Постанова № 71914462, 25.01.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 328/2382/17

Провадження №22ц/778/969/18 Головуючий у 1 інстанції: Погрібна О.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

ОСОБА_2

при секретарі: Волчановій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 27 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про невиконання договірних зобов’язань щодо надання послуг з газопостачання та зобов’язання відповідача поновити газопостачання житлового будинку , -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про невиконання договірних зобов’язань щодо надання послуг з газопостачання та зобов’язання відповідача поновити газопостачання житлового будинку .

В обґрунтування позову зазначав, що 14 квітня 2010 року між сторонами укладений договір №120650 про надання послуг з газопостачання, відповідно до якого відповідач зобов'язався безперервно надавати позивачу та членам його родини послуги постачання природного газу для побутових потреб, та надавати послуги щодо технічного обслуговування, ремонту внутрішньобудинкових систем газопостачання та дворових газопроводів. В свою чергу, позивач повинен своєчасно сплачувати надані послуги.

27 липня 2016 року відповідачем було порушено виконання вищевказаних договірних зобов'язань, тому що подачу газу в будинок позивача він відключив шляхом встановлення заглушки, та її опломбування внаслідок чого був складений акт, в якому вказано, що причиною відключення газу, є несправність газового пристрою, який знаходився на вводі газу у двір приватного будинку за адресою: вул. Спортивна, 98, с. Снігурівка Токмацького району.

В указаному акті позивачу запропоновано для відновлення газопостачання усунути порушення, без пояснення яке саме порушення і ким було скоєно, та яким шляхом позивач повинен усунути це порушення, тому що в цьому акті також вказано попередження про самовільне втручання в систему газопостачання абонентом, що заборонено законодавством.

До сьогоднішнього часу несправний газовий прилад не відремонтований і не замінений іншим. Газопостачання будинку не відновлено не зважаючи на усні та письмові вимоги позивача до відповідача, а також до місцевих та обласних адміністративних органів влади, щодо усунення правопорушень з боку відповідача, при цьому його письмова заява до відповідача, яка була зареєстрована під вх.№3036 від 15.08.2016 року, взагалі залишилась без відповіді.

07.07.2017 року він знову звернувся до відповідача з письмовими вимогами усунути протиправну дію та бездіяльність відповідача, та поновити газопостачання його приватного будинку відповідно до вищевказаного договору, та отримав письмову відповідь №06/968/1 від 31.07.2017 року, в якій відповідач безпідставно перекладає вину на нього, посилаючись до Кодексу газорозподільних мереж та Правил безпеки систем газопостачання.

Вважає, що дії та бездіяльність відповідача не відповідають вимогам до Кодексу газорозподільних мереж та Правила безпеки систем газопостачання.

Посилаючись на ці обставини, просив визнати незаконними рішення, дії та бездіяльність відповідача щодо невиконання договірних зобов'язань про надання послуг з газопостачання та зобов'язати відповідача поновити газопостачання його житлового будинку за адресою: вул. Спортивна, 98, с. Снігурівка Токмацького району Запорізької області.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 27 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 14 квітня 2010 року між сторонами укладений договір №120650 про надання послуг з газопостачання, відповідно до якого відповідач зобов'язався безперервно надавати позивачу та членам його родини послуги постачання природного газу для побутових потреб, та надавати послуги щодо технічного обслуговування, ремонту внутрішньобудинкових систем газопостачання та дворових газопроводів, а відповідач зобов’язався своєчасно сплачувати надані послуги (п.1 договору), що підтверджується відповідним договором.

Того ж дня між сторонами укладений договір про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в будинках (квартирах), які належать громадянам на правах приватної власності, за умовами якого відповідач зобов’язався виконувати роботи з технічного обслуговування внутрішньобудинкової системи газопостачання, ввідних газопроводів, газопроводів – вводів квартири (будинку) відповідно до Правил безпеки систем газопостачання України та іншої нормативної документації (розділ І договору), що підтверджується відповідним договором.

Відповідно до частини першої статті 12 Законом України від 09.04.2015 №329-VIII «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Згідно з пунктом 17 частини третьої статті 4 Закону №329-VIII до компетенції Регулятора на ринку природного газу належить затвердження правил постачання природного газу.

На виконання вище вказаних норм Закону №329-VIII постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 затверджені Правила постачання природного газу (далі – Правила №2496).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Правил №2496 постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об’ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. На письмову вимогу побутового споживача постачальник зобов’язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення безкоштовно надати побутовому споживачу підписану уповноваженою особою постачальника письмову форму договору постачання природного газу побутовим споживачам.

Зазначені норми кореспондуються з нормами, викладеними пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 (далі – Кодекс ГРС), на підставі статей 40, 41 Закону №329-VIII, відповідно до яких фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

На виконання вище вказаних норм права 11.12.2015 року між сторонами укладений новий договір постачання природного газу. Договір укладений шляхом вчинення дій, які свідчать про прийняття позивачем пропозиції відповідача відповідно до статей 633, 634, 641, 642 ЦК, про що свідчить оплата ним послуги 11.12.2015 року. Зазначені обставини підтверджуються фінансовим станом абонентського рахунку №0600050872.

27 липня 2016 року жилий будинок за адресою: вул. Спортивна, 98, с. Снігурівка, Токмацький район, Запорізька область, власником якого, відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.08.2005 №8166196, технічного паспорту на житловий будинок приватного фонду від 12.12.2002 №771, є позивач, був відключений від газопостачання. Підставою відключення стала несправність комбінованого будинкового регулятор тиску газу РДГС-10 (далі – КБРТ). Зазначені обставини підтверджуються актом на відключення об’єктів газопостачання від 27.07.2016 року.

З приводу незаконності відключення від мережі газопостачання та подальшого підключення до неї позивач неодноразово звертався зі скаргами до відповідача, органів Національної поліції, Запорізької обласної державної адміністрації, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). У задоволенні його скарг було відмовлено. Зазначені обставини підтверджуються відповідними заявами позивача та відповідями на них.

17.01.2017 року відповідач направив поштою позивачу акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін між Оператором ГРМ та споживачем від 11.01.2017 №56XM14F28406035C, що підтверджується відповідним актом, листом відповідача від 17.01.2017 №06-28, описом вкладення до поштового відправлення, фіскальним чеком від 17.01.2017 №3000034701. Зазначений акт позивачем не погоджений, що сторони не оспорюють.

Згідно з фінансовим станом абонентського рахунку №0600050872 на теперішній час позивач має борг за спожиту послугу з газопостачання в сумі 807,10 грн., що підтверджується розрахунком.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того , що посилання позивача на договір б/н на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в будинках (квартирах), що належать громадянам на право особистої власності укладеного 04 березня 2010 року та договір № 120650 про надання населенню послуг з газопостачання укладеного 04 квітня 2010 року між ВАТ «Запоріжгаз» та ОСОБА_3, як на доказ правоти заявлених позовних вимог при застосуванні до спірних правовідносин є такими, що не ґрунтується ані на діючому і законодавстві, ані не відповідає фактичним обставинам, а отже є безпідставними.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.

Підпунктом 11 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, визначено, що Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 2,23. Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 285 від 15.05.2015 р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.06.2015 р. за № 674/27119 (далі - ПБСГ), відповідальним за здійснення технічного обслуговування КБРТ з дотриманням періодичності згідно з вимогами заводу-виробника є власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач)).

При виявлені несправного газового обладнання, ремонт якого потребує його розбирання. заповідності до п. 5.8. ПБСГ, помешкання житлових будинків необхідно відключати зі встановленням заглушок та оформленням відповідного акта представником газорозподільного підприємства, так як такі ситуації належать до аварійних.

Пунктом 5.7. ПБСГ передбачено, що Підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків із встановленням заглушки за умови наявності витоків газу.

27 липня 2016 року при виконанні працівниками ПАТ «Запоріжгаз» регламентних робвт вуличного газопроводу по вул. Спортивній в с Снігурівка, Токмацькою району, на об'єкті Споживача за адресою: с Снігурівка, вул. Спортивна, 98; було виявлено витік газу з запобіжного скидного клапану юмбінованого будинкового регулятору тиску (далі КБРТ) в атмосферу, за наслідком чого на підставі п. 5.7., 5.8. ПБСГ та п/п 11 п. 1 гл. 7 розд. VI Кодексу ГРМ, було припинено розподіл природного газу .шляхом встановлення заглушки та складено акт про припинення та відключення газопостачання від 27.07.2016 року.

При огляді КБРТ було встановлено, що КБРТ потребує ремонту або заміни, про що було повідомлено абоненту. Також слід зазначити, що ввідний газопровід та регулятор тиску РДГС-10 (КБРТ) за адресою с Снігурівка вул. Спортивна, буд. 98, не знаходиться на балансі ПАТ «Запоріжгаз», а є власністю абонента.

Як вказано в п. 5.4. ПБСГ, технічне обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових і громадських будівель, комунально-побутових об'єктів невиробничого характеру здійснюється відповідно до вимог документації з експлуатації заводів-виробників газового обладнання на договірних засадах.

Таким чином, відповідно до діючого законодавства, а саме ПБСГ та Кодексу ГРМ, ремонт або заміна обладнання проводиться за рахунок власника, спеціалізованою організацією, яка має відповідний дозвіл на проведення вищевказаних робіт.

Щодо визначення власника газового приладу, так у відповідності до абзацу 5 пункту 4 глави І розділу І Кодексу ГРМ, власник - юридична особа, або фізична особа, або фізична особа-підприємець, яка на законних підставах володіє та користується об'єктом, зокрема газовими мережами або об'єктом газорозподільної системи.

В абзаці 7 пункту 4 глави І розділу І Кодексу ГРМ вказано, газові мережі внутрішнього газопостачання - газові мережі від місця/точки приєднання об'єкта або земельної ділянки замовника до його газових приладів (пристроїв) включно або до системи газоспоживання третіх осіб (замовників, споживачів).

Також, згідно абз. 8 п. 4 гл. І розд. І Кодексу ГРМ, газові мережі зовнішнього газопостачання - газові мережі від місця забезпечення потужності до місця/точки приєднання об'єкта або земельної ділянки замовника.

Тому, з огляду на вказані правові норми, позивач є власником газової мережі та газових приладів (пристроїв) від місця приєднання, тобто місця приєднання вуличного газопроводу (газової мережі зовнішнього газопостачання).

Посилання на розділ 3 п. 3.3. ПБСГ є некоректним, так як розділом З ПБСГ встановлюються вимоги безпечної експлуатації газопроводів і установок, що використовують - газ, промислових і сільськогосподарських підприємств, котелень, підприємств комунально-побутового обслуговування виробничого характеру.

На підставі пункту 6 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, відновлення газопостачання здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості з письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання та після усунення порушень, за умови оплати простроченої заборгованості за природний газ за договором або складання між постачальником та споживачем графіка погашення заборгованості та відшкодування витрат постачальника на припинення та відновлення газопостачання.

Так, облік спожитого природного газу у на об'єкті ОСОБА_3 за адресою: вул. Спортивна, 98, с Снігурівка, Токмацького району, Запорізької області, здійснюється на підставі побутового лічильника природного газу, а отже нарахування плати за спожитий природній газ здійснюється на підставі показань побутового лічильника природного газу та цін на природний газ.

Відповідно до пункту 14 Правил постачання природного газу, затверджені постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 р. № 2496 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. № 1382/27827 (далі - Правила) та п. 4.З. Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати послуг з газопостачання є календарний місяць. При цьому Боржник зобов'язаний робити оплату за надані протягом розрахункового періоду послуги з газопостачання не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

В порушення зазначених норм Правил та умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, Позивач вартість отриманих послуг сплачував невчасно і не в повному обсязі, у зв'язку з чим має борг перед постачальником - ТОВ «Запоріжгаз збут» у розмірі 807 грн. 10 коп.

Таким чином, відновлення газопостачання до об'єкту споживача ОСОБА_3 можливо здійснити за його письмовою заявою, після усунення порушень ПБСГ, за умови оплати простроченої заборгованості за природний газ за договором та відшкодування витрати на припинення та відновлення газопостачання.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не дослідив план вводу газозабезпечення його будинку, акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми процесуального та матеріального права відмовляючи у позові.

Доводи апеляційної скарги, не містять жодних доказів які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції судового рішення.

Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 27 листопада 2017 року по цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 30 січня 2018 року.

Головуючий:

Судді: