Рішення № 71917065, 30.01.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 29/45/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2018 Справа № 908/2348/17

м. Запоріжжя

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Завод напівпровідників», (69600 м.Запоріжжя вул. Теплична, 16, код з ЄДР – 31792555)

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (69600 м.Запоріжжя вул. Теплична, 18, код з ЄДР – 38983006)

про стягнення заборгованості

Суддя В.А. Кричмаржевський

при секретарі – Лісовик О.В.

За участю представників:

- позивача – ОСОБА_1

- відповідача – ОСОБА_2

Приватне акціонерне товариство "Завод напівпровідників", код з ЄДР-31792555, м. Запоріжжя, звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", код з ЄДР-38983006, м.Запоріжжя, про стягнення заборгованості за договором про технічне забезпечення електропостачання користувача №15/268 від 21.12.2013р. в розмірі - 167.475,84 грн.

Вимоги позивача мотивовані договірними зобов’язаннями та статтями 175, 193 Господарського кодексу України, статтями 509, 525, 526, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України.

У зв’язку з неявкою представника відповідача, ухвалою суду від 18.12.2017р. підготовче засідання відкладалось до 30 січня 2018р. на 10-00 год.

Відповідачем 18.12.2017р. наданий відзив на позовну заяву, в якому він погодився з позовом у повному обсязі, заборгованість підтверджує в розмірі -167.475,84 грн.

Також відповідачем подана заява про розстрочку виконання рішення суду у цій справі на період з грудня 2017р. по листопад 2018р. рівними частинами, посилаючись на його тяжке фінансово-економічне становище.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги. Із заявою відповідача про надання розстрочки виконання рішення не погоджується, пояснивши суду, що позивач у даний час є банкрутом, відносно нього здійснюється ліквідаційна процедура у межах справи № 908/6036/14, у даний час ліквідатор формує ліквідаційну масу для того, щоб розрахуватись з кредиторами.

Відповідно до частини 3 статті 185 ГПК України з урахуванням визнання відповідачем позову судове рішення постановлено у підготовчому засіданні.

За результатами підготовчого засідання оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши цивільне та господарське законодавство, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Між Приватним акціонерним товариством "Завод напівпровідників" (далі-позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (далі-відповідач) 31.12.2013року укладений договір про технічне забезпечення електропостачання користувача № 15/268, відповідно до умов якого власник мереж (ПрАТ «Завод напівпровідників») забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії користувачу (ТОВ «ЗТМК») в обсягах згідно з договором про постачання електричної енергії, з показниками допустимих відхилень стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а Користувач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені пунктом 4.1 цього Договору.

Відповідно до пункту 3.5 Договору власник мереж має право на нарахування користувачу плати за перетікання реактивної електричної енергії.

Користувач згідно з п. 4.1 Договору зобов’язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної енергії на межі балансової належності електромереж відповідно до додатка №2 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії».

Пунктами 8.1 та 8.2 Договору визначено, що сума сплати за послуги з компенсації з перетікання реактивної електричної енергії за підсумками розрахункового періоду визначається згідно з додатком №2 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації реактивної електроенергії». Сплата здійснюється шляхом перерахування користувачем грошових коштів на поточний банківський рахунок Власника мереж протягом п’яти банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури, виставленого власником мереж. Датою оплати вважається дата отримання грошових коштів на поточний рахунок власника мереж.

У відповідності до вказаного додатку №2 позивачем визначено суми до сплати за послуги з компенсації з перетікання реактивної електричної енергії за підсумками розрахункових періодів, складено акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та виставлені наступні рахунки-фактури:

- СФ- 0000035 від 31.03.2016р. на суму – 7.736,27 грн.

- СФ-0000046 від 30.04.2016р. на суму – 7.927,78грн.

- СФ-0000059 від 31.05.2016р. на суму – 9.146,52грн.

- СФ-0000079 від 30.06.2016р. на суму – 7.952,04 грн.

- СФ-0000087 від 21.07.2016р. на суму – 9.396,88грн.

- СФ-0000105 від 31.08.2016. на суму – 9.371,99грн.

- СФ-0000127 від 30.09.2016р. на суму – 9.998,22 грн.

- СФ-0000140 від 31.10.2016р. на суму – 11.123,47грн.

- СФ-0000150 від 30.11.2016р. на суму – 11.802,08 грн.

- СФ-0000165 від 31.12.2016р. на суму – 12.307,21 грн.

- СФ-00006 від 31.01.2017р. на суму – 6.432,91 грн.

- СФ-00014 від 28.02.2017р. на суму – 6.192,88 грн.

- СФ-0000024 від 31.03.2017р. на суму – 7.081,86 грн.

- СФ-00036 від 30.04.2017р. на суму – 7.744,91 грн.

- СФ-00053 від 31.05.2017р. на суму – 11.7787,40 грн.

- СФ-00066 від 30.06.2017р. на суму – 11.835,17 грн.

- СФ-00078 від 31.07.2017р. на суму – 8.718,05 грн.

- СФ-00092 від 31.08.2017р. на суму – 8.136,78 грн.

- СФ-000101 від 30.09.2017р. на суму – 8.413,82 грн.

Акти, які підписані представниками обох сторін, та рахунки-фактури долучені до матеріалів справи.

Надані послуги відповідачем оплачені частково - на суму 5.621,40грн., про що свідчить платіжне доручення № 56377 від 19.07.2016р. з вказівкою призначення платежу – «послуги з компенсації перетікання реактивної енергії у березні 2016р. за договором №15/268 від 31.12.2013р., згідно рах.№СФ-0000035 від 31.03.2016р.».

Також заборгованість за вказаним договором підтверджується і актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2017р., підписаним представниками обох сторін у справі.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічний припис містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи порушення користувачем – відповідачем у справі умов договору щодо оплати отриманої послуги за договором, доведеність власником мереж – позивачем своїх вимог документальними доказами: договором з додатками та додатковими угодами до нього, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунками-фактурами, розрахунком, актом звірки, що підтверджує безспірність вимог, позов підлягає задоволенню.

А відтак стягненню підлягають – 167.475,84грн.

Стосовно заяви відповідача про надання йому розстрочки виконання судового рішення на 12 місяців, то суд з цим не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до статті 239 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який ухвалив рішення, може (не зобов’язаний) надати відстрочення або розстрочити виконання рішення.

Згідно зі статтею 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід’ємною складовою права кожного на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Винятком із загального порядку виконання рішень господарського суду є, зокрема, стаття 331 ГПК України, яка передбачає, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, розглянувши таку заяву у десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Суд вважає, що відстрочення та розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співрозмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

До обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи – боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для відстрочення, розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 239 ГПК ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, наявну загрозу банкрутства тощо.

Як на підставу надання розстрочки виконання рішення суду підприємство-відповідач у заяві посилається на його унікальність, відповідач є єдиним в Україні підприємством з виробництва титану губчастого, титанових сплавів, литва, титанового шлаку, тетрахлориду титану, титанових зливок та інших видів титанової продукції в Україні та Європі з великою часткою електроенергії у собівартості. Обмеженість фінансових ресурсів комбінату ускладнює роботу щодо підтримки у належному працездатному стані безперервного, екологічно небезпечного виробництва. Враховуючи постійне підвищення тарифів на електроенергію та кризу на світовому ринку титанових напівфабрикатів, відповідач опинився на межі зупинки виробництва. Відповідач віднесений до підприємств України першого класу підвищеної небезпеки тощо. Також відповідач вказує про те, що за результатами фінансово-господарської діяльності у 2016р. збиток від операційної діяльності за 2016 рік склав - 102.634 тис. грн.

Характеризуючи фінансово-економічне становище підприємства-позивача, то суд зазначає, що Приватне акціонерне товариство "Завод напівпровідників" постановою господарського суду Запорізької області у справі № 908/6036/14 визнане банкрутом, відносно нього введена ліквідаційна процедура, призначений ліквідатор, який у даний час формує ліквідаційну масу з метою проведення розрахунків з кредиторами, і на підставі статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зобов’язаний пред’являти до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості, що і є у даному випадку. Позивач визнаний господарським судом неплатоспроможним.

Таким чином, при розгляді заяви відповідача про надання розстрочки виконання судового рішення на 12 місяців судом враховуються можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений законом строк, але суд також враховує такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення. Тяжкий фінансовий стан боржника не звільняє його від належного виконання зобов’язань перед кредитором, не робить неможливим виконання рішення суду.

Також суд вважає за необхідне зазначити про те, що загальна сума заборгованості позивача перед кредиторами у справі № 908/6036/14 про його банкрутство становить більше 10 млрд. грн., і від своєчасного стягнення позивачем з боржників дебіторської заборгованості залежатиме своєчасність погашення позивачем заборгованості перед кредиторами у справі про банкрутство.

Відтак суд відмовляє відповідачу у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення.

Судові витрати з розгляду справи відповідно до приписів статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 3, 12, 232, 233, 238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", код з ЄДР-38983006 (69600 м.Запоріжжя вул.Теплична, 18), на користь Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників", код з ЄДР-31792555 (69600 м.Запоріжжя вул.Теплична,16), - 167.475грн. (сто шістдесят сім чотириста сімдесят п’ять) грн. 84 коп. заборгованості та 2.596 (дві тисячі п’ятсот дев’яносто шість) грн. 45 коп. судового збору.

Видати наказ.

Залишити без задоволення заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", код з ЄДР-38983006 (69600 м.Запоріжжя вул.Теплична, 18), № 25-16/2237 від 14.12.2017р. про розстрочення виконання рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 241 ГПК України та може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде складений протягом п’яти днів.

Суддя В.А. Кричмаржевський

Повний текст рішення складено 31 січня 2018р.