Ухвала суду № 71916722, 26.01.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.01.2018Справа № 910/20360/15

За скаргою на дії у справі за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві № 910/20360/15 Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"доДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"про спонукання до виконання обов'язків в натурі. Суддя Підченко Ю.О.Представники сторін: від позивача:не з'явився;від відповідача (скаржника): від відділу ДВС:Левченко Д.Ю. - представник за довіреністю; не з'явився.ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2015 року по справі № 910/20360/15 позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задоволено, а саме:

- зобов'язано Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" узгодити з ОАО "ФСК ЕЭС" (Російська Федерація) дані щодо фактичної кількості електричної енергії, поставленої ПАТ "Интер РАО" до ДПЗД "Укрінтеренерго" за контрактом від 29.12.2014 № 02-804/2014-00003 в квітні 2015 року;

- зобов'язано Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" надати до ДПЗД "Укрінтеренерго" узгоджені дані про фактичну кількість електроенергії, поставленої ПАТ "Интер РАО" до ДПЗД "Укрінтеренерго" за контрактом від 29.12.2014 № 02-804/2014-00003 в квітні 2015 року (включно з даними про кількість електроенергії, поставленої кожної години розрахункового періоду), за формою, вказаною в додатку № 7, що є невід'ємною частиною контракту (на паперовому носії та в форматі. XLS);

- стягнуто з Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" судовий збір у розмірі 2 436, 00 грн.

Постановою Київського апеляційного Господарського суду від 02.02.16 та Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.16 Рішення Господарського суду міста Києва залишено без змін.

11.03.2016 року на виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2015 року по справі № 910/20360/15 Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

19.12.2017 р. до канцелярії суду надійшла скарга Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якій скаржник просить скасувати постанову про накладення штрафу від 23.11.2017 у виконавчому провадженні № 50691651 та постанову про накладення штрафу від 23.11.2017 у виконавчому провадженні № 50691518.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2017 р. скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.01.2018.

Представники позивача та відділу ДВС в судове засідання 26.01.2017 р. не з'явилися, про розгляд скарги були повідомлені належним чином, про причини неявки в суд не повідомили.

В силу ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Представник скаржника в судовому засіданні 26.01.2018 р. наполягав на задоволенні скарги, надав суду усні пояснення по суті скарги.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника скаржника, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва прийшов до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебувають накази від 11.03.2016, що були видані на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2015 року по справі № 910/20360/15 та по яким були відкриті відповідні виконавчі провадження №50691651 та №50691518.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копії постанов про накладення штрафу від 23.11.2017 у виконавчих провадженнях №50691651 та №50691518, що винесені Головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Руденко Юрієм Олексійовичем, на відповідача було накладено штрафи у розмірі 10 200,00 грн. у виконавчому провадженні №50691651 та у розмірі 10 200,00 грн. у виконавчому провадженні №50691518 та дані постанови мотивовані тим, що станом на 23.11.2017 рішення суду залишається не виконаним, поважні причини невиконання відсутні.

Між тим, скаржник просить суд скасувати зазначені вище постанови про накладення штрафу від 23.11.2017 у виконавчих провадженнях №50691651 та №50691518, мотивуючи це тим, що виконання рішення суду у справі № 910/20360/15 безпосередньо залежить від вільного волевиявлення ОАО "ФСК ЕЭС" (Російська Федерація), оскільки узгодження передбачає встановлення єдності, тобто, що дані отримані підприємствами, що здійснюють диспетчеризацію електроенергії, отримані в місцях її перетоків повинні збігатись та водночас ОАО "ФСК ЕЭС" (Російська Федерація) відмовилось погоджувати фактичну кількість електроенергії.

Так, скаржник вказує на те, що, що рішенням у справі № 910/20360/15 зобов'язано вчинити дії лише відповідача, тоді як у даному рішенні відсутні жодні зобов'язальні дії у відношенні ОАО "ФСК ЕЭС" (Російська Федерація), в зв'язку із чим скаржник вказує на те, що ним вчинено всі залежні від нього дії на виконання рішення суду у справі № 910/20360/15, а його невиконання сталося лише через непогодження фактичних даних обліку електроенергії з боку ОАО "ФСК ЕЭС" (Російська Федерація), на яке скаржник не має жодного впливу.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» передбачено, що за змістом частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Частинами 1 та 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 63 закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Так, в силу положень ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії. та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що постанови про накладення штрафу від 23.11.2017 у виконавчих провадженнях № 50691651 та № 50691518 були винесені відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, скаржником не доведено, що накладення державним виконавцем штрафу у виконавчих провадженнях № 50691651 та № 50691518 є безпідставним.

Частиною 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин, вимоги скаржника про скасування постанови про накладення штрафу від 23.11.2017 у виконавчому провадженні № 50691651 та постанови про накладення штрафу від 23.11.2017 у виконавчому провадженні № 50691518 є необґрунтованими, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 234, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України

суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 31.01.2018 року.

Суддя Ю.О. Підченко