Постанова № 71910217, 30.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/8860/16 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Мєзєнцев Є.І., Пилипенко О.Є.

Секретар судового засідання: Хаврат О.О.

За участі представників:

Позивача: ОСОБА_2;

Відповідача: Глобенко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.17р. у справі №826/8860/16 за позовом ОСОБА_5 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання протиправною бездіяльності

у с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.17р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, яка полягає у невинесенні протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_5 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки № 13 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), згідно клопотання № 26, зареєстрованого у Київській міській раді за № 08/М-4235 від 06.04.2016 року. Цією ж постановою суду стягнуто з Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича на користь ОСОБА_5 судові витрати в розмірі 4 640 грн. за рахунок коштів місцевого бюджету.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що складання проектів рішень Київської міської ради щодо набуття прав на земельні ділянки належить до повноважень Департаменту земельних ресурсів, який несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань, а також на те, що звернення Позивача були адресовані Київській міській раді, а не безпосередньо Голові; неприйняття у місячний строк рішення про надання дозволу на розроблення земельної документації не порушує прав Позивача, так як він не був позбавлений можливості самостійно, без отримання дозволу, замовити розроблення відповідної документації. Компенсація за рахунок Відповідача судових витрат у вигляді правової допомоги є непідтвердженою, оскільки оплата послуг була здійснена до початку їх надання; акт виконаних робіт не містить інформації коли виконавець приступив до початку виконання замовлених Позивачем послуг.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник Позивача - заперечив вимоги апеляційної скарги

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Відповідача, заслухавши учасників провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, Позивач звернувся до Київської міської ради із клопотанням № 26 від 05.04.16р., в якому просив надати згоду на розробку проекту землевідводу земельної ділянки №13 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтованим розміром до 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). До вказаного клопотання Позивач додав копії наступних документів: графічні матеріали; копію паспорта та посвідчення учасника бойових дій; копію довіреності.

Клопотання отримано Київською міською радою 06.04.16р. за вх. №08/М-4235.

За результатами розгляду клопотання, Департамент земельних ресурсів за дорученням Київської міської ради у листі від 27.05.16р. №057021-10449 повідомив Позивача про направлення запиту до Департаменту містобудування та архітектури щодо відповідності заявленої ініціативи містобудівній документації та наявних містобудівних умов та обмежень та зазначив, що за наслідками отримання висновку Департамента буде підготовлено відповідний проект рішення Київської міської ради, який буде передано у встановленому законом порядку до Київської міської ради.

У місячний термін з дати звернення та станом на час розгляду даної справи в суді першої інстанції, клопотання Позивача не було винесено на пленарне засідання сесії КМР.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Київського міського голови щодо невнесення протягом вказаного терміну на пленарне засідання сесії ради питання стосовно надання йому дозволу на розробку проекту землевідводу щодо відповідних земельних ділянок, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що питання стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою за клопотанням Позивача не було внесено на пленарне засідання ради у визначені законодавством строки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно п.п. 8, 9 ч. 4 ст. 42 Закону України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 280/97-ВР) сільський, селищний, міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.

Аналогічні норми закріплені у п.п. 5, 6 ч. 3 ст. 4 Регламенту Київської міської ради, затвердженим рішенням від 12.11.14р. № 351/351 (далі - Регламент).

Отже, з аналізу вказаних правових норм вбачається, що законодавством регламентовано обов'язок органу місцевого самоврядування розглянути клопотання особи про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у місячний строк. При цьому, розгляд таких клопотань здійснюється на пленарних засіданнях ради, формування порядку денного яких належить до безпосередньої компетенції її голови, на якого, крім іншого, також покладено обов'язок забезпечити підготовку на розгляд ради проектів відповідних рішень, що належать до її відання.

Київським міським головою не було винесено на пленарне засідання КМР, зокрема, не включено до порядку денного, розгляд клопотання Позивача від 06.04.16р. про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою у місячний строк з дати реєстрації клопотання та не забезпечено дотримання радою порядку і строку його розгляду, чим порушено вимоги ч. 7 ст. 118 ЗК України, ст. 42 Закону № 280/97-ВР та ст. 4 Регламенту КМР.

Доводи апелянта про те, що складання проектів рішень Київської міської ради щодо набуття прав на земельні ділянки належить до повноважень Департаменту земельних ресурсів, який несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього завдань, не заслуговують на увагу, оскільки за законом обов'язок з розгляду поданого клопотання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою покладено саме на Київську міську раду і такий розгляд здійснюється на пленарних засіданнях ради, порядок денний яких формує безпосередньо голова ради.

Пунктом 9 частини 4 статті 42 Закону № 280/97-ВР та пунктом 6 частини 3 статті 4 Регламенту Київської міської ради чітко визначено, що саме голова ради забезпечує підготовку на розгляд ради проектів рішень ради з питань, що належать до її відання.

Доводи апелянта про те, що звернення Позивача було адресовано Київській міській раді, а не безпосередньо Голові ради не заслуговують на увагу, оскільки звернення Позивача саме до ради передбачено статтею 118 ЗК України.

Покликання апелянта на те, що неприйняття Київською міською радою у місячний строк рішення про надання дозволу на розроблення земельної документації не порушує прав Позивача, так як Позивач не позбавлений можливості самостійно замовити розроблення відповідної документації без отримання дозволу, не заслуговують на увагу, оскільки самостійне замовлення розроблення земельної документації в разі неприйняття радою рішення є правом Позивача, регламентованим ст. 118 ЗК України, а не його обов'язком. Наявність такого права жодним чином не позбавляє особу конституційної гарантії судового захисту.

Неприйняття Київською міською радою рішення за клопотанням Позивача у строк ставить особу у певну правову невизначеність, що є недопустимим у відповідності до змісту та сутності принципів верховенства права та законності.

При цьому, колегія суддів враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За наведених обставин та правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на надання правової допомоги (п.1 ч.3 ст. 87 КАС України у редакції, що була чинною на день ухвалення рішення у суді першої інстанції).

Частина 3 статті 90 КАС України, визначає, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Так, статтею 1 Закону України від 20 грудня 2011 року №4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» у 2016 році з 01 травня установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1 450 грн. Тобто, розмір компенсації витрат на правову допомогу не повинен перевищувати 580 грн. за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу Позивачем долучено до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги від 22.05.16р. №22/05-7, замовлення, акт виконаних робіт та квитанцію про оплату від 22.05.16р. на суму 4 640 грн.

Відповідно до умов договору, повна вартість наданих послуг за написання позовної заяви становить 4 640 грн., вартість однієї години роботи становить 580 грн., що відповідає граничному розміру компенсації, визначеному статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Згідно акту виконаних робіт загальна кількість годин послуг становить 8 годин.

Так, згідно розділу 1 «Міжгалузевих норм чисельності працівників юридичної служби», затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 11.05.04р. №108, який встановлює норми часу на виконання робіт працівниками юридичних служб, для підготовки, складання та візування позовної заяви необхідно біля 8 годин. Згідно із статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З'їздом адвокатів України від 17.11.12р., гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

З огляду на викладене, присудження на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень фактично понесених та підтверджених документально судових витрат на правову допомогу у сумі 4 640 грн. - відповідає вимогам закону.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги Відповідача.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.17р. у справі №826/8860/16 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.17р. у справі №826/8860/16 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Мєзєнцев Є.І.

Пилипенко О.Є.

Повний текст постанови складений: 31.01.18р.