Постанова № 71915920, 23.01.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 456/2438/17 Головуючий у 1 інстанції: Гулкевич О.В.

Провадження № 22-ц/783/6407/17 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Ванівського О.М., Струс Л.Б.,

секретар: Бадівська О.О.,

за участі в судовому засіданні представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_2 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, Виконавчого комітету Стрийської міської ради, Приватного підприємства «Ареал Плюс», Приватного підприємства «Архітектурна майстерня «Атріум», Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація-центральна служба української державної будівельної експертизи», Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Арт», Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про усунення перешкод в користуванні конструктивними елементами житлового будинку, визнання незаконним і скасування рішення, визнання незаконними і скасування містобудівних умов і обмеження забудови земельної ділянки, скасування проектної документації на реставрацію з переплануванням, скасування результатів експертизи проекту будівництва, визнання незаконним і скасування дозволу на виконання будівельних робіт, визнання незаконним і скасування технічного паспорту нежитлових приміщень, визнання незаконним і скасування сертифікату ДАБІ, -

в с т а н о в и л а :

ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 серпня 2017 року заяву ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - задоволено. Вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які проживають в АДРЕСА_2, відчужувати квартиру №3 або/чи нежитлове приміщення АДРЕСА_3

Вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_2

В апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати. Вважає ухвалу такою, що винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в оскаржуваній ухвалі відсутня мотивувальна частина, в якій судом було б наведено мотиви, підтверджені належними доказами, на підставі яких суд дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Вказує на те, що жодних прав на квартиру позивач не заявляє, тому обраний спосіб забезпечення позову у формі заборони відчужувати належне відповідачу нерухоме майно є протиправним позбавлення його гарантованих Конституцією прав власності та грубим втручанням в особисте життя.

В судове засідання окрім представників відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 решта учасників справи (їх представники) не з'явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що такі повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України, а також те, що інтереси частини відповідачів захищали представники, а від позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу та пояснення по суті справи.

Клопотання позивача ОСОБА_6 про відкладення розгляду справи з підстав перебування її на лікуванні колегія суддів вважала необґрунтованим, оскільки жодних доказів на підтвердження такої причини неявки позивачем представлено не було, а крім цього нею подано письмові заперечення на апеляційну скаргу та пояснення із викладом своєї позиції по суті справи, що додатково свідчить про можливість розгляду справи за її відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідачів на підтримання апеляційної скарги, що аналогічні доводам апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Так, як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції посилаючись, зокрема, на ст.151, п. 2 ч.1. ч.3 ст. 152, ст. 153 ЦПК України, п. 1, п.4, п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», задовольняючи заяву про забезпечення позову, виходив з того, що заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивачка є співмірними з позовними вимогами, не обмежать відповідачів у можливості користуватись спірним майном, але забезпечать у майбутньому виконання рішення суду.

Колегія суддів вважає, що висновки суду щодо необхідності забезпечення позову відповідають обставинам, що мають значення та вимогам закону.

Так, згідно ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали), забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст. 152 ЦПК України (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) , позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, завданих злочином. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов'язку вчиняти певні дії. Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку до такого банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на яке судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, може бути передано приймаючому або перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передане майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.

Відповідно до змісту п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Колегія суддів, відповідно до вказаних вище вимог закону та їх роз'яснень, перевіряючи: чи дійсно між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а, також, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам вважає, що судом першої інстанції підставно вжито заходів забезпечення, про які просила позивач.

Як вбачається із виділених матеріалів цивільної справи, що надійшли на розгляд до суду апеляційної інстанції, ОСОБА_6 заявлено позов до ОСОБА_4 ОСОБА_2, Виконавчого комітету Стрийської міської ради, Приватного підприємства «Ареал Плюс», Приватного підприємства «Архітектурна майстерня «Атріум», Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація-центральна служба української державної будівельної експертизи», Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Арт», Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про усунення перешкод в користуванні конструктивними елементами (несучими стінами) житлового будинку АДРЕСА_1 зобов'язання ОСОБА_4, ОСОБА_2 за власний рахунок відновити несучі стіни (конструктивні елементи) житлового будинку АДРЕСА_1 у стані, який існував до перепланування квартири №3 під торговельний заклад з влаштуванням дверного прорізу на місці віконного; визнання незаконним і скасування рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради від 20.02.2014р. №42 в частині надання дозволу на переведення квартири АДРЕСА_3, належну гр.ОСОБА_4, ОСОБА_2, з житлового приміщення в нежитлове приміщення та надання поштово-адресного номеру нежитловому приміщенню АДРЕСА_3; визнання незаконним і скасування містобудівних умов і обмеження забудови земельної ділянки АДРЕСА_4, на реставрацію з переплануванням квартири №3 під торгівельний заклад з влаштуванням вхідного дверного прорізу на місці віконного в житловому будинку АДРЕСА_1, забудовниками ОСОБА_4, ОСОБА_2, екземпляр №С-1595, виданий ОСОБА_2 відділом архітектури та містобудування виконавчого комітету Стрийської міської ради 20 липня 2014 року; скасування проектної документації на реставрацію з переплануванням квартири №3 під торгівельний заклад з влаштуванням вхідного дверного прорізу на місці віконного в житловому будинку АДРЕСА_1, розробленої Приватним підприємством «Ареал Плюс»; скасування результатів експертизи проекту будівництва, виданих Філією Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області від 29 червня 2016 року №14-1532-16; визнання незаконним і скасування дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт від 22 вересня 2016 року №ІУ114162661250, наданий ОСОБА_4, ОСОБА_2, підряднику ТзОВ «Буд-Арт» на реставрацію з переплануванням квартири №3 під торгівельний заклад з влаштуванням вхідного дверного прорізу на місці віконного житловому будинку АДРЕСА_1; визнання незаконним і скасування технічного паспорта нежитлових приміщень на просп. Чорновола №18 у м. Стрию Львівської області, виготовленого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» станом на 09.11.2016 року; визнання незаконним і скасування сертифікату Державної архітектурно-будівельної інспекції України від січня 2017 року серії ІУ №164170200956 про прийняття в експлуатацію закінчених реставрацією з переплануванням квартири №3 під торгівельний заклад з влаштуванням вхідного дверного прорізу на місці віконного в житловому будинку АДРЕСА_1.

Також, позивачем в позовній заяві заявлено про забезпечення позову, а саме про заборону відповідачам ОСОБА_4, ОСОБА_2 відчужувати квартиру №3 або/чи нежитлове приміщення АДРЕСА_3.

Як вбачається із виділених матеріалів справи, зокрема, позовної заяви, апеляційної скарги, пояснень представників відповідачів, ряду додатків до позовної заяви (а саме даних про проведення відповідачами переобладнання квартири АДРЕСА_3, звернення позивача у різні органи та установи з приводу проведення такого переобладнання та відповіді на такі звернення, а також відповіді-реагування із зобов'язанням про проведення перевірки викладених позивачем фактів, зобов'язання до вчинення певних дій, тощо), - між сторонами дійсно виник спір, що стосується проведення відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 реконструкції квартири АДРЕСА_3. Вказаного відповідачами не оспорювалось.

Як ствердили представники відповідачів реконструкція, про яку йдеться у позові, дійсно завершена та заходи забезпечення, які вжиті судом перешкоджають відповідачам належним чином користуватись, розпоряджатись створеним після реконструкції об'єктом. Також, із доводів апеляційної скарги вбачається, що відповідачі взмозі розпорядитись новоствореним об'єктом та, на їх думку, вказане жодним чином не перешкоджатиме виконанню рішенню суду про задоволення позову та при необхідності суд взмозі залучати нових власників спірного об'єкту до участі у справі. Про подальше бажання експлуатувати вказаний, видозмінений об'єкт, цілі використання такого об'єкту, що могло б свідчити про те, що такий залишатиметься у власності відповідачів та відповідно відсутність загрози утруднення виконання чи невиконання рішення суду, що виникає внаслідок відчуження об'єкту, - представники відповідачів не заявили.

Вказане свідчить про реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки реальна можливість відчуження спірного об'єкту, стосовно якого існує даний спір, може призвести (при відчуженні такого) до виникнення нових правовідносин як між сторонами, так і між сторонами та новими власниками об'єкту, виникнення інших прав і обов'язків стосовно об'єкту, що не може не впливати на розгляд даної справи та виконання можливого рішення суду про задоволення заявленого позову Так, нові власники об'єкту не нестимуть відповідальності за дії попередніх власників при набутті новоствореного об'єкту та крім цього додатково створюється загроза неможливості виконання рішення суду в частині задоволення першої із вимог, яку, при наявності нових власників, відповідачі виконувати не зможуть впливаючи на новостворений об'єкт права власності, тощо. Відповідно без вжиття заходів забезпечення існуватиме згадана реальна загроза та окремо, невжиття таких заходів може вплинути на обґрунтованість заявлених вимог, підставність яких зміниться при виникненні нових правовідносин, пов'язаних із набуттям права власності на згаданий об'єкт іншими особами.

Відповідно вжиті заходи забезпечення відповідають обсягу позовних вимог, які хоч і не стосуються прав позивача на квартиру, однак забезпечуватимуть можливість виконання потенційно можливого рішення суду про задоволення позову при чинних правах відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_2 на згаданий об'єкт.

Крім цього, заходи забезпечення не стосуються прав та можливості відповідачів використовувати спірний об'єкт, оскільки такі не є арештом, а лише забороною відчуження згаданого об'єкту.

Крім цього, слід вказати, що вжиті заходи забезпечення відповідають, також, і цілям забезпечення позову, які визначені (частково видозмінені) у новій редакції ЦПК України, а саме згідно ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними, а саму скаргу слід залишити без задоволення, залишивши оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 серпня 2017 року - залишити без мін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 31 січня 2018 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: О.М. Ванівський

Л.Б. Струс