Постанова № 71910695, 31.01.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/5150/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бондара В.О.

суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковська А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017, суддя Панов М.М., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 13.12.17 по справі № 820/5150/17

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1( далі – позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в якому просить суд скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП №34594639 від 10 жовтня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, виконавчого збору у розмірі 2966640,69 грн.

13.12.2017 у судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 року закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови. Роз’яснено позивачу, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду від 13.12.2017 року, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, прийняття рішення судом першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, 04.10.2012 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №34594639 за виконавчим листом Дніпровського районного суду м. Києва №2604/3257/2012, виданого 01.06.2012, про звернення стягнення на наступне майно ОСОБА_1: автомобіль легковий марки “Mercedes-Benz”, модель CL 500, 2002 року випуску, колір синій, номер кузова - WDB2304751F011016, реєстраційний номер НОМЕР_2; легковий автомобіль “Porsche”, 2003 року випуску, колір чорний, номер кузова WPІAC29C29PО4LA91989, реєстраційний номер НОМЕР_3, які належать ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія ХАС №577739, що видане МРЕВ ДАІ в м. Харків 23 січня 2003 року та свідоцтва про реєстрацію ТЗ серія ХАС №701573, видане МРЕВ ДАІ в м. Чугуїв 24 лютого 2004 року (предметом застави за договором застави №23 ВД-z/6, що 31.03.2006 року був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстраційним номером №624), для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” у розмірі заборгованості станом на 30.08.2011 в сумі 29666406,90 грн.

Як вбачається із адміністративного позову, в подальшому 10.10.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 було винесено постанову про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1, за даним виконавчим провадженням ВП № 34594639.

Не погодившись позивач звернулась до суду з позовом в якому просила скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП №34594639 від 10 жовтня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, виконавчого збору у розмірі 2966640,69 грн.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження по справі, виходив з того, що рішення та дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, згідно ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", можуть бути оскаржені сторонами, в даному випадку боржником до суду, який видав виконавчий документ, а саме до Дніпровського районного суду м. Києва. Таким чином, враховуючи характер спору, суб'єктний склад правовідносин, предмет та підстави заявлених вимог, суд дійшов висновку, що дана справа не належить до юрисдикції адміністративного суду.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII, що набрав чинності 05.10.2016 року, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Також, колегія суддів зазначає, що п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» зазначено:, що «...Судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

З аналізу викладеного вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, вони видані.

Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні».

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанов відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП №34594639 від 10 жовтня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, виконавчого збору у розмірі 2966640,69 грн. належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За викладених обставин, а також враховуючи те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду від 13.12.2017 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ч. 229, 243, 250, 308, 310, 312, п. 4 ч. 1, ст. 320, ст. 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 по справі № 820/5150/17 скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6