Постанова № 71910837, 31.01.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2018 р.м.ОдесаСправа № 520/2773/17

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Калашнікова О.І. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Домусчі С.Д.,

– ОСОБА_1,

за участю: секретар судового засідання – Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції на постанову Київського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспектора патрульної поліції ОСОБА_3, за участю третіх осіб: Громадська організація «Дорожній контроль. Одеса», Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора патрульної поліції ОСОБА_3, за участю третіх осіб: Громадська організація «Дорожній контроль. Одеса», Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції, в якому позивач просив суд: скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення Серії ЕАА № 058741 від 08 лютого 2017 року ІПП 1 роти 2 батальйону лейтенанта поліції ОСОБА_3 за ст. 122 ч. 2 у зв’язку з відсутністю складу правопорушення.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2017 року заявлений позов задоволено. Постанову ЕАА № 058741 від 08.02.2017 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.122 КУпАП, винесену інспектором патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Одесі ОСОБА_3 стосовно позивача – скасовано.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕАА № 058741 від 08.02.2017 року до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП – здійснення виїзду на перехрестя та поворот направо на червоний забороняючий рух сигналу світлофора з другої смуги руху.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи заявлені позивачем вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення винесена за відсутності доказів про наявність події адміністративного правопорушення.

При цьому, доходячи такого висновку, суд першої інстанції послався на те, що ідентифікувати автомобіль позивача з транспортними засобами, що відображені на відеозаписі, який наданий відповідачем, не є можливим, ні за номерним знаком, ні за маркою автомобіля.

Вирішуючи справу в апеляційному порядку колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до частини 2 статті 122 КУпАП України порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу став встановлений відповідачем факт здійснення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме здійснення позивачем виїзду на перехрестя та поворот направо на червоний забороняючий рух сигналу світлофора з другої смуги руху.

При цьому, в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення відповідачем не визначено, які саме вимоги Правил дорожнього руху порушені позивачем та не конкретизовано при яких обставинах ним вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Поряд з цим, як в запереченнях на заявлений адміністративний позов, так і в поданій апеляційній скарзі, Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції посилається на те, що позивач здійснив поворот праворуч на забороняючий сигнал світлофора (червоний) зі стрілкою зеленого кольору на таблиці не зайнявши при цьому крайню праву смугу руху (знаходився в другій смузі), чим порушив п. 8.7.3 (е) Правил дорожнього руху та вичинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

На підтвердження наведених обставин під час розгляду справи, як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду, Управлінням патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції наданий відеозапис.

Водночас, за наданим Управлінням патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції відеозаписом, який, на думку останнього, підтверджує факт здійснення позивачем адміністративного правопорушення, не вбачається, що автомобіль, на який посилається апелянт, рухався в другій смузі. Навпаки, зі змісту вказаного відеозапису вбачається, що автомобіль патрульної поліції знаходився у другій смузі, а автомобіль, на який посилається апелянт, - у крайній правій смузі.

Зазначені обставини жодним чином не спростовуються апелянтом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами позивача про відсутність з його боку складу адміністративного правопорушення, що виразилось у здійсненні виїзду на перехрестя та поворот направо на червоний забороняючий рух сигналу світлофора з другої смуги руху, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Посилання апелянта в поданій апеляційній скарзі на те, що при повороті праворуч позивачем не було увімкнено світлового показника повороту відповідного напрямку, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказані обставини не були підставою для накладення на позивача адміністративного стягнення оскаржуваною постановою.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами позивача та суду першої інстанції, що на самому відеозапису, де, як зазначає апелянт, зафіксовано вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не вбачається, ані марки машини, ані номерного знаку.

В поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає, що з аналізу окремого відеозапису розмови з позивачем вбачається, що цей запис є продовженням відеозапису, на якому, як зазначає апелянт, зафіксовано вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Водночас, вказані доводи апелянта не спростовують відсутність фіксації на окремому відеозаписі вчинення, на думку апелянта, позивачем адміністративного правопорушення, ані марки машини, ані номерного знаку.

Крім того, такі доводи апелянта не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про відсутність з боку позивача складу встановленого адміністративного правопорушення, а саме здійснення виїзду на перехрестя та поворот направо на червоний забороняючий рух сигналу світлофора з другої смуги руху, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Згідно п. 10 ч. 1 р. VII Перехідних положень вказаної редакції КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За правилами ст.ст. 315, 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За встановлених у справі обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає зміні з доповненням її мотивувальної частини висновками суду апеляційної інстанції про відсутність з боку позивача складу адміністративного правопорушення, а також із доповненням її резолютивної частини висновком про закриття справи про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 286, 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції на постанову Київського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2017 року – залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2017 року – змінити, доповнити її мотивувальну частину висновками суду апеляційної інстанції про відсутність з боку ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Абзац другий резолютивної частини постанови Київського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2017 року доповнити наступним: «закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 122 КУпАП.».

В іншій частині постанову Київського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець