Постанова № 71909911, 29.01.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року справа № 220/1880/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Геращенка І.В., Арабей Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області на постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 29 листопада 2017 року у справі № 220/1880/17 (головуючий І інстанції Якішина О.М.), складену в повному обсязі 29 листопада 2017 року в смт. Велика Новосілка Донецької області за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області про визнання протиправною бездіяльності щодо непоновлення виплати пенсії та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) 07.11.2017 року звернувся до Великоновосілківського районного суду Донецької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області (далі – відповідач), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області щодо непоновлення з липня 2017 року виплати йому пенсії; зобов'язати Управління поновити виплату пенсії з липня 2017 року; допустити негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць та зобов'язати відповідача надати до суду у місячний строк з моменту набрання постановою суду законної сили звіт про виконання постанови суду.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він є пенсіонером і отримує пенсію за вислугу років. В зв'язку з воєнними діями він, будучи зареєстрованим у м. Донецьку, залишив своє постійне місце реєстрації і був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа у м. Слов'янську, де перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Слов'янськ Донецької області. 07.07.2017 р. він зареєстрував місце свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі його заяви була скасована дія довідки про взяття його на облік внутрішньо переміщеної особи. 04.08.2017 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області з заявою про переведення пенсійної справи з Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України та поновлення виплати пенсії. Листом від 20.09.2017 р. йому було повідомлено, що він є тимчасово переміщеною особою і в разі надання ним до управління довідки про взяття його на облік виплата пенсії буде поновлена. Вважає дії відповідача неправомірними, оскільки він добровільно відмовився від статусу внутрішньо переміщеної особи, зареєстрував місце свого проживання у належному йому на праві власності будинку, провів перереєстрацію всього належного йому майна, а тому застосування до нього законодавства, яким врегульовано питання виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, є безпідставним.

Постановою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 29 листопада 2017 року у справі № 220/1880/17 позовні вимоги було задоволено, внаслідок чого: визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області щодо непоновлення з 01 липня 2017 року виплати пенсії ОСОБА_1; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01 липня 2017 року; допущено негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області надати до суду у місячний строк з моменту набрання постановою суду законної сили звіт про виконання постанови суду.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю – доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

У грудні 2014 року Управлінням соціального захисту населення Слов'янської міської ради позивач був взятий на облік внутрішньо переміщених осіб, зареєструвавши своє місце перебування у м. Слов'янськ.

Відповідно до копії посвідчення позивач ОСОБА_1 є отримувачем пенсії за вислугу років довічно. Перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Слов'янськ Донецької області (а.с. 11).

07.07.2017 р. зареєстровано місце проживання позивача ОСОБА_1 за адресою: с. Багатир, Великоновосілківський район, Донецька область (а.с. 10).

03.08.2017 р. на підставі заяви позивача скасовано дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої на ім'я ОСОБА_1, від 21.07.2017 р. № НОМЕР_1 (а.с. 12).

04.08.2017 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області з заявою про переведення пенсійної справи зі Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України та поновлення виплати пенсії. В даний час паперова пенсійна справа знаходиться у відповідача.

Листом від 20.09.2017 р. № 12354/07-17 Управлінням Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області позивачеві роз'яснено, що відповідно до п.2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для взяття на облік внутрішньо переміщено особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в ст. 1 Закону № 1706, на момент їх виникнення. Таким чином, особа, яка прописалась на території, підконтрольній українській владі після початку антитерористичної операції, вважається внутрішньо переміщеною особою. Відповідно до Порядку № 637 виплата пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюється за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується відповідною довідкою. А тому, для відновлення виплати пенсії йому, крім іншого, належить надати до управління довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с. 13).

Колегією суддів було встановлено, що позивачеві припинено виплату пенсії з 01.07.2017 р.

Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо невиплати пенсії позивачеві з липня 2017 року у зв'язку з відсутністю довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи.

Питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058), за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем не приймалося рішення про припинення виплати пенсії позивачеві з 01.07.2017.

Пенсійний орган посилається на те, що реалізація права позивача на отримання пенсійних виплат пов'язана з фактом його реєстрації як внутрішньо переміщеної особи, що має бути підтверджено відповідною довідкою.

Підстави припинення виплати пенсії передбачені ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VI (далі Закон №1058).

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону №1058 виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Враховуючи наведені норми, колегія суддів дійшла висновку про порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 49 Закону №1058, оскільки з липня 2017 року позивачеві припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав.

Відповідно до абз. 2 п. 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207 (далі - Правила), відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України.

Реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання (абз .2 п. 4 Правил).

З копії паспорта позивача встановлено, що останній з 07.07.2017 року зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

Колегія суддів зазначає, що вищезазначений запис про реєстрацію внесений уповноваженим органом у встановленому законом порядку.

Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії, як не підтвердження позивачем статусу внутрішньо переміщеної особи.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи відповідача щодо посилання на Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII та постанови Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016 року, № 136 від 18.02.2016 року, № 509 від 01.10.2014 року, № 637 від 05.11.2014 року, оскільки позивач не є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується матеріалами справи.

Також колегія суддів зазначає, що визначення статусу внутрішньо переміщеної особи не входить до компетенції відповідача.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв’язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області на постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 29 листопада 2017 року у справі № 220/1880/17 – залишити без задоволення.

Постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 29 листопада 2017 року у справі № 220/1880/17 – залишити без змін.

Повне судове рішення складено 29 січня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді І.В. Геращенко

ОСОБА_2