Ухвала суду № 71909634, 29.01.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 757/64090/17

Провадження №: 1-кп/752/600/18

У Х В А Л А

29.01.2018 року м. Київ

Голосіївський районний суду міста Києва в cкладі:

головуючого судді Рудика І.В.,

секретаря Трегубовій А.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Сибірякова О.О.,

захисників Дорошенка К.К., Телешецького О.І.,

обвинуваченого ОСОБА_3

в ході проведення судового розгляду за кримінальним провадженням № 22017101110000247 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України,

в с т а н о в и в :

в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3

В ході судового розгляду на обговорення винесено питання щодо доцільності продовження, або скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраного обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до приписів ст. 331 КПК України, до спливу раніше продовженого.

Прокурор просив продовжити обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, в зв'язку із існуванням ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від суду.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_3 заперечили стосовно продовження строку тримання під вартою, просили скасувати обраний ОСОБА_3 запобіжний захід, оскільки прокурором не доведено наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення є необґрунтованим та надуманим та взагалі відсутній склад та подія вчинення злочину. ОСОБА_3 раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей та матір похилого віку, яка потребує догляду. Крім того зазначили, що ОСОБА_3 потребує профільного лікування, що є неможливим в умовах слідчого ізолятору.

Обвинувачений підтримав позицію захисників.

Як вбачається з обвинувального акта, ОСОБА_3 обвинувачується в скоєнні, зокрема, тяжкого злочину проти громадської безпеки, який у відповідності до положень ст. 12 КК України, є тяжким злочином; ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які на даний час не змінилися та не зменшилися, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, на даний час розгляд справи судом триває, та беручи до уваги, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 176 КПК України, до ОСОБА_3 не може бути застосовано. Зазначене свідчить про те, що обвинувачений, у разі звільнення з-під варти, може продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду або від виконання процесуальних рішень. Також у справі не допитані свідки, а тому у суду є підстави вважати, що обвинувачений, у разі звільнення з-під варти, може впливати на них.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим в інкримінованому йому злочині, а також відсутність будь-яких даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у суду немає обґрунтованих підстав вважати, що на даний час зникли ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Одночасно, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність судимостей.

Також при цьому суд враховує, що запобіжний захід має на меті, зокрема, попередження спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.

Зважаючи на те що пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Одночасно судом враховується практика Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Вирішуючи це питання, суд своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Так, у даному випадку кримінальне правопорушення яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_3 є тяжким злочином, об'єктом якого є громадська безпека. На думку суду конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є забезпечення конституційних засад спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні. Таким чином, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому.

Посилання захисту на те, що матеріали кримінального провадження не містять доказів, які б підтверджували обставини викладені в обвинувальному акті, суд вважає, що відповідно до вимог ст. 368 КПК України тільки на стадії ухвалення судового рішення (ухвалення вироку) суд має вирішувати питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення.

Вислухавши сторони, ураховуючи відсутність підстав, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, суд вважає за необхідне ОСОБА_3 продовжити дію існуючого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує двох місяців, тобто до 30.03.2018 року, включно.

Керуючись ст.ст. 331 КПК України, суд -

у х в а л и в :

захід забезпечення кримінального провадження, обраний ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою продовжити, але на строк, що не перевищує двох місяців, тобто до 30.03.2018 року, включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Рудик