Постанова № 71911040, 24.01.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/27253/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Венгрин О.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

24 січня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М. ,

за участю: секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

представників третьої особи: ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуденергозахист" на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуденергозахист" до державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю "Промспецсервіс" про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2016 року ТОВ "Укрбуденергозахист" звернулося до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Промспецсервіс" про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно індексний номер: 29614094 від 16.05.2016 року про реєстрацію за ТОВ "Промспецсервіс" права власності на комплекс нежитлових будівель загальною площею 2430,8 кв.м., що розташований за адресою: Вінницька область, м.Вінниця, вул.Вишнева,21, розмір частки 9/100.

Постановою Вінницького міського суду від 20 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, подав апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що 26.04.2016 року державним реєстратором виконавчого комітету Вінницької міської ради ОСОБА_7 здійснено за ТОВ «Промспецсервіс» державну реєстрації права власності 9/100 (дев’ять сотих) часток будинковолодіння, що знаходиться в м. Вінниці по вул. Вищневій, 21.

Для проведення реєстрації та виникнення права власності, третьою особою надано довідку 2139 від 16.05.2016 року КМ «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» декларацію про готовність об’єкта до експлуатації ВН 142161060079 від 15.04.2016 року Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області та рішення Замостянського районного суду у справі № 2-1811/11 від 05.08.2011 року.

Однак, на думку позивача, вказані вище документи не можуть бути підставою для проведення державної ресєтрації прав на нерухоме майно, оскільки довідка комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» датована 16.05.2016 року в той час як реєстрація права на нерухоме майно здійснена 26.04.2016 року, тобто реєстрація об’єкту нерухомого майна (реєстраційна дія) проведена раніще, до надання вказаної довідки. Крім того, в зазначеній довідці вказано, що відповідно до додатку № 1/22 до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 200 від 04.06.1987 року, вищезазначеній будівлі присвоєно №21, однак це не відповідає дійсності, оскільки дане рішення органу місцевого самоврядування ніякого відношення до присвоєння нумерації по вулиці Вишневій немає. Також рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 05.08.2011 року у справі № 2-1811/11 скасовано в частині заявлених позовних вимог до ТОВ «Укрбуденергозахист» і справу провадженням в цій частині закрито, а постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. від ТОВ «Промспецсервіс» на користь ТОВ «Укрбуденергозахист» витребувано із незаконного володіння 9/100 (дев’ять сотих) часток будинковолодіння, що знаходиться в м. Вінниці по вул. Вишневій, 2 і це рішення має законну силу. На думку апелянта, судом першої інстанції також не враховано тієї обставини, що 9/100 часток будинковолодіння змінена на площу 2430,08 кв.м.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. В свою чергу, представники відповідача та третьої особи заперечували щодо задоволення апеляційної скарги і просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід ззалишити без задоволення із з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.04.2016 року державним реєстратором Виконкому Вінницької міської ради здійснено державну реєстрацію права власності на 9/100 часток домоволодіння по вул. Вишневій, 21 м. Вінниці за ТОВ «Промспецсервіс».

Позивач вважаючи, що вказане рішення державного реєстратора є незаконними та порушує його права, звернувся до суду з цим позовом.

За результатами розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на слідуюче.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV із змінами і доповненнями (у відповідній редакції, далі-Закон № 1952-IV) та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 р. № 1127 ( далі - Порядок № 1127).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно-це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до ч.2 ст.9 Закону № 1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації (ч. 4 ст. 9 Закону № 1952-IV).

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації;

6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником;

8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до ч.1 ст.20 цього Закону заява про державну реєстрацію прав та оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

За правилами ч.2 ст.18 Закону № 1952-IV, перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п.6 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Згідно п.9 наведеного Порядку разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав.

Пунктом 12 цього Порядку встановлено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації (п.18 Порядку №1127)

Відповідно до п.41 Порядку №1127 для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;

2) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

За правилами статті 23 Закону № 1952-IV, розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках:

1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством;

2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав.

Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника.

Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви.

Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Частиною 1 ст.24 наведеного Закону передбачено виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Із комплексного аналізу вищезазначених правових норм слідує, що державна реєстрація прав здійснюється за умови подання заявником державному реєстратору прав, документів, які посвідчують факти вчинення, припинення, перехід прав на нерухоме майно, перелік яких визначений п.41 Порядку №1127. У випадку подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством, державний реєстратор може зупинити розгляд заяви про державну реєстрацію та надати заявнику строк для подання таких документів. В разі ж невиконання заявником зазначених вимог державного реєстратора, останній приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Статтею 24 Закону № 1952-IV, наведено і інші підстави для відмови в державній реєстрації, однак цей перелік є вичерпним.

Як встановлено судом першої інстанції, 26.04.2016 р. ТОВ «Промспецсервіс» подало до державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради заяву про державну реєстрацію права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна-- нежитлових будівель по вул. Вишневій, 2 м. Вінниці. Разом з заявою надано декларацію про готовність об'єкта експлуатації від 15.04.2016 року (№ВН142161060079), згідно якої: будівництво гаража-складу та реконструкцію будівлі диспетчерської в адміністративну будівлю з прибудовою мансардового поверху по вул. Вишневій, 2 м. Вінниці, вважати закінченим будівництвом, об"єкт готовий до експлуатації, замовник ТОВ «Промспецсервіс» та рішення Замостянського районного суду м.Вінниці.

29.04.2016 р. державним реєстратором прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень через відсутність у повному обсязі документів, необхідних для державної реєстрації, зокрема документа про технічну характеристику об'.єкта

16.05.2016 року представником ТОВ «Промспецсервіс» надно відповідачу довідку КП "ВМБТІ" від 16.05.2016 року № 2139, відповідно до якої цілісний майновий комплекс нежитлових будівель по вул. Вишневій, 2 м. Вінниці станом на 04.03.2014 р. складається з диспетчерської "А", загальною площею 61,6 кв. м, гаража з мийкою "Б", загальною площею 561,7 кв. м, складу "В", загальною площею 476,9 кв. м, боксів з прибудовами "Г", загальною площею 1242,1 кв. м, будівлі бухгалтерії "Д", загальною площею 88,5 кв. м, туалету "У", заправки "Е", мостіння І, естакади №3, мийки №4, оглядової естакади №5, очисних споруд №6, ГСМ №7-8, ємностей №9-12, загальна площа будівель складає 2430,8 кв. м, з них самочинно збудовано прибудову "а-2", загальною площею 15,9 кв. м. Згідно додатку №1/22 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №200 від 04.06.1987 р. майновому комплексу по вул. Вишневій м. Вінниці присвоєно №21.

В зв'язку з тим, що обставини, які слугували причиною зупинення розгляду заяви про державну рестрації третьою особою були усунуті, а підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, передбачених ч. 1 ст.24 Закону № 1952-IV не було, відповідач прийняв рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, що розташоване за адресою по вул. Вишневій №21 в м. Вінниця.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення № 29614094 від 16.05.2016 року, державний реєстратор Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, діяв правомірно, в межах своїх повноважень та у відповідності до вимог закону.

Щодо тверджень апелянта про невідповідність адреси, вказаної в довідці № 2139, адресі за якою розташований об'єкт нерухомого майна, що підлягав державній реєстрації, колегія суддів вказує на слідуюче.

Так, Положеннням про адресну систему м.Вінниці, затвердженими рішенням виконкому Вінницької міськради встановлено, що КП Вінницької міськради "Вінницьке бюро технічної інвентаризації" здійснює моніторинг адресної системи міста та здійснює видачу довідок щодо присвоєння адреси.

Присвоєння адреси об'єктам нерухомого майна, які прийняті в експлуатацію в установленому законом порядку здійснюється рішенням виконавчого комітету Вінницької міськради.

Як видно з довідки № 2139, повну та розгорнуту інформацію стосовно присвоєння поштової адреси спірному об'єкту нерухомого майна, було надано спеціалістом КП "ВМБТІ" ОСОБА_8

Між тим, державний реєстратор, не наділений законним повноваженнями на перевірку відомостей, зазначених в документах, що видані компетентним державним органом.

Не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи посилання позивача на те, що державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі довідки, яка була видана пізніше, ніж здійснена реєстраційна дія, апеляційний суд звертає увагу останнього на те, що за правилами ч.9 ст.18 Закону № 1952-IV датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав. Як видно з матеріалів справи вказана вище довідка видана 16.05.2016 року, тобто в день вчинення оскаржуваної реєстраційної дії.

Стосовно доводів позивача з приводу того, що державна реєстрація відбулася на підставі рішення суду, яке не мало законної сили, оскільки було скасовано судом вищої інстанції, апеляційний суд вказує на слідуюче.

Як встановлено з матеріалів справи, ТОВ "Промспецсервіс" надало відповідачу з метою реєстрації об'єкта нерухомості, рішення Замостянського районного суду від 05.08.2011 року по справі № 2-1811/11, на якому наявна відмітка суду про набуття ним чинності.

Окрім того, як вірно заазначено судом першої інстанції, згідно ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" (в ред. від 01.01.2013 р., яка діяла на час скасування правовстановлюючого документа - рішення Замостянського райсуду м. Вінниці від 05.08.2011 р.) записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Як встановлено судом першої інстанції, позову про скасування державної реєстрації права власності ТОВ «Промспецсервіс» на 9/100 часток комплексу, що по вул. Вишневій, 2 м. Вінниці, в зв'язку з скасуванням рішення Замостянського райсуду м. Вінниці від 05.08.2011 р., ніким не пред'являлось, відповідного рішення суду не ухвалювалось. Тобто, зазначене нерухоме майно і надалі було зареєстровано на праві власності за ТОВ «Промспецсервіс».

Відносно посилань апелянта на наявність постанови Вишенського відділу ДВС від 01.12.2014 року, якою на спірне майно накладено арешт, то такої ним не було надано ні суду першої ні апеляційної інстанції.

Таким чином, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, право власності на нерухоме майно ТОВ «Промспецсервіс» було зареєстровано відповідачем відповідно до вимог закону на підставі документів, які не визнані у встановленому порядку нечинними та не скасовані. а також погоджується з судом першої інстанції про те, що в даному випадку позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх інтересів.

Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її апеляційного розгляду, а відтак відсутні підстави для її задоволення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуденергозахист" залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 31 січня 2018 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_9 ОСОБА_10