Ухвала суду № 71913374, 29.01.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/82/2018(м)

221/3023/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Сєдих А.В.

суддів Гришина Г.А., Гєрцика Р.В.

при секретарі Меляник К.В.

за участю прокурора Сухаревої О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Лісодіда О.В.

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Вугледарського міського суду Донецької області від 20 жовтня 2017 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чермалик Донецької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з вироком суду першої інстанції, ОСОБА_1 24 листопада 2016 року близько 15 години 00 хвилин, перебуваючи у власному будинку АДРЕСА_2 в цей час до останнього додому прийшов ОСОБА_3, який знаходився у стані алкогольного сп'яніння та запропонував обвинуваченому вжити спиртні напої за рахунок ОСОБА_1, на що останній йому відмовив. В результаті чого між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виникла сварка, під час якої, ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в кімнаті свого будинку, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3, у відповідь на образи та намагання спричинити йому тілесні ушкодження, наніс ОСОБА_3 декілька ударів кистями рук стислими в кулак по обличчю, а також декілька ударів молотком по голові, в результаті чого, заподіяв останньому згідно висновку судово-медичної експертизи №16 від 17.02.2017 року тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми з забоєм м'яких тканин, синців обличчя, множинних забійних ран голови та обличчя, перелому кісток носу, крововиливу під кон'юнктиву обох очей, вдавленого багато уламкового перелому лівої скроневої кістки, забою головного мозку з геморагічною контузією лівої скроневої долі, закритого перелому суглобового відростку нижньої щелепи зліва зі зміщенням лівої верхньої щелепи, окремих перетинок решітчастої кістки по зовнішньому краю зліва, крововиливу в ліву гайморову пазуху, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_1 призначити покарання за ч.1 ст. 121 КК України у виді 5 років позбавлення волі. В іншій частині вирок залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, промови учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження та вироку, висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються наявними у матеріалах провадження доказами.

Проаналізувавши зібрані у кримінальному провадженні докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку у вироку, суд обґрунтовано визнав винуватим ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та відповідно кваліфікував дії останнього.

Висновки суду в частині щодо фактичних обставин провадження, винуватості обвинуваченого і правильності кваліфікації його дій, які не оскаржуються в апеляційній скарзі, згідно до ст. 404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України, правильно врахував ступень тяжкості скоєного злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який не одружений, є пенсіонером, являється ліквідатором Чорнобильської катастрофи, раніше не судимий, відносин з особами, які ведуть аморальний та антигромадський спосіб життя не підтримує, наркотичні речовини не вживає, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, добровільно відшкодував понесені потерпілим збитки. Правильно враховано обставину, що пом'якшує покарання, а саме щире каяття, і призначив необхідне і достатнє покарання у межах санкції ч.1 ст. 121 КК України із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України.

Доводи прокурора про те, що судом першої інстанції обрано покарання, яке не відповідає особі обвинуваченого внаслідок м'якості, являються безпідставними, оскільки при розгляді кримінального провадження судом першої інстанції було прийнято до уваги та враховано всі обставини, необхідні для правильного та законного розгляду кримінального провадження. Крім того колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було обрано покарання передбачене санкцією статті КК України, а також зауважує, що прокурор який приймав участь при розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції наполягав на застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_1 положень ст.ст. 75, 76 КК України.

Приймаючи рішення, що до покарання з застосуванням вимог ст. ст.. 75, 76 КК України суд виходив із того, що ОСОБА_1 визнав свою винуватість, щиро покаявся, що доведене його поведінкою, є пенсіонером, добровільно відшкодував понесені потерпілим збитки за лікування, що підтвердив потерпілий як у суді першої інстанції, так і при розгляді в апеляційної інстанції, крім того колегія суддів приймає до уваги і думку потерпілого, який при апеляційному розгляді пояснив, що вони сусіди та на теперішній час йому нема на що ображатися.

Таким чином, колегія вважає, що висновки суду першої інстанції, які стосуються рішення про застосування відносно ОСОБА_1 положень ст. ст.. 75,76 КК України є належним чином мотивовані. Вважати ці висновки необґрунтованими, та такими, що не відповідають вимогам ст. 409 КПК України на яки посилається прокурор в своєї апеляції підстав немає.

На підставі наведеного колегія суддів не знаходить підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_1 більш сурового покарання ніж зазначене у вироку суду першої інстанції.

У зв'язку з вищезазначеним, колегія суддів не знаходить підстав для зміни або скасування вироку суду першої інстанції, так як він являється справедливим, законним та обґрунтованим, суттєвих порушень кримінального процесуального закону не виявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Вирок Вугледарського міського суду Донецької області від 20 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку в Касаційний кримінальний суд Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.

Судді: