Постанова № 71910071, 25.01.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/597/17 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року, що ухвалена в порядку скороченого провадження, у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2016 році Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області звернулось з позовом до ДП «Адміністрація морських портів України» про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи (експлуатації) приміщень об'єкту Ренійської філії ДП «Адміністрація морських портів України» за адресою: Одеська область, Ренійський район, м. Рені, вул. Дунайська, 188 шляхом опечатування (опломбування) всіх дверей (воріт) будівель, приміщень, території та їх знеструмлення з опечатуванням (опломбуванням) пристроїв відключення джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання і установок) до повного зупинення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, вказаних в акті перевірки №332 від 14.12.2016.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ДП «Адміністрація морських портів України» не дотримано вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року у порядку скороченого провадження позовні вимоги задоволено частково.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи (експлуатації) приміщень об'єкту Ренійської філії ДП «Адміністрація морських портів України» за адресою: Одеська область, Ренійський район, м. Рені, вул. Дунайська, 188 шляхом опечатуванням (опломбуванням) пристроїв, відключення джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання і установок) до повного зупинення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, вказаних в акті перевірки №332 від 14.12.2016.

В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що за результатами Акту перевірки позивачем винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 21.12.2016 №182, яким зобов'язано відповідача усунути виявлені за результатами проведення перевірки порушення та надано строк до 28.01.2017.

При цьому, позивач звернувся до суду 27 грудня 2016 року, тобто до спливу терміну, наданого для усунення порушень вимог законодавства.

Крім того, Ренінською філією ДП «Адміністрація морських портів України» розроблено План усунення недоліків, який листом від 10.01.2017 за №21-1-22/61 направлено на адресу позивача з підтверджуючими документами щодо усунення недоліків, вказаних в Акті перевірки від 14.12.2016 №332.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач зазначив, що у відповідності до п. 18 Порядку проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1337 від 02.11.2015 у разі наявності на об'єкті перевірки інших порушень посадовою особою ДСНС України або її територіального органу на підставі акта перевірки складається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки згідно з додатком 6 до цього Порядку.

Згідно п. 28 вказаного Порядку наявність припису, складеного на підставі акта перевірки, не позбавляє ДСНС України або її територіальний орган права звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) при наявності порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Враховуючи, що порушення в пунктах Акту від 14.12.2016 №332 є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей, тому наявні підстави для застосування заходів реагування.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, у грудні 2016 року Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області проведено планову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у приміщеннях та на території Ренінської філії «Адміністрація морських портів України» за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188, за результатом якої складено Акт №332 від 14.12.2016 (далі - Акт перевірки №332) (а.с. 18-36 Том I).

З Акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення, серед яких зокрема:

- приміщення серверної (кааб. 48), електрощитової не відділенні від приміщень іншого призначення сертифікованими протипожежними дверима;

- шляхи евакуації у коридорі на 2-му поверсі захаращені меблями та побутовою технікою;

- Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів забезпечити автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів;

- електророзетки, вимикачі встановлені на горючі основи без підкладання під них спеціального негорючого матеріалу;

- приміщення серверної не обладнано системами протипожежного захисту;

- приміщення автомобільних боксів не обладнано системами протипожежного захисту;

- система автоматичної протипожежної сигналізації не утримується в постійній готовності;

- дерев'яні конструкції даху будівлі не оброблені вогнезахисним розчином;

- на шляхах евакуації (коридорах) влаштоване горюче облицювання стін;

- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів та кабелів в з'єднувальних коробках не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- адміністративна будівля не обладнана автоматичною протипожежною сигналізацією;

- не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об'єкту в тому числі з урахуванням внутрішніх та зовнішніх чинників небезпеки, які можуть впливати на об'єкт;

- не проведено ідентифікацію об'єктів підвищеної небезпеки за адміністративною ознакою;

- не організовано та не розроблено: план евакуації населення, визначення безпечних районів для розміщення евакуйованого населення та матеріальних і культурних цінностей, організацію оповіщення керівників суб'єктів господарювання і населення про початок евакуації, організацію управління евакуацією, життєзабезпечення евакуйованого населеня в місцях його безпечного розміщення, участі у командно-штабних навчаннях та тренінгах, навчання населення діям під час проведення евакуації;

- не забезпечено приміщення радіотрансляційними точками для гарантованого прийому програм державного мовлення;

- працівники підприємства не забезпечені засобами радіаційного та хімічного захисту;

- не забезпеченого штаб НС комплектом технічної документації, нормативно-правовими актами з питань організації реагування на НС, засобами зв'язку та оргтехнікою.

Оскільки при проведенні перевірки встановлено, що відповідачем допущено порушення правил та норм пожежної безпеки, цивільного захисту, про які вказано в акті перевірки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не надано належних доказів усунення порушень виявлених під час перевірки, за результатом якої складено Акт перевірки №332, що свідчить про наявність підстав для часткового задоволення позову та застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи (експлуатації) приміщень об'єкту Ренійської філії ДП «Адміністрація морських портів України» за адресою: Одеська область, Ренійський район, м. Рені, вул. Дунайська, 188 шляхом опечатуванням (опломбуванням) пристроїв, відключення джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання і установок) до повного зупинення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, вказаних в Акті перевірки №332.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до ст. 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно частини першої статті 7 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Абзацом третім частини першої статті 6 Закону №877-V встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.

За правилами частини сьомої ст. 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

При цьому, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту. Також цей Кодекс визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно із ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

За правилами частини третьої ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

У відповідності до п. 12 частини першої ст. 67 Кодексу до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Частиною другою ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зокрема, є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Відповідно до положень статей 4-7 Закону України «Про пожежну безпеку» правила пожежної безпеки в Україні є обов'язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності), посадовими особами та громадянами.

Як свідчать матеріали справи, у грудні 2016 року Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області проведено планову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у приміщеннях та на території Ренінської філії «Адміністрація морських портів України» за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188, за результатом якої складено Акт №332 від 14.12.2016 (далі - Акт перевірки №332) (а.с. 18-36 Том I).

З Акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення, серед яких зокрема:

- приміщення серверної (каб. 48), електрощитової не відділенні від приміщень іншого призначення сертифікованими протипожежними дверима;

- шляхи евакуації у коридорі на 2-му поверсі захаращені меблями та побутовою технікою;

- Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів забезпечити автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів;

- електророзетки, вимикачі встановлені на горючі основи без підкладання під них спеціального негорючого матеріалу;

- приміщення серверної не обладнано системами протипожежного захисту;

- приміщення автомобільних боксів не обладнано системами протипожежного захисту;

- система автоматичної протипожежної сигналізації не утримується в постійній готовності;

- дерев'яні конструкції даху будівлі не оброблені вогнезахисним розчином;

- на шляхах евакуації (коридорах) влаштоване горюче облицювання стін;

- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів та кабелів в з'єднувальних коробках не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- адміністративна будівля не обладнана автоматичною протипожежною сигналізацією;

- не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об'єкту в тому числі з урахуванням внутрішніх та зовнішніх чинників небезпеки, які можуть впливати на об'єкт;

- не проведено ідентифікацію об'єктів підвищеної небезпеки за адміністративною ознакою;

- не організовано та не розроблено: план евакуації населення, визначення безпечних районів для розміщення евакуйованого населення та матеріальних і культурних цінностей, організацію оповіщення керівників суб'єктів господарювання і населення про початок евакуації, організацію управління евакуацією, життєзабезпечення евакуйованого населеня в місцях його безпечного розміщення, участі у командно-штабних навчаннях та тренінгах, навчання населення діям під час проведення евакуації;

- не забезпечено приміщення радіотрансляційними точками для гарантованого прийому програм державного мовлення;

- працівники підприємства не забезпечені засобами радіаційного та хімічного захисту;

- не забезпеченого штаб НС комплектом технічної документації, нормативно-правовими актами з питань організації реагування на НС, засобами зв'язку та оргтехнікою.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Таким чином, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Посилання апелянта на те, що за результатами проведення перевірки винесено припис №182 від 21.12.2016, яким зобов'язано відповідача усунути виявлені порушення у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки до 28.01.2017, тому позивач, до спливу терміну, наданого для усунення порушень вимог законодавства, звернувся до суду, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки сам відповідач у своїй апеляційній скарзі підтверджує факт неможливості виконати вказані вимоги припису у строк до 27.01.2017.

Крім того, згідно пункту 18 Розділу III Порядку проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1337 від 02.11.2015 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №1337) на підставі акта перевірки, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, ДСНС України або її територіальний орган звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг.

У разі наявності на об'єкті перевірки інших порушень посадовою особою ДСНС України або її територіального органу на підставі акта перевірки складається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки згідно з додатком 6 до цього Порядку (далі - Припис).

Відповідно до пункту 28 Розділу III Порядку №1337 наявність припису, складеного на підставі акта перевірки, не позбавляє ДСНС України або її територіальний орган права звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) при наявності порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При цьому, доводи апелянта про часткове виконання запропонованих Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області заходів щодо усунення недоліків, зазначених в Акті перевірки №332, суд апеляційної інстанції не бере до уваги, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції, у даному випадку належним доказом усунення відповідачем підстав, що слугували для застосування заходів перевірки, є відповідний акт територіального управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій складений за результатом позапланової перевірки усунення заявником порушень вимог законодавства, виявлених під час складання Акту.

Так, пунктом 13 Порядку №1337 Розділу II визначено, що підставами для здійснення позапланової перевірки є:

1) подання суб'єктом господарювання письмової заяви до ДСНС України або її територіального органу про здійснення перевірки за його бажанням;

2) перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, виданих за результатами проведення планових перевірок;

3) обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. У разі надходження такого звернення до територіальних органів ДСНС України позапланова перевірка здійснюється тільки за наявності згоди ДСНС України на її проведення.

У разі якщо порушення, зазначені у зверненні, були виявлені при проведенні перевірки у попередньому плановому періоді, і по яких були вжиті відповідні заходи реагування, таке звернення не може розглядатись як підстава для проведення позапланової перевірки;

4) настання аварії, іншої небезпечної події, що була пов'язана з діяльністю суб'єкта господарювання.

Однак, ДП «Адміністрація морських портів України» за період грудня 2016 року по жовтень 2017 року заяви щодо проведення позапланової перевірки додержання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту приміщень за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188, до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в Одеській області не подавало.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що навіть у разі здійснення дій, направлених на виправлення зауважень та приведення стану пожежної й техногенної безпеки у відповідність до спеціальних норм, що, можливо, зменшить ризик на підприємстві, однак вказане не означає, що вже не існує загрози життю та/або здоров'ю людей, які працюють, перебувають на підприємстві.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи (експлуатації) приміщень об'єкту Ренійської філії ДП «Адміністрація морських портів України» за адресою: Одеська область, Ренійський район, м. Рені, вул. Дунайська, 188 шляхом опечатуванням (опломбуванням) пристроїв, відключення джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання і установок) до повного зупинення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, вказаних в акті перевірки №332 від 14.12.2016.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Повний текст виготовлено: 31 січня 2018 року.