Постанова № 71914912, 22.01.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/4210/17

3/337/4/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018р. Суддя Хортицького районного суду м.Запоріжжя Мурашова Наталія Анатоліївна, за участю секретаря - Бессарабової Т.П., особи, що притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1, захисника – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя адміністративний матеріал, що надійшов з УПП м.Запоріжжя ДПП, відносно

ОСОБА_1, 27.01.1987р.н., ур. м.Запоріжжя, не працює, мешкає за адресою: м.Запоріжжя, вул..Новгородська, 8/16,

за ч.1 ст.130, ч.1 ст.173 КУпАП.

Права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст.268 КУпАП, роз’яснені.

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №270765, складеного інспектором 1 роти 1 батальйону УПП м. Запоріжжя ДПП ОСОБА_3, 23.10.2017р. в 16.50год в м.Запоріжжі по вул..Новгородська, в районі будинку №8, водій ОСОБА_1 в порушення п.2.9а ПДР України керував транспортним засобом «DAEWOO Lanos», номерний знак DW 243 WF, в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння проводився за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер», результат 1,27 промілей, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, 23.10.2017р. в 17.30год в м.Запоріжжі по вул..Новгородська, в районі будинку №8, водій ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, висловлювався нецензурною лайкою в бік громадян та поліцейських, поводився агресивно, чим порушив громадський спокій та порядок і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав провину за ст.173 КУпАП та не визнав за ч.1 ст.130 КУпАП, пояснивши, що приблизно о 15.30год він зустрівся з дружиною та дітьми біля свого будинку. Діти гуляли у дворі, а він та дружина сиділи в своєму автомобілі, який був припаркований біля будинку. Він сидів на пасажирському сидінні, а дружина - на водійському. Через деякий час звільнилось місце постійного їх паркування і дружина стала паркуватися, але не справилась з керування та зачепила кут будівлі. Тоді вони помінялись містами і він закінчив маневр. Потім прийшов його товариш ОСОБА_4, з яким вони біля під’їзду на лавочці випили пляшку горілки 0,25г. Крім того, на протязі усього часу проживання в цьому будинку, у них склались неприязні стосунки з сусідами, які постійно виказують якісь претензії до них. В цей день жінки похилого віку, які проживають в їх будинку також стали робити зауваження їм і у них виник словесний скандал. Сусідка викликала поліцію, яка приїхала близько 17.00год., коли вони вже збирались додому. У нього з поліцейськими також виник конфлікт, він в певний момент не витримав їх натиску та став виражатися на їх адресу нецензурною лайкою, у зв’язку з чим вони застосували до нього фізичну силу, надягли кайданки та доставили в ОСОБА_5 Те, що він порушив громадський порядок, визнає і щиро кається в цьому. Разом з тим, вважає, що в його діях немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки в стані алкогольного сп’яніння автомобілем не керував, поліцейські його не зупиняли. В цей день він дійсно вживав спиртні напої, але після того, як припаркував свій автомобіль. В ОСОБА_5 на вимогу поліцейських він продував Драгер, який показав позитивний результат. Але події відбувались поза межами 2 годин, які встановлені законом для проведення огляду водія на стан сп’яніння. Просить провадження за ч.1 ст.130 КУпАП закрити.

Суд, вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, свідків, відтворивши відеозаписи з нагрудної камери поліцейських, дослідивши матеріали справи, вважає необхідним провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити, а за ч.1 ст.173 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення, виходячи з такого.

Адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010р. №23-рп/2010).

Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст.62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна діяльність чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління.

Ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння.

Відповідно до пп.«а» п.2.9 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння встановлений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену наказом МВС України, Міністерства охорони здоров’я України від 09.11.2015р. №1452/735 (далі – Інструкція №1452/735 ), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ №1103 від 17.12.2008р. (далі – Порядок №1103), Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015р. №1395 (далі – Інструкція №1395).

Аналіз змісту вказаних нормативно-правових актів дає підстави стверджувати, що огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаки алкогольного сп’яніння визначені п.3 розділу I Інструкції №1452/735.

Огляд на стан алкогольного сп’яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров’я. Поліцейським огляд на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів проводиться на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків. Огляд на стан алкогольного сп’яніння в закладі охорони здоров’я проводиться у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським. Доставку осіб, які підлягають огляду на стан сп’яніння, до найближчого закладу охорони здоров’я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, забезпечує поліцейський.

Огляд проведений з порушенням вказаних вимог вважається недійсним.

Ст.173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної

постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд виходить з того, що водієві категорично забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння і проходження на вимогу поліцейського огляду на стан сп’яніння в установленому законом порядку є його обов’язком.

При цьому, закон передбачає певну процедуру проходження огляду на стан сп’яніння, що, на думку суду, направлено на забезпечення дотримання принципу презумпції невинуватості.

Під час розгляду справи судом встановлено, що поліцейські прибули на місце події – двір будинку №8 по вул..Новгородська м. Запоріжжя в 17.03год. за викликом, що надійшов на службу «102» і був здійснений ОСОБА_6, мешканкою вказаного будинку.

Судом не встановлено жодних обставин, які б давали підставу стверджувати, що ОСОБА_1 в цей день в 16.50год., як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, оскільки поліцейськими він не зупинявся і безпосередньо після зупинки у нього не було виявлено ознак алкогольного сп’яніння, щоб давало поліцейським підстави для пред’явлення ОСОБА_1 вимогу про проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями в суді свідків – поліцейських свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Разом з тим, посилання поліцейських на відео з камери спостереження будівлі спортивного комплексу, який знаходиться у дворі будинку №8 по вул..Новгородська м. Запоріжжя, як на доказ факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані сп’яніння, суд вважає безпідставними, оскільки вказаний відеозапис не містить відомостей про дату та час подій, які зафіксовані на ньому – зіткнення автомобіля під керуванням дружини ОСОБА_1 з будівлею, переміщення ОСОБА_1 на водійське сидіння та його керування автомобілем під час здійснення маневру паркування. Крім того, з вказаного запису неможливо встановити, в якому саме стані перебуває ОСОБА_1 і що саме після здійснення зафіксованого маневру він був затриманий поліцейськими з явними ознаками алкогольного сп’яніння.

Крім того, з матеріалів справи неможливо достовірно встановити, яким чином вказаний відеозапис, який перебував у володінні певної юридичної особи, був вилучений та долучений до матеріалів справи.

У зв’язку з цим суд вважає вказаний відеозапис неналежним та недопустимим доказом і не бере його до уваги при постановленні судового рішення.

Також суд не бере до уваги посилання поліцейських на те, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані сп’яніння підтверджується поясненнями свідків – мешканців будинку, оскільки, по-перше, суду надані письмові пояснення лише свідка ОСОБА_6, інших пояснень не надано. По-друге, суд вважає, що пояснення свідків самі по собі не можуть бути належним доказом факту керування водієм транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння.

Разом з тим, як вже зазначалось, інших належних та допустимих доказів на підтвердження саме факту керування ОСОБА_1 автомобілем, не надано. Хоча, у зв’язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме поліцейський, який виявив факт адміністративного правопорушення, повинен довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, що є законною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У зв’язку з тим, що поліцейськими достовірно не був встановлений факт керування водієм ОСОБА_1 автомобілем з явними ознаками алкогольного сп’яніння, суд вважає, що не було і законних підстав для пред’явлення йому вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння.

Крім того, згідно відеозапису з нагрудної камери поліцейського та роздруківки СТП «Драгер» судом встановленов, що такий огляд було проведено за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер» в 19.28год. в приміщенні Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, в той час, коли згідно протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані сп’яніння в 16.50год. Тобто огляд на стан сп’яніння проведений поза спливом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду, що відповідно до ст.266 КУпАП свідчить про недійсність такого огляду.

На підставі вищевикладеного, оцінивши надані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про відсутність належних та допустимих доказів, які б беззаперечно, поза розумним сумнівом доводили наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме керування водієм транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, у зв’язку з чим відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі в цій частині слід закрити.

Разом з тим, оцінивши надані суду докази, суд вважає встановленим та доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та його винуватість в ньому.

Так, його вина підтверджується безпосередньо дослідженими судом протоколом про адміністративне правопорушення АА №099214, який складений уповноваженою посадовою особою Національної поліції України у відповідності до вимог ст.256 КУпАП, поясненнями в суді правопорушника ОСОБА_1, поясненнями в суді свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_6, відеозаписом подій з нагрудної камери поліцейських.

Суд вважає, що вказані докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв’язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення та винуватість в ньому ОСОБА_1 Підстав сумніватися в достовірності, правдивості зазначених доказів у суду немає. Відомості, що містяться в них, узгоджуються між собою.

Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173 КУпАП, а саме дрібне хуліганство (нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян), і на нього слід накласти адміністративне стягнення.

При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд, керуючись вимогами ст.. 33 КУпАП, враховує, що останній вчинив правопорушення, що посягає на громадський порядок, не працює, одружений, має на утриманні неповнолітню дітину, вину визнав та розкаявся, що є обставиною, що пом’якшує відповідальність, але скоїв правопорушення в стані алкогольного сп’яніння, що суд визнає обставиною, що обтяжує відповідальність.

На підставі вищевказаного, суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 119,00грн.

Крім того, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 352,40грн.

Керуючись ст.62 Конституції України, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ №1306 від 10.10.2001р., Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, Міністерства охорони здоров’я України від 09.11.2015р. №1452/735, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ №1103 від 17.12.2008р., Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015р. №1395, ст.7,9,30,40-1,ч.1 ст.130,173,245,247,251,252,256,266,268,280,283 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, 27.01.1987р.н., РНОКПП НОМЕР_1, визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 119,00грн., на користь держави (р/р №31113149700001, банк: ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, одержувач: ГУ ДКСУ у Запорізькій області, ЄДРПОУ 37941997, код класифікації доходів бюджету - 21081300).

У разі несплати штрафу у встановлений законом строк, на підставі ст.308 КУпАП стягнути з ОСОБА_1, 27.01.1987р.н., РНОКПП НОМЕР_1, у примусовому порядку подвійний розмір штрафу в сумі 238,00грн.

Стягнути з ОСОБА_1, 27.01.1987р.н., РНОКПП 3180321712на користь держави (стягувач – Державна судова адміністрація України, 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, р/р31215256700001 в ГУ ДКСУ у м.Києві, МФО 820019, отримувач - ГУК у м.Києві, код ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 352,40грн. (триста двадцять гривень 00 копійок).

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв’язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня її постановлення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя Н.А.Мурашова

22.01.2018