Постанова № 71910957, 29.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Бородіна Н.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

29 січня 2018 р. м. Харків Справа № 640/9380/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Донець Л.О.

суддів: Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 14.11.2017, суддя Бородіна Н.М., по справі № 640/9380/17

за позовом ОСОБА_2

до Харківської митниці ДФС

про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

21.06.2017 року, ОСОБА_2 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Харківської митниці ДФС (далі – відповідач), в якому просить скасувати постанову заступника начальника Харківської митниці ДФС України від 13.06.2017року по справі про порушення митних правил №154/80700/17, згідно якої позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил передбаченого ч.3 ст. 470 МК України та накладено штраф у розмірі 85000грн.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення і прийняти нове, яким задовольнити позовну заяву.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 08.12.2016 року на митну територію України через пункт пропуску «Гоптівка-Нєхотєєвка» позивачем було ввезено автомобіль марки «AUDI А6» р.н. (LT) JNN085, VIN: WAUZZZ4F37N132065 у митному режимі транзит.

Відповідачем було винесено постанову від 13.06.2017 року № 154/80700/17 про порушення митних правил, відповідно до ч.3 ст. 470 Митного кодексу України.

Судом першої інстанції відмовивши у задоволенні позову, зроблено висновки про відсутність підстав для скасування постанови в справі про порушення митних правил №154/80700/17 від 13.06.2017 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 статті 90 Митного кодексу Уккраїни транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Частиною 1 ст. 381 Митного кодексу України встановлено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Умови ввезення з метою транзиту товарів, в тому числі транспортних засобів, на митну територію України громадянами визначено статтею 379 Митного кодексу України.

У відповідності до ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з ст. 95 Митного кодексу України, для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в десять діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці п'ять діб.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 102 Митного кодексу України, митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.

Відповідальність за порушення вимог ст. 95 Митного кодексу передбачено у ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, зокрема, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу митного органу - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до положень ч.1 ст. 467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 252 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі правопорушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи 08.12.2016 року на митну територію України через пункт пропуску «Гоптівка-Нєхотєєвка» позивачем було ввезено автомобіль марки «AUDI А6» р.н. (LT) JNN085, VIN: WAUZZZ4F37N132065 у митному режимі транзит.

Враховуючи викладені вище норми вказаний автомобіль повинен бути вивезений за межі митної території України в строк до 18.12.2016 року.

Однак в своїй позовній заяві та апеляційній скарзі позивач зазначає про поважні причини невивезення автомобіля.

Так, 11.12.2016 позивач звернувся до СТО з причин несправності автомобілю, однак забрати свій автомобіль зміг лише в лютому 2017року. Недоліки автомобілю усунуті не були, та позивач 14.02.2017 року звернувся до іншого СТО, після чого автомобіль йому повернули 21.03.2017року. Однак, виникли інші проблеми з автомобілем та позивач був змушений повернути його знов на СТО.

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує, що позивачем не були виконані дії, передбачені у ч.1 ст.192 Митного кодексу України, згідно якої у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу.

Згідно положень п. 5 Розділу 8 «Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режим», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року № 657, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Крім того, матеріали справи свідчать, що з метою встановлення необхідних обставин перевищення строку транзитного переміщення вказаного вище транспортного засобу, та відібрання пояснень 15.02.2017 за № 990/20/20-70-20- 04 відповідачем було направлено листа на адресу позивача з проханням прибути до управління протидії митним правопорушенням Харківської митниці ДФС 0 10:00 21.02.2017 для надання пояснень та участі в складанні протоколу про порушення митних правил.

Відповідачем 22.02.2017 було складено протокол про порушення митних правил №154/80700/17 відносно позивача за частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, який було направлено листом митниці від 22.02.2017 № 1183/20/20-70-20-04 позивачу.

Копію протоколу від 22.02.17 року № 154/80700/17 було отримано нарочно представником позивача ОСОБА_3 - 14.03.2017 року.

В підтвердження вчинення даних поштових відправлень до суду апеляційної інстанції надані наступні докази, а саме: копії списків № 32, № 37, № 167, № 193; копії скрін-шотів з офіційного сайту Укрпошта щодо руху поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 6100313517671, 6100313513536.

Колегія суддів зазначає, що позивачем на час притягнення до відповідальності за порушення митних правил не виконано вимог як ст. 95 Митного кодексу України, так і вимог, встановлених п. 5 Розділу 8 «Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режим», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року № 657.

Отже, виходячи з вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржена позивачем постанова відповідача 13.06.2017 року № 154/80700/17 в справі про порушення митних правил прийнята відповідно до норм визначених Митним кодексом України.

Колегія суддів вважає, що постанова відповідача відповідають нормам чинного законодавства оскільки останній діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому колегія суддів, апеляційну скаргу залишає без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 14.11.2017 по справі № 640/9380/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5

Повний текст постанови складено 29.01.2018.