Постанова № 71910115, 30.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 711/8549/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кондрацька Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Упраління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області про визнання дій протиправними щодо притягнення до адміністративної відповідальності та скасування постанови про адмінінстративне правопорушення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом, в якому просив визнати дії головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко Ірини Сергіївни щодо притягнення до адміністративної діяльності протиправними, а постанову у справі про адміністративне правопорушення від 25.09.2017 № 6 - скасувати.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 грудня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позовних вимог. Заперечував факт наявності виявлених, на думку інспектора, порушень. Крім того, в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказував на недотримання вимог ст. 38 КУпАП щодо строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Від відповідача відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Від представника позивача ОСОБА_4 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його участю у кримінальній справі. До клопотання не надано будь-яких доказів зазначеного.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи відсутність доказів поважності причин неявки в судове засідання представника апелянта, дотримуючись строків розгляду апеляційної скарги, визначених КАС України, зважаючи на відсутність клопотання сторін про його продовження, та з огляду на те, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення заяви, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд заяви за відсутності сторін.

Згідно ч. 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 05.09.2017 №1404, виданого відповідно до довідки про результати документальної перевірки головного інспектора будівельного нагляду від 01.09.2017, проведено позапланову перевірку управління планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради проводилась,

За результатом перевірки посадовими особами було складено акт від 13.09.2017, протокол про адміністративне правопорушення від 13.09.2017 №6.

Примірник акта 13.09.2017 було надано для ознайомлення та вручено начальнику Управління, про що свідчить його особистий підпис.

25 вересня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду, за наслідками розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акту перевірки від 13.09.2017 та протоколу від 13.09.2017 року позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 96-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 9350 грн.

Вважаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною позивач звернувся з даним позовом в суд.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст. 96-1 КУпАП накладено штраф у розмірі 9350 грн. 00коп.

Надаючи правову оцінку встановленим по справі обставинам та фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Повноваження Держархбудінспекції щодо здійснення державного архітектурно- будівельного контролю визначені ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 та Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

Відповідно до ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно підпункту 7 пункту 4 Положення Держархбудінспекція здійснює державний контроль за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності.

Згідно п. 2 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського та технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконання будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією щодо створення об'єкта будівництва. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що під час розгляду матеріалів щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул.Героїв Дніпра, 4 в м.Черкаси, виданих начальником Управління планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення встановлено наступні порушення при вирішення питання надання замовникові містобудівних умов та обмежень.

Зокрема, підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало порушення строків видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а саме заява на видачу містобудівних умов і обмежень подана 05.05.2017, а видані останні - 30.05.2017; на отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки замовником подано неповний пакет документів, перелік яких визначено п.2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109; в пп. 5,6,7,11 розділу «Містобудівні умови та обмеження» МОУ № 153 не зазначено конкретні положення нормативних актів, відомості, які базуються на розрахунках та не міститься конкретних цифрових показників, за якими можна визначити містобудівні умови та обмеження; використання земельної ділянки не відповідає договору оренди землі від 05.05.2004 та ряд інших порушень, допущених при видачі МОУ.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності регламентовано нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідальність за порушення законодавства під час планування і забудови територій визначено статтею 96' Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, відповідно до частини третьої зазначеної статті порушення строків надання замовникові містобудівних умов та обмежень, будівельного паспорта забудови земельної ділянки, вимагання у замовника документів, не передбачених законодавством, надання таких документів з порушенням установленого порядку, містобудівної документації на місцевому рівні, будівельних норм, стандартів і правил, порушення строків надання замовникові висновків (звітів) експертизи проектної та містобудівної документації, надання таких висновків (звітів) з порушенням установленого порядку, а також вимагання під час проведення експертизи документів, не передбачених законодавством тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, частиною 1 статті 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Зазначена стаття визначає присічні строки притягнення особи до відповідальності, а саме: не більше двох місяців з дня вчинення правопорушення та не більше двох місяців з дня виявлення правопорушення, в разі якщо воно носить триваючий характер.

Триваючими адміністративними правопорушеннями є порушення, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради № 153 «Про надання ПП «Шора» містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по вул. Героїв Дніпра, 4», останні видані - 30.05.2017.

Наразі, правопорушення полягає у несвоєчасній видачі містобудівних умов та обмежень та внесенні до них відомостей з порушенням містобудівного законодавства.

Колегія суддів звертає увагу, що правопорушення у даній справі не є триваючим, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, у зв'язку з чим дане правопорушення припинилося фактом видання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а саме - 30.05.2017.

Відтак, в даному випадку обчислення строку притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за правопорушення розпочинається з моменту вчинення такого порушення.

В той же час, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності датована 25.09.2017.

Отже, оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки на час провадження в справі закінчились строки накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи викладене, дату винесення відповідачем оскаржуваної постанови, колегія суддів вважає, що строки накладення адміністративного стягнення на позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 96-1 КУпАП відповідачем пропущено.

Частиною 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 7 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до ст.293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення № 6 від 25.09.2017 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.3 ст. 96-1 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 9 350 грн. неправомірною та такою, що прийнята поза межами встановленого статтею 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення. Відтак, остання підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення .

Згідно з ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та прийняв рішення з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 317, 321, 322, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 грудня 2017 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Ільченко Ірини Сергіївни щодо притягнення до адміністративної діяльності ОСОБА_2.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 6 від 25.09.2017 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.3 ст. 96-1 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 9 350 грн., справу про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 30 січня 2018 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді А.Ю Кучма

В.О. Аліменко