоги до відповідача щодо надання відзиву.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017, яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

22 грудня 2017 року до суду від відповідача надійшла заява б/н від 22.12.2017 про залишення позову без розгляду, яка ґрунтується на підставі статей 174, 226 ГПК України та мотивована тим, що встановити обсяг повноважень особи, яка видала довіреність, не вбачається за можливе, а відтак і перевірити обсяг повноважень особи, яка звернулася від імені банку та підписала позовну заяву неможливо.

26 грудня 2017 року в судове засідання з’явилися уповноважені представники обох сторін: позивача – ОСОБА_2, відповідача – ОСОБА_4

Відповідно до пп. 9 п. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, яка набрала чинності з 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

При цьому, відповідач ані правом, передбаченим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 1798-XII від 06.11.1991), ані правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався, вимоги суду щодо надання відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не виконав, про причини невиконання вимог суду не повідомив, будь-яких інших заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань до суду не подав.

У судовому засіданні 26.12.2017:

- суд доповів про процесуальне оформлення переходу на нові правила розгляду даної справи та повідомив про продовження розгляду справи по суті;

- за згодою представників сторін розгляд справи по суті розпочато спочатку;

- уповноважений представник відповідача ОСОБА_4: - підтримав заяву про залишення позову без розгляду з викладених у ній підстав, а саме: неможливо встановити обсяг повноважень ОСОБА_5, тобто особи, яка видала довіреність; не вбачається за можливе перевірити обсяг повноважень ОСОБА_6, тобто особи, яка звернулася з даним позовом; - клопотав про відкладення розгляду справи для надання йому можливості отримати якісні копії документів, долучених до матеріалів справи;

- уповноважений представник позивача ОСОБА_2 проти заяви про залишення позову без розгляду заперечував з підстав того, що: - всі дані, на які посилається відповідач є загальнодоступними, а тому не потребують доказування; - довіреність особи, яка звернулася з даним позовом на даний час являється чинною;

- суд, за результатами розгляду заяви відповідача про залишення позову без розгляду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даної заяви, оскільки, по-перше, доводи відповідача не знайшли свого підтвердження, по-друге, на час порушення провадження у даній справі (ухвала від 07.11.2017) позовна заява відповідала встановленим Господарським процесуальним кодексом України (в редакції Закону № 1798-XII від 06.11.1991) вимогам;

- уповноважений представник позивача ОСОБА_2 підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з зазначенням доказів, які підтверджують заявлені позовні вимоги;

- уповноважений представник відповідача ОСОБА_4 проти заявлених позовних вимог усно заперечив з підстав їх необґрунтованості і просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, мотивуючи тим, що: - позовну заяву підписано неповноважною особою; - надані позивачем докази не підтверджують зарахування коштів на рахунки ФГ “МАТРИЦА”; - подані позивачем ОСОБА_3 і правила не набрали чинності і не погоджувалися сторонами.

За наслідками проведеного судового засідання 26 грудня 2017 року суд оголосив перерву в судовому засіданні під час розгляду справи по суті до 25 січня 2018 року об 11 год. 00 хв.

25 січня 2018 року в судове засідання з’явився лише уповноважений представник позивача ОСОБА_2

Відповідач станом на момент проведення судового засідання правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, так і не скористався, вимоги суду щодо надання відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не виконав, про причини невиконання вимог суду не повідомив, будь-яких заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань до суду не подав, свого повноважного представника в судове засідання 25.01.2018 не направив, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача ОСОБА_4 на повідомленні про дату розгляду справи (про оголошення перерви під час розгляду справи № 915/1161/17 в судовому засіданні 26.12.2017 – а. с. 111).

За приписами ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Розгляд справи по суті було розпочато судом спочатку 26.12.2017, отже процесуально визначений тридцятиденний строк закінчується 25.01.2018, у зв’язку з чим розгляд справи відбувся саме в даному судовому засіданні.

Водночас, враховуючи відсутність відзиву на позовну заяву, згідно ст. 165 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.

25.01.2018 за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 233 Господарського процесуального кодексу України проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін в попередніх і даному судових засіданнях, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд –

В С Т А Н О В И В:

07 листопада 2011 року Фермерським господарством “МАТРИЦА” в особі керівника (голови) ОСОБА_7 було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (поточний рахунок 26006053202905, картковий рахунок 26055053201559) та картку зі зразками підписів і відбитка печатки в банківській установі.

25.03.2014 ФГ “МАТРИЦА” в особі керівника ОСОБА_7 було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Найменування банка: Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк “Приватбанк”.

Підписавши дану заяву, клієнт висловив свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, які разом з даною заявою складають Договір банківського обслуговування.

У подальшому, 07.09.2015 відповідачем в особі керівника ОСОБА_7 підписано заяву про відкриття рахунку (поточний рахунок 26006053202905, рахунок для ПДВ 26043053203291).

За даними позивача, вищевказані заяви в сукупності складають Договір банківського обслуговування б/н від 07.11.2011.

Згідно умов наведеного договору, відповідачу 07.11.2011 було встановлено кредитний ліміт 4000,00 грн. в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта, що визначено і врегульовано “Умовами та Правилами надання банківських послуг” (виписка з Приват24 по клієнту).

В подальшому розмір кредитного ліміту ФГ “МАТРИЦА” було збільшено до 500000,00 грн., що вбачається з виписки з Приват24 по клієнту від 07.10.2016.

За даними позивача (виписки по рахунку ФГ “МАТРИЦА” № 26006053202905: з 06.09.2016 по 31.09.2017 – а. с. 13-22; з 08.09.2016 по 01.10.2017 – а. с. 55-72), позивач перерахував відповідачу кредитні кошти в розмірі 500000,00 грн., і останнім їх було отримано в період з 08.09.2016 по 01.02.2017, однак відповідач, частково повернувши отримані кредитні кошти, з 07.06.2017 прострочив виконання взятих на себе договірних зобов’язань щодо своєчасного повернення суми кредиту. У зв’язку з частковим погашенням боргу (12.05.2017 на суму 37617,32 грн. та 19.08.2017 на суму 5861,75 грн.), заборгованість за кредитом станом на 21.09.2017 становить 456520,93 грн.

Наведені факти та обставини не були спростовані відповідачем по справі.

Позивач стверджує, що належним чином виконав взяті на себе договірні зобов'язання, однак відповідач не здійснив повернення банку в повному обсязі використані кредитні кошти, а також не здійснив сплату відсотків, комісії.

Предметом даного позову виступає майнова вимога банку щодо стягнення з клієнта заборгованості по неповернутому банківському кредиту, відсоткам, комісії та пені.

Отже, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про кредитні зобов'язання.

Так, згідно з приписами статей 1054 (ч. 1), 1048 (ч. 1) Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ч. 2 ст. 639 та ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Матеріали справи, а саме – виписки по рахунку ФГ “МАТРИЦА” № 26006053202905 (з 06.09.2016 по 31.09.2017 – а. с. 13-22; з 08.09.2016 по 01.10.2017 – а. с. 55-72), свідчать, що на виконання договірних зобов'язань банком перераховано відповідачу кредитні кошти в розмірі 500000,00 грн. і останнім їх було отримано в період з 08.09.2016 по 01.02.2017. З цієї ж виписки вбачається, що відповідач прострочив виконання свого зобов'язання за даним договором щодо своєчасного повернення вказаної суми кредиту починаючи з 07.06.2017, здійснивши після прострочення платіж на суму 5861,75 грн. лише 19.08.2017, тому на даний час заборгованість з повернення кредиту становить суму 456520,93 грн.

Порядок надання кредиту за послугою кредитного ліміту на поточний рахунок регламентований розділом м 3.2.1 ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг (далі – ОСОБА_3).

Так, відповідно до п. 3.2.1.1.16 ОСОБА_3 при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до “ОСОБА_3 і правил надання банківських послуг” (або у формі “Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки” або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), ОСОБА_1 і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно п. 3.2.1.1.1 ОСОБА_3 кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ОСОБА_8 повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнтбанк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Пункт 3.2.1.1.3 ОСОБА_3 визначає, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Умовами також визначено, що клієнт зобов'язується:

- використовувати кредит на цілі, зазначені у п.3.2.1.1.1 цього розділу “ОСОБА_3 та правил надання банківських послуг”;

- сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п. п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3;

- повернути кредит у строки, встановлені п. п. 3.2.1.1.10, 3.2.1.2.3.4, 3.2.1.2.2.17.

Відповідно до п. 3.2.1.5.4 ОСОБА_3 нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 15 (п'ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Пунктом 3.2.1.6.1 ОСОБА_3 визначено, що обслуговування кредитного ОСОБА_8 на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до “ОСОБА_3 та Правил надання банківських послуг” (або у формі “Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки” або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної ОСОБА_8 в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов’язань сторонами.

Відповідно до п. 3.2.1.5.7 ОСОБА_3 терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Відповідно до п. 3.2.1.1.6 ОСОБА_3 зазначає, що ОСОБА_8 може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ОСОБА_8 проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Відповідно до розділу ОСОБА_3 3.2.1.4, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Відповідно до п. 3.2.1.4.4 ОСОБА_3 клієнт сплачує банку комісію за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень. Сума стягуваної комісії не менше за 200 грн.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.1 ОСОБА_3 за сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів*.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.2 ОСОБА_3 за сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30 (тридцять) % річних.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.3 ОСОБА_3 за сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го* дня після дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

* - ОСОБА_8 залишає за собою право продовжити період , в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню , і не вважати такий кредит простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості - порушеними. Таке право реалізується шляхом повідомлення Клієнта за допомогою повідомлення в Системі Internet Banking Приват- 24 або рекомендованим листом на юридичну адресу Клієнта. При цьому, додаткових погоджень з Клієнтом не потрібно.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, виходячи з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що:

По-перше, позивачем дійсно належним чином виконано взяті на себе договірні зобов’язання та надано відповідачу обумовлену договором б/н від 07.11.2011 суму грошових коштів в розмірі 500000,00 грн., що підтверджується відповідними доказами та виписками.

По-друге, відповідач, зі свого боку, не погасив отриманий кредит та не сплатив передбачені договором кошти на погашення заборгованості, отже – в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства, в зв’язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів повернення банку заборгованості за кредитом та по відсоткам, комісії, станом на час прийняття рішення судом, відповідачем не надано, розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум не спростовано.

Позивачем вказано, що заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 25108,66 грн. нарахована за період з 01.09.2017 по 21.09.2017, заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 2311,91 грн. нарахована за період з 01.08.2017 по 01.09.2017, пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором в сумі 10772,34 грн. нарахована за період з 01.09.2017 по 21.09.2017.

Перевіривши всі надані позивачем розрахунки по даній справі (а. с. 23-25, 73-81), суд вважає, що заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором б/н від 07.11.2011 в розмірі 494713,84 грн., з яких: заборгованість за кредитом – 456520,93 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 25108,66 грн., комісія – 2311,91 грн., пеня – 10772,34 грн., є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Беручи до уваги наведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, суд вирішив позов задовольнити в повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 123, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства “МАТРИЦА” (57410, Миколаївська область, Березанський район, село Попільне, вул. 8-го Березня, 44; ідентифікаційний код 36743240) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку “ПриватБанк” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570) заборгованість в розмірі 494713,84 грн., з яких: заборгованість за кредитом – 456520,93 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 25108,66 грн., комісія – 2311,91 грн., пеня – 10772,34 грн.

3. Стягнути з Фермерського господарства “МАТРИЦА” (57410, Миколаївська область, Березанський район, село Попільне, вул. 8-го Березня, 44; ідентифікаційний код 36743240) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банку “ПриватБанк” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570) судовий збір в розмірі 7420,71 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 31 січня 2018 року.

Суддя О.Г. Смородінова