Ухвала суду № 71910514, 25.01.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1274/17

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Єщенка О.В.

суддів – Димерлія О.О.

– ОСОБА_1

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням заяви збільшення позовних вимог (а.с. 14-15), просила визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області щодо не здійснення нарахування судді Заводського районного суду м. Миколаєва Разумовській Ользі Георгіївні суддівської винагороди, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»; стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області суддівську винагороду за період з 01.01.2017 року по 30 червня 2017 року включно з урахуванням компенсації за невикористану відпустку, матеріальної допомоги, вихідної допомоги в загальній сумі 287 604,6 грн.; допустити до негайного виконання постанову суду в частині стягнення суддівської винагороди за період з 01.01.2017 року по 30.06.2017 року включно з урахуванням компенсації за невикористану відпустку, матеріальної допомоги, вихідної допомоги в загальній сумі 287 604,6 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 є суддею у відставці з червня 2017 року. За час перебування на посаді судді Заводського районного суду м. Миколаєва позивачу у період з січня по червень 2017 року виплачувалась суддівська винагорода, виходячи з розрахункової величини у розмірі 1600 гривень мінімальної заробітної плати для визначення посадового окладу, тобто не у відповідності до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Зазначені обставини свідчать про грубе порушення прав позивача на належну суддівську винагороду за вказаний період, у зв’язку із чим позивач вимушений звернутись із цим позовом про стягнення недоплаченої суми винагороди в судовому порядку.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.

Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, однак в судове засідання вони не з’явились, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказом Голови Заводського районного суду м. Миколаєва від 30.06.2017 року №26-О на підставі п. 4 ч. 6 ст. 126 Конституції України, ст. 24, ст. 116 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 24 Закону України «Про відпустки» відраховано зі штату Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_2 з посади судді Заводського районного суду м. Миколаєва 30 червня 2017 року у зв’язку зі звільненням у відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 27.06.2017 року №1881/0/15-17 (а.с. 16).

Протягом 2017 року позивач отримував суддівську винагороду, обраховану виходячи з розміру посадового окладу в 16 000 грн., де за основу розрахунку взята мінімальна заробітна плата у сумі 1600 грн.

Посилаючись на те, що сума отриманої суддівської винагороди не ґрунтується на Законі, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Миколаївській області при виплаті позивачу суддівської винагороди діяло на підставі, в межах та в спосіб, передбачені Конституцією України та Законами України, у зв’язку із чим підстави для донарахування суддівської винагороди в судовому порядку відсутні.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову вважає правильними, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Зазначені положення Основного Закону кореспондуються із приписами ч. 1 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII, згідно якої суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Так, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Водночас, згідно із п. 22 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Пунктом 23 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII визначено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів»(Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№41 - 45, ст.529; 2015 р., №№18 - 20, ст.132 із наступними змінами).

За правилами ч. 3 ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Як встановив суд першої інстанції та не заперечується сторонами, позивач не проходив кваліфікаційного оцінювання, а отже відповідно до п. 23 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII його посадовий оклад має визначатись за правилами ч. 3 ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI.

При цьому, ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік» з 01 січня 2017 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 3200 гривень.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1 600 грн.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень».

Отже, враховуючи викладене, оскільки позивач не проходив кваліфікаційне оцінювання, а у спірному періоді мінімальна заробітна плата як розрахункова величина доходу застосовується у розмірі 1600 гривень, колегія суддів вважає вірним висновок суду про те, що відповідач правомірно встановив позивачу посадовий оклад, виходячи з десяти мінімальних заробітних плат з урахуванням наведеної розрахункової величини.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що соціально-економічні права не є абсолютними і в разі неможливості їх фінансово забезпечити, Держава має право на прийняття рішень пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства, у тому числі, щодо розміру суддівської винагороди.

Таким чином, відповідач при виплаті позивачу суддівської винагороди діяв на підставі своїх повноважень та у відповідності до законодавства, наведені правові норми неконституційними не визнавались та є чинними, у зв’язку із чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 25.01.2018 року.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

судді: О.О. Димерлій

ОСОБА_1