Постанова № 71914987, 31.01.2018, Приморський районний суд Запорізької області

Копія Справа № 326/1748/17

Провадження № 2-а/326/8/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року м. Приморськ

Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючої-судді Чапланової О.М.,

при секретарі Бородай А.В.,

за участю: позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Байденко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Приморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Приморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії (а.с.1-4). Свої вимоги мотивує тим, що 29.09.2017 року він звернувся до Приморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії за віком, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, листом відповідача від 09.10.2017 року він був повідомлений про відмову в призначенні пенсії за віком, оскільки 14.12.2010 року йому була призначена пенсія за вислугу років.

Вважає дану відповідь необґрунтованою та безпідставною враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, зменшення віку нарахування пенсії здійснюється у розмірі 10 років.

У 1986 році він перебував на території Чорнобильській АЕС, будучи учасником ліквідації аварії ( категорія 2). Таким чином, при призначенні йому пенсії за віком необхідно враховувати умови, визначені ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто зменшення віку при призначенні пенсії на 10 років.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Враховуючи, що станом на 28.09.2017 року йому виповнилось 50 років, розмір його страхового стажу перебільшує 15 років, враховуючи зменшення віку на 10 років для призначення пенсії за віком на підставі ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», він має право на призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Таким чином, при переведенні з одного виду пенсії (в цьому випадку за вислугу років) на інший (за віком) за бажанням пенсіонера, пенсійний орган може враховувати заробітну плату за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії.

Частиною 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне врахування». Таким чином, показник середньої заробітної плати є незмінним, якщо певний вид пенсії призначений відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В даному випадку його пенсія за вислугу років була призначена за іншим законом.

Таким чином, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні повинен застосовуватись, виходячи з дати звернення (призначення) пенсії за віком, а ні з показника середнього заробітку на дату попередньо призначеної пенсії. Тобто розрахунок пенсії за віком повинен здійснюватись згідно ч.2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Вважає відмову відповідача щодо призначення йому пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати на час звернення - з 29.09.2017 року необґрунтованою та незаконною.

Просить визнати протиправними дії Приморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язати Приморське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити йому пенсію за віком згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із застосуванням показника середньої заробітної плати на час звернення - 29.09.2017 року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги та підстави, на яких вони ґрунтуються, підтримав у повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила суду, що згідно документів пенсійної справи позивачу призначено пенсію за вислугу років з 14.12.2010 року відповідно до наданої заяви про призначення пенсії від 14.12.2010 року. Оскільки позивачу вже була призначена пенсія та він знаходиться на обліку в Приморському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, то відповідно до ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами пенсійного фонду. Статтею 10 вказаного Закону передбачено: особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Таким чином, підстави для призначення позивачу пенсії за віком відсутні, оскільки вже призначено пенсію за вислугу років. Вказаний перерахунок пенсії здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Заяви на переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком позивач не надавав. При переведенні з одного виду пенсії на інший показник середньої заробітної плати (доходу) застосовується той, який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Показник залишається не змінним. Отримуючи пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення» позивач скористався своїм правом вибору державної пенсії, а тому подана ним до управління заява з вимогою про призначення йому пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, отже застосовується положення ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вважає дії управління правомірними, такими, що відповідають вимогам чинного законодавства. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі за безпідставністю та необґрунтованістю.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення представника відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно із посвідченням Серія НОМЕР_1 виданим 08.10.1996 року, ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, категорія 2 та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у травні і червні 1986 року, незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня до 31 грудня 1986 року - не менше 5, у 1987 році - не менше 14 робочих днів (а.с.8).

Згідно з архівними довідками Центрального архіву військ внутрішньої і конвойної охорони МВС України № 3/31-М-176 від 01 квітня 1996 року та Центрального архівного відділу Національної гвардії України №833 від 21.09.2017 року по архівним документам встановлено, що військовослужбовець військової частини 3217 єфрейтор ОСОБА_2 в складі військової частини 3217 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 15.09.1986 року по 07.10.1986 року - 30 км зона ЧАЕС - списки. Доза опромінення - 0,428 рентген. Підстава: Фонд - 1, оп.1с, од.зб.156, л.153 (а.с.33,19).

Згідно довідки Приморської ЦРЛ № 51-к від 13.12.2010 року, ОСОБА_2 дійсно працював на посаді лікаря-анестезіолога палати для реанімації та інтенсивної терапії Приморської центральної районної лікарні з 28.08.1995 року по 01.02.1998 року (наказ №159 від 24.10.2008 року); на посаді лікаря-анестезіолога анестезіологічної групи Приморської центральної районної лікарні з 02.02.1998 року по 31.12.2001 року (наказ № 159 від 24.10.2008 року); на посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезіології з койками (палатой) для інтенсивної терапії Приморської центральної районної лікарні з 01.01.2002 року ( наказ № 159 від 24.10.2008 року) по 13.12.2010 року (наказ № 272/Л від 13.12.2010 року). Довідка видана на підставі акту, що підтверджує стаж роботи в реанімаціонній та анестезіологічній службах (а.с.34).

14.12.2010 року ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі Запорізької області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику охорони здоров'я (а.с.32). Згідно з протоколом № 1624 від 21.12.2010 року ОСОБА_2 призначено пенсію за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я з 14.12.2010 року у розмірі 2119,63 грн. (а.с.31).

29.09.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Приморського об'єднаного Управління пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.10-11). У листі Приморського об'єднаного Управління пенсійного фонду України в Запорізькій області від 09.10.2017 року №26/М-11 ОСОБА_2 повідомлено, що підстави для призначення йому пенсії відповідно до статті 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відсутні, оскільки вже призначено пенсію за вислугу років з 14.12.2010 року відповідно до наданої заяви про призначення пенсії від 14.12.2010 року. У зв'язку із тим, що 28.09.2017 року він досяг пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», він має право на переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком (а.с.9).

Приморське об'єднане Управління пенсійного фонду України в Запорізькій області є юридичною особою, про що зазначено в Положенні про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і у відомостях з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.35-38).

Дані встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним є правомірність дій Приморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, щодо відмови в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв'язку із тим, що йому вже призначено пенсію за вислугу років з 14.12.2010 року і він має право на переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV та іншими нормативно-правовим актами.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Відповідно до п. «е» ст. 55 вказаного Закону, в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії за вислугу років, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії за вислугу років), пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначає Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який також створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 указаного Закону для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; у 1987 році - не менше 14 календарних днів.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, що діяла на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком згідно вказаної статті, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, мають право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років; які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - на 8 років; які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році - на 5 років.

Згідно ст. 15 зазначеного Закону, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління ПФУ № 22-1 від 25.11.2005 року, передбачено що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Відповідно до ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Згідно з архівними довідками Центрального архіву військ внутрішньої і конвойної охорони МВС України № 3/31-М-176 від 01 квітня 1996 року та Центрального архівного відділу Національної гвардії України №833 від 21.09.2017 року по архівним документам встановлено, що військовослужбовець військової частини 3217 єфрейтор ОСОБА_2 в складі військової частини 3217 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 15.09.1986 року по 07.10.1986 року - 30 км зона ЧАЕС - списки. Доза опромінення - 0,428 рентген. Підстава: Фонд - 1, оп.1с, од.зб.156, л.153 (а.с.33,19).

Згідно із посвідченням Серія НОМЕР_1 виданим 08.10.1996 року, ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, категорія 2 та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у травні і червні 1986 року, незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня до 31 грудня 1986 року - не менше 5, у 1987 році - не менше 14 робочих днів (а.с.8).

Надані позивачем докази підтверджують його право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки надання позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії з урахуванням наданих ним документів вказує на те, що він працював у зоні відчуження з 15.09.1986 року по 07.10.1986 року, що також не заперечується відповідачем.

Згідно із ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Згідно абзацу першого частини першої ст. 40 вказаного Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід), за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно ч. 1 ст. 44 даного Закону заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Судом встановлено, що позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач 29.09.2017 року звернувся вперше.

Аналогічні правові позиції викладенні в постановах Верховного Суду України від 29.11.2016 року (справа №21-6331а15), від 22.12.2015 року (справа №21-4071а15), від 31.03.2015 року (справа №21-612а14), від 02.12.2015 року (справа №21-4123а15).

За наведених обставин, посилання представника відповідача, наведені у спростування позовних вимог, на те, що позивач, отримуючи пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», скористався своїм правом вибору державної пенсії, а тому подана ним до управління заява з вимогою про призначення йому пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, тому застосовується положення ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не ч. 2 ст. 40 цього Закону є хибними та не засновані на законі.

Враховуючи викладене, враховуючи, що позивач звернувся до відповідача за призначенням іншого виду пенсії на підставі іншого закону (вперше), а не за переведенням з одного виду пенсії на інший у відповідності до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Необхідно визнати протиправними дії Приморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, щодо відмови в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язати Приморське об'єднане Управління пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 29 вересня 2017 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за останні три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком - 29.09.2017 року.

Керуючись: Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 2, 5-9, 72- 77, 90, 229, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 до Приморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Приморського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Ідентифікаційний код 41250093, щодо відмови в призначенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний НОМЕР_2, пенсії за віком згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Приморське об'єднане Управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, Ідентифікаційний код 41250093, призначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний НОМЕР_2, пенсію за віком відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 29 вересня 2017 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за останні три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком - 29.09.2017 року.

Постанова постановлена в нарадчій кімнаті та проголошено вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 31 січня 2018 року.

Постанова виготовлена в повному обсязі 31 січня 2018 року.

На постанову може бути подана апеляційна скарга у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повної постанови.

Учасник справи, якому повна постанова не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повної постанови суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу УІІ Перехідних Положень КАС України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: підпис О.М. Чапланова

З оригіналом згідно: суддя О.М. Чапланова

31.01.2018