Ухвала суду № 71910913, 25.01.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2018 р. м.ОдесаСправа № 814/2271/16

Категорія: 9.5 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді – доповідача ОСОБА_1суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3 за участю: секретаряОСОБА_4розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Снігурівського спільного міжгосподарського шляхобудівельного підприємства “Агрошляхбуд” на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом Снігурівського спільного міжгосподарського шляхобудівельного підприємства “Агрошляхбуд” до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В:

Снігурівське спільне міжгосподарське шляхобудівельне підприємство “Агрошляхбуд” звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними дії Південного офісу Держаудитслужби по проведенню з 04.10.2016 року по 17.10.2016 року виїзної позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Снігурвського спільного міжгосподарського шляхобудівельного підприємства “Агрошляхбуд” за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року та складанню акту №14-24 від 24.10.2016 р., прийнятого за результатами ревізії.

В обґрунтування позову зазначено, що за відсутності вилучених документів посадові особи інспекції не мали права приступати до перевірки та зобов’язані були скласти акт про неможливість проведення перевірки. Висновки акту ревізії не відповідають фактичним обставинам справи.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, Снігурівське спільне міжгосподарське шляхобудівельне підприємство “Агрошляхбуд”, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, окрім доводів, вказаних в адміністративному позові, зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті рішення у справі не надав належної правової оцінки доказам у підтвердження отримання підприємством юридичних послуг від ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі ухвали Корабельного районного суду Миколаївської області від 21 вересня 2016 року про надання дозволу на проведення позапланової виїзної ревізії та направлень на проведення ревізії №665, №666 від 03 жовтня 2016 року, фахівцями Державної фінансової інспекції в Миколаївській області проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Снігурівського спільного міжгосподарського шляхобудівельного підприємства “Агрошляхбуд” за період з 01.01.2008 до 31.12.2010 року.

За результатами проведеної ревізії складено акт №14-24/94 від 24.10.2016 року, яким зокрема, зафіксовано відсутність у підприємства документів, підтверджуючих отримання ним у період з 2008 по 2010 роки юридичних послуг від ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Законність проведення ревізії та складання за її результатами відповідного акту є предметом спору у даній справі.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку, що ревізію проведено у відповідності до вимог чинного законодавства та законно складено відповідний акт.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-XII від 26 січня 1993 року (далі Закон №2939-XII) (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Частиною 1 ст.1 цього Закону передбачено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

За приписами ч.1 ст.4 Закону №2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до п.27 «Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами», затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 №550 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок №550) за зверненням правоохоронного органу контролюючі органи в межах своєї компетенції проводять планові та позапланові виїзні ревізії за місцезнаходженням об'єкта контролю.

Згідно п.29 Порядку №550 позапланова виїзна ревізія об'єкта контролю за зверненням правоохоронного органу проводиться у разі надання ним: 1) клопотання слідчого або прокурора про призначення позапланової виїзної ревізії та ухвали суду про дозвіл на її проведення, в якому зазначаються підстави проведення, дати її початку та закінчення, а також номер кримінального провадження, орган, що здійснює досудове розслідування, дата та підстави повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (для ревізії суб'єкта господарської діяльності, не віднесеного Законом до підконтрольних установ); 2) постанови слідчого або прокурора про призначення позапланової виїзної ревізії, винесеної після повідомлення посадовій особі підконтрольної установи, що ревізується, про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення; 3) інформації про факти, що свідчать про порушення об'єктом контролю - підконтрольною установою законів, та рішення суду про дозвіл на проведення ревізії, в якому зазначаються підстави проведення, дати початку та закінчення.

Крім того, для проведення ревізії за зверненням правоохоронного органу складається відповідно до компетенції контролюючого органу на підставі питань, що містяться у зверненні, постанові слідчого або прокурора, рішенні суду, програма ревізії, яка письмово погоджується з правоохоронним органом (п.31 Порядку №550).

Пунктом 12 Порядку №550 передбачено, що перед початком ревізії посадові особи контролюючого органу та залучені спеціалісти повинні під розписку на примірнику контролюючого органу видати керівнику об'єкта контролю чи його заступнику направлення та копію рішення суду (у разі проведення позапланової виїзної ревізії за рішенням суду).

Додатково один примірник програми ревізії видається керівнику об'єкта контролю чи його заступнику під розписку на примірнику контролюючого органу для ознайомлення. Якщо керівник об'єкта контролю чи його заступник відмовляється від підпису, але не заперечує проти проведення ревізії, це зазначається у вступній частині акта ревізії (п.7 Порядку №550).

Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що підставою для проведення органами ДФІ позапланової виїзної ревізії є, в тому числі, клопотання слідчого або прокурора про призначення позапланової виїзної ревізії та ухвала суду про дозвіл на її проведення, які одночасно з направленням на перевірку та програмою ревізії, погодженою з правоохоронним органом, мають бути вручені керівнику підприємства до початку її проведення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось сторонами, начальнику Снігурівського спільного міжгосподарського шляхобудівельного підприємства “Агрошляхбуд” ОСОБА_7 до початку ревізії вручено під розписку направлення на проведення ревізії №665, №666 від 03 жовтня 2016 року, копію ухвали Корабельного районного суду Миколаївської області від 21 вересня 2016 року, а також програму позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємства, погодженої у встановленому законом порядку з правоохоронним органом.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції, що Державною фінансовою інспекцією в Миколаївській області дотримано визначені законом умови, які надавали їй право проводити позапланову виїзну ревізію, а отже дії відповідача з проведення такої ревізії є законними та обґрунтованими.

З приводу доводів апелянта, що у зв’язку з відсутністю вилучених правоохоронним органом документів перевіряючи не мали права приступити до ревізії та зобов’язані були скласти акт про неможливість її проведення, посилаючись на п.2.9 Порядку взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України N346/1025/685/53 від 19.10.2006 року, судова колегія вважає її безпідставним, з огляду на наступне.

Згідно п.2.9 вказаного вище Порядку органи ДКРС проводять ревізії за оригіналами документів об'єкта контролю або завіреними належним чином об'єктом контролю їх копіями за місцезнаходженням об'єкта контролю. Якщо відсутність бухгалтерського обліку окремих операцій об'єкта контролю дозволяє проводити ревізію з інших питань програми, то така ревізія проводиться за цими питаннями.

Органи ДКРС проводять позапланові виїзні ревізії за вилученими правоохоронними органами документами за таких умов: пред'явлення посадовою особою служби керівнику об'єкта контролю чи його заступнику під розписку направлення на ревізію та копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової ревізії, у якому мають міститись всі дані, передбачені частиною 14 статті 11 Закону (2939-12); представлення правоохоронним органом до ревізії вилучених документів за місцезнаходженням об'єкта контролю.

У разі відсутності керівника об'єкта контролю чи його заступника та незабезпечення правоохоронним органом їх явки для ознайомлення під розписку з передбаченими Законом (2939-12) документами, відсутності вилучених документів за місцезнаходженням

об'єкта контролю, посадові особи служби не вправі приступати до проведення ревізії, а можуть бути залучені в установленому порядку до перевірки, що проводиться правоохоронним органом, лише як спеціалісти.

За відсутності умов для проведення ревізії, наявності загрози знищення документів або якщо об'єкт контролю, на якому потрібно провести позапланову ревізію, знаходиться за місцем проживання фізичної особи, то така ревізія може проводитись в узгодженому між

органом ДКРС та правоохоронним органом місці з повідомленням про це об'єкта контролю.

Перед початком проведення ревізії за вилученими документами правоохоронний орган знайомить посадових осіб служби з реєстром (переліком) цих документів.

Збереження вилучених правоохоронним органом документів забезпечує правоохоронний орган.

Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що за відсутності належних умов для проведення ревізії орган ДКРС може проводити її в іншому узгодженому з правоохоронним органом місці.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 жовтня 2016 року Снігурівське спільне міжгосподарське шляхобудівельне підприємство “Агрошляхбуд” не забезпечило фахівців контролюючого органу умовами для проведення ревізії, у зв’язку з чим остання фактично була розпочата 05 жовтня 2016 року в узгодженому з правоохоронним органом місці - приміщенні ДФІ в Миколаївській області на підставі наданих правоохоронним органом документів.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази того, що посадові особи контролюючого органу, які проводили ревізію повідомили позивача про проведення ревізії в приміщенні ДФІ в Миколаївській області, однак на думку судової колегії, зазначена обставина не може бути підставою для визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки.

З приводу посилань апелянта, що вилучені документи мали надаватися правоохоронним органом за місцем знаходження об’єкту контролю, судова колегія зазначає, що оскільки вказана ревізія проводилась в приміщенні ДФІ в Миколаївській області такі документи обґрунтовано надані правоохоронним органом безпосередньо до контролюючого органу, а не за місцем знаходження об’єкту контролю.

З урахуванням викладених обставин судова колегія вважає, що підстави для складення фахівцями ДФІ в Миколаївській області акту про неможливість проведення позапланової ревізії були відсутні.

Щодо доводів апелянта про протиправність дій Державної фінансової інспекції в Миколаївській області по складанню акту ревізії, невідповідність його висновку фактичним обставинам справи, ненадання належної правової оцінки залученим до матеріалів справи документам, судова колегія зазначає, що акт ревізії не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов’язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства об’єктом контролю, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення (кримінального) - при розгляді відповідного кримінального провадження спору.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 10 вересня 2013 року №21-237а13 та від 24 вересня 2013 року №21-255а13.

Згідно ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані всі обставини справи, їм надано правильну юридичну оцінку, порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду, не встановлено. Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству, доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Снігурівського спільного міжгосподарського шляхобудівельного підприємства “Агрошляхбуд” - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом Снігурівського спільного міжгосподарського шляхобудівельного підприємства “Агрошляхбуд” до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними дій - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді: Ю.В. Осіпов

ОСОБА_3