Постанова № 71909889, 14.12.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2017 року

справа № 804/9043/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Богданенка І.Ю.,

судді: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАР"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2017 року

у справі №804/9043/16

за позовом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАР"

про стягнення податкового боргу,–

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАР" про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 20661,35 гривень та податку на прибуток у сумі 421431,62 гривень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2017 року, прийнятою в порядку скороченого провадження, позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТАР" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, незаконність та необґрунтованість судового рішення, неповноту встановлення обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

За доводами апеляційної скарги у товариства відсутній податковий борг, оскільки в судовому порядку скасовані податкові повідомленні-рішення, які стали підставою для обчислення цього боргу.

У судовому засіданні представники товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАР" наполягають на доводах та вимогах апеляційної скарги.

Представник Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року зобов’язано позивача надати розрахунок податкового боргу відповідача з урахуванням судових рішень про скасування податкових повідомлень-рішень.

До суду апеляційної інстанції електронною поштою надійшло клопотання Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про зупинення провадження у справі до здійснення коригування фахівцями державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві в електронній підсистемі АIS «Суди» інформації щодо судових рішень у справі №826/591/15 про скасування податкових-повідомлень рішень, що стали підставою для обчислення податкового боргу відповідача.

Вказане клопотання не скріплено електронно-цифровим підписом.

Суд апеляційної інстанції враховує, що згідно з підпунктом 2.2.18 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року №174, для підтвердження офіційного статусу документів, отриманих електронною поштою, не скріплених електронно-цифровим підписом, або отриманих каналами факсимільного зв'язку, повинні бути надані (надіслані) їх оригінали. До підтвердження оригіналами такі документи мають статус інформаційних.

Отже, зазначене клопотання має статус інформаційного.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що заявлена позивачем підстава не зумовлює обов’язкове зупинення у справі у відповідності до частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України; апеляційну скаргу відповідача, в якій вказано про наявність судових рішень у справі №826/591/15 про скасування податкових повідомлень-рішень, позивач отримав 19 вересня 2017 року (а.с. 57), отже мав достатній час для вчинення дій направлених на коригування певної інформації.

З урахуванням викладеного, клопотання про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Таким чином, позивачем не виконана ухвала суду апеляційної інстанції щодо подання доказів у справі.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Як підтверджується матеріалами справи, товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТАР" узято на податковий облік 18 вересня 2006 року та з 01 серпня 2015 року і на час виникнення спірних відносин перебуває на податковому обліку в Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Звертаючись з позовом Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області зазначила, що у товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАР" наявний податковий борг у сумі 442092,97 гривень, який виник з 26 січня 2015 року по 04 листопада 2016 року з таких підстав (а.с. 9):

1) з податку на додану вартість у сумі 20661,35 гривень, у тому числі:

– 11009,33 гривень по податковій декларації з податку на додану вартість №9172922168 від 20 вересня 2016 року, термін сплати настав 30 вересня 2016 року;

– 9575 гривень по податковій декларації з податку на додану вартість №9195205672 від 18 жовтня 2016 року, термін сплати настав 30 жовтня 2016 року;

– 77,02 гривень по податковому повідомленню-рішенню №000695418 від 25 жовтня 2016 року, термін сплати настав 04 листопада 2016 року;

2) з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 421431,62 гривень, у тому числі:

– 188772,60 гривень основного платежу по податковому повідомленню-рішенню №0005092201 від 17 грудня 2014 року, термін сплати настав 26 січня 2015 року;

– 51614,11 гривень нараховано пені по податковому повідомленню-рішенню №0005092201 від 17 грудня 2014 року, термін сплати настав 26 січня 2015 року;

– 857,62 гривень по податковій декларації №9081485046 від 02 березня 2015 року, термін сплати настав 30 вересня 2015 року;

– 46394 гривень по податковій декларації з податку на прибуток підприємств №9081485046 від 02 березня 2015 року, термін сплати настав 30 жовтня 2015 року;

– 10298,40 гривень нараховано пені відповідно до підпункту 129.1.1 статті 129 Податкового кодексу України за період з 27 січня 2015 року до 01 листопада 2015 року на погашення за податковим повідомленням-рішенням №0005092201 від 17 грудня 2014 року;

– 10303,09 гривень нараховано пені відповідно до підпункту 129.1.1 статті 129 Податкового кодексу України за період з 27 січня 2015 року до 01 листопада 2015 року на погашення за податковим повідомленням-рішенням №0005092201 від 17 грудня 2014 року;

– 46394 гривень по податковій декларації з податку на прибуток підприємств №9081485046 від 02 березня 2015 року, термін сплати настав 30 листопада 2015 року;

– 5742,93 гривень нараховано пені відповідно до підпункту 129.1.1 статті 129 Податкового кодексу України за період з 27 січня 2015 року до 27 грудня 2015 року на погашення податкового повідомлення-рішення №0005092201 від 17 грудня 2014 року;

– 5499,85 гривень нараховано пені відповідно до підпункту 129.1.1 статті 129 Податкового кодексу України за період з 27 січня 2015 року до 27 грудня 2015 року на погашення податкового повідомлення-рішення №0005092201 від 17 грудня 2014 року;

– 46394 гривень по податковій декларації з податку на прибуток підприємств №9081485046 від 02 березня 2015 року, термін сплати настав 30 грудня 2015 року;

– 20 гривень по податковій декларації з податку на прибуток підприємств №9276463881 від 01 березня 2016 року, термін сплати настав 10 березня 2016 року;

– 57,93 гривень нараховано пені відповідно до підпункту 129.1.1 статті 129 Податкового кодексу України за період з 27 січня 2015 року до 04 травня 2016 року на погашення податкового повідомлення-рішення №0005092201 від 17 грудня 2014 року;

– 170 гривень нараховано штрафні санкції згідно зі статтею 120 Податкового кодексу України, акту перевірки від 05 травня 2016 року за податковим повідомленням-рішенням №000183418 від 05 травня 2016 року, термін сплати настав 15 травня 2016 року;

– 8913,09 гривень нараховано пені відповідно до підпункту 129.1.1 статті 129 Податкового кодексу України за період з 27 січня 2015 року по 16 травня 2016 року на погашення податкового повідомлення-рішення №0005092201 від 17 грудня 2014 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що суми податкових, грошових зобов’язань та пені є узгодженими, але не сплаченими.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 36.1-36.3 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При цьому нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Разом з цим, відповідно до матеріалів справи, у січні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Етар» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 грудня 2014 року №0005082201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 346104 гривень, з них 230736 гривень - за основним платежем та 115368 гривень - за штрафними санкціями та №0005092201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 363408 гривень, з них 242273 гривень - за основним платежем та 121135 гривень - за штрафними санкціями (справа №826/591/15).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2015 року у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Етар» відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2015 року у справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Етар» задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2016 року скасовано та прийнято нову. Адміністративний позов задоволено, скасовані податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 17 грудня 2014 року №0005082201 та №0005092201.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 серпня 2017 року касаційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року у справі №826/591/15 повернуто.

Також, відповідно до матеріалів справи, позивачем з державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві витребувана облікова справа товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАР".

У відповідь на запит, державна податкова інспекція у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, зокрема повідомляла про оскарження в судовому порядку, зокрема, податкових повідомлень-рішень від 17 грудня 2014 року №0005082201 та №0005092201 (а.с. 30).

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість №9172922168 від 20 вересня 2016 року, відповідачем задеклароване позитивне значення, яке сплачується до бюджету у сумі 248394 гривень (а.с. 19).

Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість №9195205672 від 18 жовтня 2016 року, відповідачем задеклароване позитивне значення, яке сплачується до бюджету у сумі 9575 гривень (а.с. 20).

Відповідачем, зокрема сплачено до бюджету податок на додану вартість 12 серпня 2016 року у сумі 100000 гривень, 30 серпня 2016 року 22259 гривень, 15 вересня 2016 року 222480 гривень та 28 вересня 2016 року у сумі 62833 гривень, що підтверджується копіями банківських виписок на відповідну дату та платіжного доручення (а.с.101-104).

Відомості щодо зарахування та сплати до бюджету вказаних сум податку на додану вартість та в зазначені періоди, містяться в виписці з особового рахунку (податок на додану вартість) товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАР" (а.с. 27).

Також, як підтверджується випискою з особового рахунку (податок на додану вартість) товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАР", заборгованість відповідача з податку на додану вартість обліковувалася внаслідок зобов’язання визначеного податковим повідомленням-рішенням від 17 грудня 2014 року №0005082201, суми коштів податку на додану вартість, які сплачувалися відповідачем за деклараціями, зараховувалися на погашення зобов’язань, штрафних санкцій та пені за цим податковим повідомленням-рішення (а.с. 27).

В аналогічному порядку, суми сплаченого відповідачем податку на прибуток за податковими деклараціями, контролюючим органом зараховувалися на погашення зобов’язань, штрафних санкцій та пені за податковим повідомленням-рішенням державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 17 грудня 2014 року №0005092201 (а.с. 11-12, 28).

Отже, з урахуванням фактичних обставин справи, на час звернення з адміністративним позовом, позивач помилково та без врахування факту оскарження податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 17 грудня 2014 року №0005082201 та №0005092201, вважав зобов’язання відповідача узгодженими, з чим пов’язував існування податкового боргу та вважав наявними підстави для його стягнення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до частини 6 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у справі понесені судові витрати, а саме сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в розмірі 7294,53 гривень, що підтверджується квитанцією від 08 серпня 2017 року (а.с. 51).

Суд апеляційної інстанції враховує, що сплачений відповідачем судовий збір за подання апеляційної інстанції відповідає розмірам ставок для його сплати, що передбачені Законом України “Про судовий збір”.

Отже, присудженню на користь відповідача підлягають документально підтвердженні судові витрати у розмірі 7294,53 гривень за рахунок бюджетних асигнувань позивача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з’ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 94, 195, 196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,–

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАР" – задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2017 року – скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАР" судові витрати у сумі 7294,53 гривень (сім тисяч двісті дев’яносто чотири гривень 53 копійки).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Постанова в повному обсязі складена 22 січня 2018 року.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко

суддя Ю.М. Дадим