Постанова № 71910438, 29.01.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/12069/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луцької кооперативної житлово-експлуатаційної контори № 8 житлово-будівельних кооперативів на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року, ухвалену під головуванням судді Денисюка Р.С. в м.Луцьку, повний текст якої виготовлено 14.11.2017, у справі за адміністративним позовом Луцької кооперативної житлово-експлуатаційної контори № 8 житлово-будівельних кооперативів до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Луцька кооперативна житлово-експлуатаційна контора № 8 житлово-будівельних кооперативів (далі - ЛК ЖЕК №8 ЖБК) звернулася в суд з позовом до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправним та скасування припису від 29.09.2017 № 06-0023-09-41.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 25.09.2017 по 29.09.2017 відповідачем було проведено позапланову перевірку ЛКЖЕК №8 ЖБК з питань дотримання законодавства про охорону праці та промислової безпеки, за результатами якої складено акт. У вказаному акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем статей 13, 21 Закону України «Про охорону праці», пункту 9.7.1., 9.7.3. Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.09.2008 № 190, яке виявило у здійсненні експлуатації ліфта за відсутності дозволу органу Держпраці на його експлуатацію та не забезпечено посадовою інструкцією працівника, відповідального за організацію експлуатації ліфта. На усунення виявлених в процесі перевірки порушень 29.09.2017 позивачу винесено припис. Вважає виявлені порушення в ході проведеної перевірки такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а припис неправомірним в зв’язку з тим, що в процесі трудової діяльності жодна шкода життю та здоров’ю найманим працівникам позивача заподіяна не була. Також зазначає, що позивач не є і не був суб’єктом господарювання, який здійснював експлуатацію ліфта і був відповідальним за його експлуатацію, а тому і не зобов’язаний мати у своєму штаті працівників, які були б відповідальними за організацію експлуатації ліфтів.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 09.11.2017 відмовлено у задоволенні адміністративного позову, оскільки такий не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржила ЛК ЖЕК №8 ЖБК, подавши апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржувана постанова суду ухвалена в результаті неповного з’ясуванню судом першої інстанції обставин справи та внаслідок порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому просить її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що застосовані судом норми Закону України «Про охорону праці» не поширюються на спірні правовідносини, оскільки її норми спрямовані на врегулювання відносин в сфері забезпечення охорони трудової діяльності. Натомість, у вказаній справі позивач не був роботодавцем стосовно особи, з якою стався нещасний випадок у будинку по пр. Молоді 19а у м. Луцьк. Також зазначає, що не погоджується з висновками суду про те, що саме позивач є організацією, яка здійснює експлуатацію ліфтів і що в нього виникає обов'язок забезпечення експлуатації ліфтів на відповідних об’єктах згідно з вимогами чинного законодавства. Вважає, що відповідно до змісту ч.2 ст.382 Цивільного кодексу України власники квартир у багатоквартирних будинках є співвласниками серед усього іншого і ліфтів, і відповідно, як власники повинні нести відповідальність за їх експлуатацію.

Управління Держпраці у Волинській області надіслало суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому інформує суд про розгляд справи за відсутності його представника. Вважає апеляційну скаргу ЛК ЖЕК №8 ЖБК необґрунтованою та не визнає її в повному об’ємі. Усі доводи та обґрунтування своєї позиції та безпідставності адміністративного позову і апеляційної скарги Управління Держпраці надало у заперечені проти адміністративного позову. Вважає постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09.11.2017 у справі № 803/1344/17 винесену з дотриманням норм матеріального та процесуального права, яку просить залишити без змін.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши апеляційну скаргу в межах її доводів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних мотивів.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України в редакції на час ухвалення оскаржуваного судового рішення у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом першої інстанції встановлено і такі обставини підтверджуються матеріалами справи, що ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.09.2017 по справі № 161/14068/17 задоволено частково клопотання старшого слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12017030010004290 від 13.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України про проведення позапланової перевірки; надано дозвіл Управлінню Держпраці у Волинській області провести позапланову перевірку ТОВ «СБРУ «Волиньліфт» та ЛК ЖЕК №8 ЖБК для дослідження стану додержання законодавства про охорону праці та промислову безпеку в період з 1978 року по 12.09.2017 включно.

У період з 25.09.2017 по 29.09.2017 головним державним інспектором Шийко М.І. на підставі наказу Управління Держпраці у Волинській області від 25.09.2017 № 142-р та направлення на проведення перевірки від 25.09.2017 № 1299 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки ЛК ЖЕК № 8 ЖБК, за результатами якої складено акт перевірки від 29.09.2017 № 06-0023-09.

В акті перевірки зафіксовано порушення, а саме: 1) експлуатація ліфта, встановленого за адресою: м. Луцьк, пр. Молоді, 19а, перший під’їзд проводилась за відсутності дозволу органу Держпраці на його експлуатацію (термін дії дозволу закінчився 01.03.2017), чим порушено вимоги статті 21 Закону України «Про охорону праці» та пункту 9.7.1 НПАОП 0.00-1.02-08 Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.09.2008 № 190 (далі - Правила № 190); 2) працівник відповідальний за організацію експлуатації ліфта не забезпечений посадовою інструкцією, чим порушено вимоги статті 13 Закону України «Про охорону праці» та пункт 9.7.3 Правил № 190.

У зв'язку із встановленими перевіркою порушеннями Управлінням Держпраці у Волинській області винесено припис від 29.09.2017 № 06-0023-09-41, яким вимагалося усунути виявлені порушення до введення ліфта в експлуатацію. У приписі також зазначено про необхідність у тижневий строк після закінчення терміну усунення порушення письмово інформувати про виконання вимог припису Управління Держпраці у Волинській області.

Вказаний припис отримано уповноваженою особою ЛК ЖЕК № 8 ЖБК ОСОБА_3 29.09.2017, про що свідчить його підпис на примірнику припису.

Не погодившись із зазначеним приписом, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваного припису, в свою чергу заявлений позов не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом, підставою для винесення відповідачем припису від 29.09.2017 № 06-0023-09-41стали виявлені в ході проведення позапланової перевірки ЛК ЖЕК № 8 ЖБК порушення вимог статей 13, 21 Закону України «Про охорону праці», пункту 9.7.1., 9.7.3. Правил № 190, а саме: здійснювалась експлуатація ліфта за адресою: м. Луцьк, пр. Молоді, 19а, перший під’їзд, за відсутності дозволу органу Держпраці на його експлуатацію та не забезпечено посадовою інструкцією працівника, відповідального за організацію експлуатації ліфтів.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні визначає Закон України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII (далі - Закон № 2694-XII).

Згідно статті 2 Закону № 2694-XII його дія поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Статтею 13 Закону № 2694-XII встановлено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання.

Так, згідно зі частинами 1, 3, 4 статті 21 Закону № 2694-XII виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов'язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 затверджено «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» (далі - Порядок № 1107), який визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання Держпраці та його територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).

Згідно абз. 5 пункту 3 Порядку № 1107 термін - експлуатація машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки вживається у такому значенні - довготривалий період використання під час виробничого процесу машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки з урахуванням їх експлуатаційних характеристик.

Пунктом 6 Порядку № 1107 визначено, що дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3; виробникові або постачальникові машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - виробник або постачальник) - на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1107 строк дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки або на експлуатацію машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки становить п'ять років.

При цьому, пунктом 19 Додатку 3 до Порядку № 1107 вантажопідіймальні крани і машини, ліфти, ескалатори, траволатори, канатні дороги, підйомники, зокрема будівельні, та фунікулери віднесені до устаткувань підвищеної небезпеки, що згідно ст. 21 Закону № 2694-XII та пункту 6 Порядку № 1107 може експлуатуватися лише за наявності дозволу органів Держпраці на їх експлуатацію.

Вимоги до будови, виготовлення, монтажу, налагодження, проведення технічного огляду та експертного обстеження, експлуатації, ремонту, реконструкції та модернізації ліфтів, підйомників та їх складових частин визначені Правилами № 190.

Пунктом 4.1 розділу IV Правил № 190 визначено, що експлуатація - стадія життєвого циклу ліфта чи підйомника, на якому реалізують, підтримують та відновлюють якість виробу. Експлуатація ліфта охоплює етапи введення в експлуатацію за призначенням, зберігання, транспортування, технічне обслуговування, поточний та середній ремонт, припинення експлуатації (утилізація та знищення).

Згідно з пунктом 4.10 Правил № 190 технічне обслуговування - комплекс дій або дія для підтримання справного стану чи працездатності ліфта (підйомника) під час використання його за призначенням, простою, зберігання та транспортування.

Відповідно до підпунктів 9.7.1, 9.7.2 пункту 9.7 Правил № 190 суб'єкт господарювання, який має намір розпочати (продовжити) експлуатацію ліфтів, повинен отримати дозвіл відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.05-2003 і забезпечувати їх утримання в справному стані та безпечно експлуатувати шляхом організації належного технічного обслуговування, технічного огляду та ремонту. З цією метою він повинен: призначати наказом працівників, відповідальних за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфтів та організацію їх експлуатації; призначати наказом електромеханіків, які одночасно є відповідальними особами за їх справний стан; призначати наказом ліфтерів і операторів диспетчерського зв'язку (якщо такий є).

Всі вказані працівники повинні проходити навчання і перевірку знань згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.12-2005.

Підпунктом 9.7.3 пункту 9.7. Правил № 190 визначено, що працівники, відповідальні за організацію робіт з технічного обслуговування та ремонт ліфтів і за організацію експлуатації ліфтів, повинні бути забезпечені цими Правилами та посадовими інструкціями, а електромеханіки, ліфтери і оператори - виробничими інструкціями і інструкціями з охорони праці, що розроблені і затверджені відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ЛК ЖЕК № 8 ЖБК 21.02.2012 зверталося до Територіального управління Держгірпромнагляду України у Волинській області із заявою про надання дозволу на експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки (ліфти) у кооперативних житлових будинках в м. Луцьку. Разом із заявою було подано висновок експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання від 20.02.2012 № 07.04.14-0222.12, виданий Волинським експертно-технічним центром Держгірпромнагляду України.

На підставі заяви роботодавця 01.03.2012 Територіальне управління Держгірпромнагляду у Волинській області видало ЛК ЖЕК № 8 ЖБК дозвіл на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки № 100.12.07-72.20.0, а саме: ліфти пасажирські вантажопідйомністю 320 кг та 400 кг, встановлені у житлових будинках м. Луцька, згідно переліку наведеному у додатках. Термін дії дозволу з 01.03.2012 по 01.03.2017.

Перевірною відповідача встановлено, що на момент її проведення термін дії дозволу на експлуатацію ліфта за адресою: м. Луцьк, пр. Молоді, 19а, перший під’їзд, закінчився, а також встановлено, що у ЛК ЖЕК № 8 ЖБК не було призначено відповідальну особу за експлуатацію ліфта та не забезпечено її відповідною посадовою інструкцією.

Отже, як встановлено судом, наведені вимоги нормативних актів позивач не виконав та на момент перевірки здійснював експлуатацію ліфту без дозволу органу Держпраці і не забезпечив відповідальних працівників за експлуатацію ліфта відповідною інструкцією.

Щодо правомірності дій відповідача судом першої вірно зазначено, що Управління Держпраці у своїй діяльності керується Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), а також Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96).

Відповідно до підпункту 30 пункту 4 Положення № 96 Державна служба України з питань праці відповідно до покладених на неї завдань видає у передбачених законодавством випадках, зокрема, дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, контролює дотримання умов дії таких дозволів.

Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Тобто, за наявності з боку суб'єкта господарювання порушень вимог законодавства під час здійснення господарської діяльності наслідком є видання органом контролю, зокрема, обов'язкового припису, який і було складено відповідачем у спірних правовідносинах.

За встановлених обставин та наведених норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта щодо того, що застосовані судом норми Закону України «Про охорону праці» не поширюються на спірні правовідносини, оскільки її норми спрямовані на врегулювання відносин в сфері забезпечення охорони трудової діяльності, а позивач у вказаній справі не був роботодавцем стосовно особи, з якою стався нещасний випадок у будинку по пр. Молоді 19а у м. Луцьк.

Підлягають спростуванню також доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, що саме позивач є організацією, яка здійснює експлуатацію ліфтів і що в нього виникає обов'язок забезпечення експлуатації ліфтів на відповідних об’єктах згідно з вимогами чинного законодавства, зокрема, наступним.

Пунктом 6 Порядку №1107 визначено, що дозвіл роботодавцеві видається на виконання робіт або на експлуатацію машин підвищеної небезпеки, що свідчить про те, що експлуатація ліфту і його обслуговування є різними поняттями і можуть здійснюватися двома різними суб’єктами.

Згідно частини 5 статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» господарче забезпечення діяльності об'єднання може здійснюватися власними силами об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання.

Між ЛК ЖЕК № 8ЖБК та кооперативом будинку № 19 по пр. Молоді в м. Луцьку 01.07.2013 було укладено договір на обслуговування та надання послуг з утримання даного будинку та обслуговування споруд та прибудинкових територій. Предметом даного договору є забезпечення виконавцем (позивачем) обслуговування та надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за даною адресою.

Відповідно до пункту 1.1 Рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 577-1 від 24.09.2013 виконавцями послуг з утримання будинків і споруд на прибудинкових територіях в тому числі є ЛК ЖЕК № 8 ЖБК. При цьому, позивач обслуговує будинок за адресою: м. Луцьк, пр. Молоді, 19а, перший під’їзд. Пунктом 1.2. даного рішення визначено, що виконавцями послуг з технічного обслуговування та ремонту ліфтів є ДП СРБУ «Волиньліфт».

Водночас, 01.01.2004 між ЛК ЖЕК № 8 ЖБК та ДП СРБУ «Волиньліфт» укладено підрядний договір № 97 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів та диспетчерських систем. Згідно з пунктом 1 вказаного договору підрядник бере на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів. Розділом 3 даного договору визначено обов’язки сторін. Відповідно до підпунктів 3.1.1.-3.1.9 пункту 3.1 даного договору на підрядника покладено обов’язки по технічному обслуговуванню ліфтів.

Крім того, підпунктами 3.2.1., 3.2.3 пункту 3.2. договору визначено, що замовник повинен наказом призначити особу відповідальну за організацію ліфтів, забезпечити експлуатацію ліфтів у відповідності з їх призначенням і вантажопідйомністю.

Отже, ЛК ЖЕК № 8 ЖБК обслуговує вищезазначений будинок згідно з вказаними рішеннями та договорами, є юридично особою і має в своєму штаті найманих працівників.

Беручи до уваги положення зазначених нормативних актів, рішень виконавчого комітету Луцької міської ради та укладених договорів на обслуговування зазначеного будинку, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що саме позивач експлуатує ліфти в процесі здійснення обслуговування жителів зазначеного будинку, а тому в нього виникає обов'язок забезпечення експлуатації ліфтів на відповідних об'єктах згідно з вимогами чинного законодавства та отримання в органах Держпраці дозволів на експлуатацію таких механізмів.

Такий висновок підтверджується й тим, що на підставі заяви ЛК «ЖЕК № 8» ЖБК 01.03.2012 територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Волинській області видано ЛК ЖЕК № 8 ЖБК дозвіл на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки № 100.12.07- 72.20.0, а саме: ліфти пасажирські вантажопідйомністю 320 кг та 400 кг, встановлені у житлових будинках м. Луцька, згідно переліку, наведеному у додатках. Термін дії дозволу становив з 01.03.2012 по 01.03.2017. Додатково й тим, що 18.09.2017 ЛК «ЖЕК № 8» ЖБК подало до Управлінню Держпраці у Волинській області заяву на продовження строку дії дозволу, тобто апелянт сам визнав необхідність отримання в органах Держпраці дозвіл на експлуатацію пасажирських ліфтів. Вказане підтверджується матеріалами справи.

Також постановою серії ВН № 341 від 29.09.2017 відповідачем за порушення частини 5 та/або 6 ст. 41, статей 47, 57, 58, 93, 94, 188-4 КУпАП накладено штраф у розмірі 340,00 грн на головного інженера ЛК ЖЕК № 8 ЖБК ОСОБА_4 за експлуатацію ліфта, встановленого за адресою: пр - т Молоді, 19-а, перший під’їзд, в м. Луцьку без дозволу органу Держпраці на його експлуатацію. Суму штрафу сплачено ЛК ЖЕК № 8 ЖБК, що підтверджується платіжним дорученням від 03.10.2017 № 259. Тобто, як головним інспектором ЛК ЖЕК № 8 ЖБК так і самим позивачем визнано порушення, зафіксовані в акті перевірки від 29.09.2017 № 06-0023-09.

Крім того, як видно з протоколу № 16 від 08.04.2016 Волинського експертно-технічного центру, посадові особи позивача проходили перевірку знань щодо безпечної експлуатації ліфтів.

Посилання апелянта на вимоги ст. 382 Цивільного кодексу України є недоречними, оскільки вказаною статтею регулюються відносини власності, а не відносини з питань охорони праці, які є предметом оскарження. Спірні відносини регулює прийнятий спеціальний Закон України «Про охорону праці» та підзаконні нормативно-правові акти, прийняті на його виконання, які наведені вище.

Згідно частин 1,2 ст. 71 КАС України в редакції на час прийняття оскаржуваного судового рішення кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи встановлене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено правомірність винесення оскаржуваного припису, а також в тому, що заявлений позивачем позов не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, тому задоволенню не підлягає.

Статтею 242 КАС України, зокрема визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін визначені ч. 1 ст. 316 КАС України, за якою суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції, яка ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Луцької кооперативної житлово-експлуатаційної контори № 8 житлово-будівельних кооперативів залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року у справі № 803/1344/17 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин – з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст виготовлено 31.01.2018.