Постанова № 71910253, 25.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 361/7864/15-а Суддя (судді) першої інстанції: Василишин Валерій Олександрович

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Сорочка Є.О.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Броварської міської ради Київської області, Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області в особі міського голови Сапожка Ігоря Васильовича, третя особа: Приватне підприємство «Візит» про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

1) визнати протиправними та скасувати правові акти індивідуальної дії Броварської міської ради Київської області, а саме: пункт 5.12 рішення від 07.06.2012 №641-21-06, яким поновлено договір земельної ділянки, укладений між Броварською міською радою Київської області та ПП «Візит», зареєстрований у Київській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» від 25.10.2006 №040633800389, на земельну ділянку площею 0,1072 га для обслуговування автостоянки - землі транспорту, по вул. Вокзальній, 24 терміном на 5 років, як такий, що порушив його право на безпечне довкілля; пункт 21.15 рішення від 13.09.2012 №724-23-06, яким продовжено до 01.11.2012 термін укладання договору оренди земельної ділянки ПП «Візит», на земельну ділянку площею 0,1072 га для обслуговування автостоянки - землі транспорту, по вул. Вокзальній, 24;

2) зобов'язати Броварську міську раду Київської області здійснити дії по підготовці проекту рішення та на найближчому пленарному засіданні ради розглянути проект рішення про відновлення 50-ти метрової санітарної зони по вул. Вокзальній, 24 у м. Бровари;

3) визнати протиправними дії та бездіяльність міського голови м. Бровари Спожка І.В. щодо неналежного розгляду скарги позивача, викладеної у листі виконавчого комітету Броварської міської ради від 22 квітня 2014 року №9-7-515, що призвело до тяжких наслідків.

4) відшкодувати моральну шкоду у розмірі 100000 грн.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської від 03.03.2016 зазначений позов залишено без розгляду (а.с. 96-98 Том I).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2016 скасовано ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської від 03.03.2016 та закрито провадження у справі (а.с. 134-135 Том I).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.04.2017 ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 03.03.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2016 - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 219-221 Том I).

Направляючи справу на новий розгляд, Вищий адміністративний суд України виходив з того, що підставою для визнання протиправними і скасування пунктів рішень Броварської міської ради Київської області від 07 червня 2012 року №641-21-06 та від 13 вересня 2012 року №724-23-06, позивач зазначає відсутність санітарного дозволу, однак суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду у відповідній частині, не встановив чи міг позивач дізнатись про відсутність відповідного документа за результатами отримання копії договору оренди земельної ділянки. Крім того, наявні в матеріалах справи витяги з рішень Броварської міської ради Київської області від 07 червня 2012 року № 641-21-06 та від 13 вересня 2012 року № 724-23-06 не дають можливості встановити, що саме вирішено в оскаржуваних позивачем пунктах таких рішень.

При новому розгляді даної справи, представником позивача заявлено клопотання про поновлення у порядку статті 99 КАС України, оскільки повний текст рішень відповідача, що оскаржуються, отримано позивачем 24 червня 2015 року, тому строк звернення до суду відповідає вимогам КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Представники відповідачів заперечили проти клопотання про поновлення строку на звернення до суду із даним позовом, оскільки 01 липня 2014 року позивач звернувся до відповідача з питань отримання публічної інформації, а саме копії договору оренди, укладеного між приватним підприємством «Візит» та Броварською міською радою Київської області та отримав відповідь на звернення позивач отримав 09.07.2014 особисто, що підтверджується підписом у журналі вихідної кореспонденції. Крім того, у відповіді від 22 квітня 2014 року позивачу повідомлено про відсутність необхідності подачі санітарного дозволу для отримання земельної ділянки, отже ще у травні 2014 року позивачу було відомо про відсутність такого документу.

Після направлення справи на новий розгляд, ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2017 року у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 про поновлення, визначеного статтею 99 КАС України, процесуального строку на звернення до суду із адміністративним позовом - відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду (а.с. 18-21 Том II).

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Зокрема, апелянт посилався на те, що зміст рішень, що оскаржуються, позивачу та його представнику стало відомо лише з 24.06.2015, оскільки разом з супровідним листом Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області в особі міського голови Сапожка Ігоря Васильовича №04-01/192 від 24.06.2015 отримано належним чином завірені копії повного тексту рішень від 07.06.2012 №641-21-06, та від 13.09.2012 №724-23-06.

Відзив на апеляційну скаргу відповідачами до суду апеляційної інстанції не надано.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з заявою про надання в оренду земельної ділянки без наявності санітарного дозволу.

Листом від 22 квітня 2014 року № 9-7-515 Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області в особі міського голови Сапожка Ігоря Васильовича повідомив позивача про відсутність необхідності подачі санітарного дозволу для отримання земельної ділянки (а.с. 82-83 Том I).

Вказаний лист отриманий позивачем особисто 06 травня 2014 року, про що свідчить його підпис на відповіді (а.с.82).

У подальшому, 01 липня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Броварської міської ради Київської області із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив надати копію договору оренди земельної ділянки по вулиці Вокзальній, 24 у місті Бровари, укладений між приватним підприємством «Візит» та Броварською міською радою Київської області.

Листом від 07 липня 2014 року №04-01/275 повідомлено позивача про направлення йому копії договору оренди земельної ділянки по вулиці Вокзальній, 24 у місті Бровари, укладеного між приватним підприємством «Візит» та Броварською міською радою Київської області (додаток на 6-ти арк.) (а.с.4 Том I).

Відповідно до витягу із журналу вихідної кореспонденції 09 липня 2014 року ОСОБА_3 особисто отримав відповідь на запит на отримання публічної інформації від 01 липня 2014 року (а.с. 81 Том I).

Зі змісту отриманого позивачем договору оренди земельної ділянки укладеного між приватним підприємством «Візит» та Броварською міською радою Київської області выд 30.10.2012 вбачається, що орендодавець відповідно до рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 07 червня 2012 року № 641-21-06 та від 13 вересня 2012 року № 724-23-06 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1072 га для обслуговування автостоянки - землі транспорту по вулиці Вокзальній, 24 у місті Бровари (а.с. 12-13 Том I).

У подальшому, відповідно до рахунку №16 від 16.06.2015 та запиту від 11.06.2015 №04-01/146, представнику позивача ОСОБА_6 листом від 24.06.2015 №04-01/192 надано інформацію за запитом, в тому числі копії рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 07 червня 2012 року № 641-21-06 та від 13 вересня 2012 року № 724-23-06 (а.с. 5).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідачів та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач дізнався про існування оскаржуваних ним рішень у липні 2014 року, а до суду звернувся лише 11 листопада 2015 року, тобто із пропуском шестимісячного строку, встановленого для звернення до суду із адміністративним позовом, тому у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку слід відмовити та позов залишити без розгляду.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є помилковою, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини першої статті 100 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Частиною другою статті 100 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відтак, КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що дотримання строків на подання позовної заяви є однією з умов дисциплінування учасників судового процесу. У випадку ж пропуску строку, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

1) визнати протиправними та скасувати правові акти індивідуальної дії Броварської міської ради Київської області, а саме: пункт 5.12 рішення від 07.06.2012 №641-21-06, яким поновлено договір земельної ділянки, укладений між Броварською міською радою Київської області та ПП «Візит», зареєстрований у Київській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» від 25.10.2006 №040633800389, на земельну ділянку площею 0,1072 га для обслуговування автостоянки - землі транспорту, по вул. Вокзальній, 24 терміном на 5 років, як такий, що порушив його право на безпечне довкілля; пункт 21.15 рішення від 13.09.2012 №724-23-06, яким продовжено до 01.11.2012 термін укладання договору оренди земельної ділянки ПП «Візит», на земельну ділянку площею 0,1072 га для обслуговування автостоянки - землі транспорту, по вул. Вокзальній, 24;

2) зобов'язати Броварську міську раду Київської області здійснити дії по підготовці проекту рішення та на найближчому пленарному засіданні ради розглянути проект рішення про відновлення 50-ти метрової санітарної зони по вул. Вокзальній, 24 у м. Бровари;

3) визнати протиправними дії та бездіяльність міського голови м. Бровари Спожка І.В. щодо неналежного розгляду скарги позивача, викладеної у листі виконавчого комітету Броварської міської ради від 22 квітня 2014 року №9-7-515, що призвело до тяжких наслідків.

4) відшкодувати моральну шкоду у розмірі 100000 грн.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що при визначенні початку перебігу строку звернення до суду, передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналась про наявність відповідного порушення. Йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певними рішеннями порушено її права, свободи чи інтереси, а про ті обставини, коли вона фактично отримала повідомлення про порушення її права.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся з заявою до відповідача про надання в оренду земельної ділянки без наявності санітарного дозволу.

Листом від 22 квітня 2014 року № 9-7-515 Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області в особі міського голови Сапожка Ігоря Васильовича повідомив позивача про відсутність необхідності подачі санітарного дозволу для отримання земельної ділянки (а.с. 82-83 Том I).

Вказаний лист отриманий позивачем особисто 06 травня 2014 року, про що свідчить його підпис на відповіді (а.с.82).

У подальшому, 01 липня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Броварської міської ради Київської області із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив надати копію договору оренди земельної ділянки по вулиці Вокзальній, 24 у місті Бровари, укладений між приватним підприємством «Візит» та Броварською міською радою Київської області.

Листом від 07 липня 2014 року №04-01/275 повідомлено позивача про направлення йому копії договору оренди земельної ділянки по вулиці Вокзальній, 24 у місті Бровари, укладеного між приватним підприємством «Візит» та Броварською міською радою Київської області (додаток на 6-ти арк.) (а.с.4 Том I).

Відповідно до витягу із журналу вихідної кореспонденції 09 липня 2014 року ОСОБА_3 особисто отримав відповідь на запит на отримання публічної інформації від 01 липня 2014 року (а.с. 81 Том I).

Зі змісту отриманого позивачем договору оренди земельної ділянки укладеного між приватним підприємством «Візит» та Броварською міською радою Київської області выд 30.10.2012 вбачається, що орендодавець відповідно до рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 07 червня 2012 року № 641-21-06 та від 13 вересня 2012 року № 724-23-06 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1072 га для обслуговування автостоянки - землі транспорту по вулиці Вокзальній, 24 у місті Бровари (а.с. 12-13 Том I).

У подальшому, відповідно до рахунку №16 від 16.06.2015 та запиту від 11.06.2015 №04-01/146, представнику позивача ОСОБА_6 листом від 24.06.2015 №04-01/192 надано інформацію за запитом, в тому числі копії рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 07 червня 2012 року № 641-21-06 та від 13 вересня 2012 року № 724-23-06 (а.с. 5).

Відтак, оскільки позивач дізнався про оскаржувані рішення у червні 2015 році, а до суду звернувся за захистом свої порушених прав у листопаді 2015 року, тому наявні підстави стверджувати, що останнім не пропущено, відведений законодавством шестимісячний строк для звернення до суду.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до Броварського міськрайонного суду Київської області.

Разом з тим, судова колегія не вбачає підстав, для направлення справи на продовження розгляду в іншому складі суду, оскільки вказані дії не входять до повноважень суду апеляційної інстанції, згідно приписів КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За правилами статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у частковому задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2017 року й направленні справи до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2017 року - скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

Є.О. Сорочко

Повний текст виготовлено: 31 січня 2018 року.