Постанова № 71910034, 30.01.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року справа №409/2561/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 15 листопада 2017 року у справі № 409/2561/17 (головуючий І інстанції Третяк О.Г.), складену в повному обсязі 15 листопада 2017 року в смт. Білокуракине Луганської області за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними, зобов’язання поновити виплату пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася до Білокуракинського районного суду Луганської області з позовом до Білокуракинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі – відповідач) про визнання дій протиправними, зобов’язання поновити виплату пенсії.

Ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 15 листопада 2017 року у справі № 409/2561/17 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк 5 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Суд першої інстанції зазначив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, а саме: в позовній заяві не зазначено засобів зв’язку з відповідачем; зазначено неповну поштову адресу позивача та відповідача; у тексті позову вказується, що виплату пенсії припинено з березня 2017 року, далі по тексту, з березня 2016 року; вказана адреса місця проживання позивача не співпадає з адресою місця реєстрації, згідно наданої копії паспорту.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу місцевого суду скасувати та справу направити для відкриття провадження до суду першої інстанції.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю – доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 15 листопада 2017 року у справі № 409/2561/17 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк 5 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Суд першої інстанції зазначив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, а саме: в позовній заяві не зазначено засобів зв’язку з відповідачем; зазначено неповну поштову адресу позивача та відповідача; у тексті позову вказується, що виплату пенсії припинено з березня 2017 року, далі по тексту, з березня 2016 року; вказана адреса місця проживання позивача не співпадає з адресою місця реєстрації, згідно наданої копії паспорту.

З наведеними висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 106 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року), у позовній заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; {Пункт 4 частини першої статті 106 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4054-VI від 17.11.2011} 5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;{Пункт 5 частини першої статті 106 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2453-VI від 07.07.2010, № 4054-VI від 17.11.2011} 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

З позовної заяви вбачається, що в ній чітко зазначено засіб зв’язку з відповідачем, а саме номер телефону, та вказано повні поштові адреси сторін по справі.

Крім того, судом першої інстанції було вказано, що позивачем за текстом позову зазначаються різні періоди припинення виплати пенсії.

Однак, колегія суддів не може з цим погодитись, оскільки дана підстава для залишення позову без руху не передбачена процесуальним законодавством, в тому числі ст. 106 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року).

Стосовно посилань суду першої інстанції на те, що адреса позивача, зазначена у позові, не співпадає з адресою його реєстрації, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про наявність недоліків позовної заяви, передбачених статтею 106 КАС України, не відповідають матеріалам справи.

Статтею 320 КАС України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм процесуального права, у зв’язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 15 листопада 2017 року у справі № 409/2561/17 – задовольнити.

Ухвалу Білокуракинського районного суду Луганської області від 15 листопада 2017 року у справі № 409/2561/17 – скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Повне судове рішення складено 30 січня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді І.В. Геращенко

ОСОБА_2