Ухвала суду № 71916930, 26.01.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.01.2018

Справа № 910/28042/14

За скаргою

на дії

у справі

за позовом

Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

Печерського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві

№ 910/28042/14

Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до

Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

про

відшкодування шкоди 3 274, 13 грн.

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача (скаржника):

не з'явився;

від відповідача:

від відділу ДВС:

не з'явився;

не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Українська страхова група” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-авто” про виплату страхового відшкодування у розмірі 3 274, 13 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 року по справі № 910/28042/14 (суддя Спичак О.М.) позовні вимоги задоволено повністю, а саме:

- стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-авто” на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” 3 274 (три тисячі двісті сімдесят чотири) грн. 13 коп. – страхового відшкодування, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. – судового збору.

28.01.2015 року на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

28.12.2017 р. до канцелярії суду надійшла скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якій скаржник просив суд визнати бездіяльність Печерського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції в місті Києві по виконавчому провадженню №46461056 та визнати неправомірними дії Печерського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції в місті Києві щодо закінчення виконавчого провадження №46461056.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/3185 від 14.12.2017 року призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи у зв’язку з відпусткою судді Спичака О.М.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2017 року скаргу передано на розгляд судді Якименку М.М.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 05-23/3284 від 28.12.2017 року призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи у зв’язку з лікарняним та відпусткою судді Якименка М.М.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями скаргу передано на розгляд судді Підченка Ю.О., що підтверджується протоколом від 28.12.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 р. скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.01.2018.

Представники сторін в судове засідання 26.01.2017 р. не з’явилися, про розгляд скарги були повідомлені належним чином, про причини неявки в суд не повідомили.

В силу ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва прийшов до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень – складовою права на справедливий судовий захист.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частинами 1 та 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Судом встановлено, що Печерським районним відділом Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції в місті Києві було відкрито виконавче провадження № 46461056 на підставі наказу від 28.01.2015 по справі № 910/28042/14.

Скаржник вказує на те, що 29.11.2017 виконавче провадження №46461056 було закінчене з підстав відсутності відомостей про наявне у боржника (відповідача) майно та з посиланням на положення ч. 3, 5 ст. 11 та ч. 1 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" (чинних на момент відкриття провадження), вказує на те, що постанова про закінчення виконавчого провадження була винесена передчасно та з порушенням вимог чинного на той момент законодавства.

На підтвердження вищезазначеного, скаржник надав суду копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта та зазначає, що на момент відкриття виконавчого провадження боржник на праві приватної власності володів нерухомим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 та ч. 1. ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Так, з наданих скаржником доказів неможливо встановити той, факт, що боржник (відповідач) станом на момент вчинення виконавчих дій володів на праві приватної власності нерухомим майном, на яке існувала можливість звернення стягнення заборгованості, а відповідно – й не доведено, що державний виконавець, у свою чергу, здійснив відповідні виконавчі дії з порушенням вимог Закону.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Скаржником не доведено наявності обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог про визнання бездіяльності державного виконавця та визнання його дій неправомірними.

Частиною 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин, вимоги скаржника про визнання бездіяльності Печерського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції в місті Києві по виконавчому провадженню №46461056 та визнання неправомірними дій щодо закінчення виконавчого провадження №46461056 є необґрунтованими, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.

Між тим, як вбачається з інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.09.2016 у справі 910/9445/16 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, м. Київ, Новопечерський провулок, 19/3, ідентифікаційний код 16467237) та суд звертає увагу скаржника на те, що умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлюються Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Керуючись ст. ст. 234, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України

суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на дії Печерського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 31.01.2018 року.

Суддя Ю.О. Підченко