Рішення № 71914982, 15.01.2018, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3077/17 Провадження № 2-а/450/63/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2018 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Штойка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов’язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

07.11.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Пустомитівського районного суду Львівської області з адміністративним позовом до Галицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова, в якому просить визнати дії Галицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова управління у Пустомитівському районі про відмову в перерахунку пенсії позивачу протиправними; зобов’язати Галицьке об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова управління у Пустомитівському районі зобов’язати здійснити перерахунок пенсії позивачу на підставі ст.37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ з 01.04.2017 року у зв’язку із підвищенням розміру заробітної плати відповідно до довідки про заробітну плату в розрахунку 90% з заробітної плати у розмірі 4621,50 (чотири тисячі шістсот двадцять одні гривня, п’ятдесят копійок).

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням від 06.04.2017 р. Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області відмовлено позивачу в перерахунку пенсії за віком, призначеної відповідно до ЗУ «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» та обчислену відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. Вказане рішення, викладене у формі відповіді відповідача, яке позивач отримала 10 травня 2017 року. Проте, з таким висновком відповідача погодитись неможна, і такі дії відповідача є протиправними і такими, що суперечать нормам законів України, Конституції України, положенням міжнародно-правових актів. Загальний стаж позивача на державній службі становить 10 років і 21 день, на пенсію позивач вийшла в 2008 році з посади заступника редактора Пустомитівської районної газети «Голос народу», станом на 15.09.2008 році посадовий оклад становив 1690,00 грн. Відповідно до ч. 3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст.46 Конституції України, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей. Згідно статті 19 конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України. З положень ст.37 ЗУ «Про державну службу» та постанови КМУ №865 вбачається, що у разі підвищення розміру заробітної плати державним службовцям, а також у зв’язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Станом на 01.02.2017р. розмір посадового окладу заступника редактора Пустомитівської районної газети «Голос народу» був збільшений і становить 4621,50 грн. Покликання відповідача на скасування норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до ЗУ «Про державну службу» №3723 є безпідставними, оскільки, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р. №1-рп/99 встановлено, що за загальним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти та, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце. У рішенні від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 Конституційним Судом України зазначено, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Рішенням КСУ від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 наведено тлумачення поняття «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних грав і свобод - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. КСУ також окреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена. В постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України гри здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 року №9 зазначено, що відповідно до ст. 8 конституції в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя. КСУ неодноразово розглядав проблеми, пов’язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України та Закони України з виокремлюють певну категорію громадян, що потребують додаткових гарантій соціального _ тісту з боку держави. Крім того, відповідно до ст. ст. 22 та 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України є таким, д не підлягає звуженню. Таким чиним, визнання Законом правових актів такими, що втратили -шість, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина КСУ вважає касуванням або обмеженням цих прав і свобод. Виходячи з висловленого у рішенні КСУ розуміння сутності соціальних гарантій, зміст та досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Ухвалою судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.11.2017 року провадження у справі відкрито.

В судове засідання позивач не з’явилася, однак від неї на адресу суду надійшла заява в якій вона заявлені позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити та розгляд справи проводити у її відсутності.

В судове засідання представник відповідача не з’явився, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений. Однак 04.01.2018 року скерував на адресу суду письмові заперечення на позовну заяву, просив у задоволенні заявлених позовних вимог відмовити, з підстав, оскільки заявлені позовні вимоги є безпідставними, а також зазначає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області правонаступником якого є Галицьке об’єднане управління Пенсійного Фонду України м. Львова та отримує пенсію за віком призначену відповідно до ЗУ «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» та обчислену відповідно до ЗУ «Про державну служби» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ з 15.09.2008 року.

Судом встановлено, що позивач звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до довідки про складові заробітної плати № 1 від 21.03.2017 року.

Відповідач листом від 06.04.2017 року № 66/03-13 відмовив позивачу ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії згідно довідки № 1 від 21.03.2017 року, виданої редакцією газети «Голос народу» Пустомитівської РДА, мотивуючи тим, що з 01.06.2015 року скасовано норму щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до ЗУ «Про державну службу» № 3723 (розділ 3 Прикінцеві положення Закону України «про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо пенсійного забезпечення» 02.03.2015 р. № 213). У зв’язку із набранням чинності ЗУ «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII скасовано, зокрема ст. 37 Закону 3723 (п. 2 прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889). Крім того постановою КМУ від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів, скасовано п. 4 постанови КМУ від 31.05.2000 р. № 865, яким визначався механізм перерахунку пенсії, призначеної відповідно Закону, 3723. Враховуючи те, що Закон № 889 не передбачає проведення перерахунку пенсії, в тому числі призначених згідно з законом 3723 підстав для перерахунку пенсії, який був передбачений ст. 37 Закону України 3723 немає.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на момент призначення пенсії) від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі №3723) пенсія державним службовцям призначалась в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Передбачалось, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Зазначеною нормою ст.37-1 ЗУ «Про державну службу» (в редакції чинній на момент призначення пенсії) від 16 грудня 1993 року, було визначено таку підставу (умову) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Пунктом 4 постанови КМУ «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 р. № 865 (далі - Постанова №865) встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень КМУ (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16.01.2003 №432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом №3723-ХІІ, визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Відповідно до п.5 вказаної Постанови №865 перерахунок пенсій провадився з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Міністерством соціальної політики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а у разі його відсутності та перейменування (відсутності) посад довідка видається у порядку, встановленому Міністерством соціальної політики за погодженням з Головним управлінням державної служби.

Однак, в наступному законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.

Законом України від 28.12.2014 р. №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-VIII), який набрав чинності 01.01.2015 р., ст. 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Тобто, починаючи з 01.01.2015 р. змінилося правове регулювання перерахунку пенсій колишніх державних службовців. Така підстава (умова) для перерахунку раніше призначених пенсій, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відсутня в ст.37-1 Закону №3723-ХІІ (в редакції Закону №76-VIII), а визначення умов перерахунку раніше призначених пенсій делеговано КМУ.

Постановою КМУ №1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів”, яка набрала чинності з 01.12.2015 р. були внесені зміни до Постанови №865, а саме: виключено п.4, а п.5 викладено в новій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Міністерством соціальної політики».

На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії КМУ не визначено іншого порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям.

Постановою №1013 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено можливості чи механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

Крім того, у відповідності до ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII, який набрав чинності з 01.05.2016 та діяв на момент звернення позивача до відповідача за перерахунком, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), яким не передбачено перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючого державного службовця за відповідною посадою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії в 2017 року.

Отже, на момент такого звернення вже не були чинними положення Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, які передбачали перерахунок раніше призначених пенсій у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним.

За таких обставин, відповідач правомірно відмовив ОСОБА_1 у перерахунку пенсії. Така відмова не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.

Вказане також узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні «Великода проти України» від 03 червня 2014 року, в якому суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо покликань сторони відповідача, що позивачем пропущено строк звернення до суду, клопотання про поновлення строку звернення до суду нею не подано та жодним чином необгрунтовано причини пропуску звернення до суду, то відповідно до ст. 77 КАС України, відповідач не надав суду доказів того, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Згідно мотивів адміністративного позову, позивач дізналася про порушення її прав 10 травня 2017 року та звернулася з адміністративним позовом до суду 01.11.2017 року, що підтверджується відбитком штемпелю на поштовому конверті, адресованому суду.

Відповідно до ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, позивачем не пропущено строк звернення до суду.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 18, 19, 72, 77, 121, 122, 229, 246, 293, 295 КАС України, суд,-

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського адміністративного апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

СуддяОСОБА_2