
Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 січня 2018 р. № 820/215/18
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати рішення Управління Державної міграційної служби України в Луганській області від 31.08.2016 про припинення ОСОБА_1 громадянства України неправомірним та скасувати його;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Луганській області поновити громадянство України ОСОБА_1.
Ухвалою судді від 18.01.2018 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважних причин його пропуску або зазначити підстави для поновлення строку.
29 січня 2018 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначив, що 01.09.2016 він дізнався про те, що був позбавлений громадянства України, поряд із тим не отримував оскаржуваного ним рішення від 31.08.2016, а лише довідку про припинення громадянства. Позивач зазначив, що він звертався до ГУ ДМС у Харківській області із листами та намагався у позасудовому порядку врегулювати питання щодо позбавлення його громадянства. Враховуючи викладене та враховуючи необізнаність строків звернення до суду просив поновити строк на оскарження рішення Управління Державної міграційної служби України в Луганській області від 31.08.2016.
Дослідивши вказане клопотання суд зазначає наступне.
Так, позивач оскаржує рішення Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про припинення ОСОБА_1 громадянства України від 31.08.2016.
Як зазначив позивач, 01.09.2016 він отримав довідку про припинення громадянства України № 30, у якій зазначено, що рішенням Управління Державної міграційної служби України в Луганській області від 31.08.2016 оформлено припинення його громадянства.
Пунктом 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Суд зазначає, що законодавець пов'язує початок обчислення строку з не з тим, коли особа суб'єктивно з'ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об'єктивно повинна була дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.
Отже, суд приходить до висновку, що позивач дізнався про порушення своїх прав 01.09.2016 при отриманні довідки про припинення громадянства України № 30, у якій і було зазначено, що рішенням Управління Державної міграційної служби України в Луганській області від 31.08.2016 оформлено припинення його громадянства, проте до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 звернувся лише 17.01.2018.
Також, суд звертає увагу, що дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Слід також зазначити, що дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Суд звертає увагу на те, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Доказів поважних та об'єктивних причин неможливості звернення до суду із оскарженням спірного рішення у встановлені законом строки позивачем разом із клопотанням про поновлення строку звернення до суду не надано.
Посилання позивача на досудове врегулювання питання щодо позбавлення його громадянства також не підтверджується відповідними доказами, оскільки до матеріалів справи надало лише листи-відповіді від 12.10.2017 та від 08.12.2017 на адвокатські запити представника позивача.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до листів ГУ ДМС України в Харківській області від 12.10.2017, від 08.12.2017, судом встановлено, що із адвокатськими запитами щодо інформації по громадянству ОСОБА_1 представник позивача звертався також поза шестимісячним строком.
Також, суд звертає увагу на те, що у клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що 01.09.2016 оскаржуваного ним рішення Управління Державної міграційної служби України в Луганській області від 31.08.2016 він так і не отримав.
Поряд із тим, на момент звернення до суду у січні 2018 року оскаржуване рішення також відсутнє у позивача, проте, це не стало перешкодою для його звернення до суду із вказаним позовом.
Таким чином, відсутність у ОСОБА_1 рішення Управління Державної міграційної служби України в Луганській області від 31.08.2016 не є перешкодою у зверненні його до суду, а є суб'єктивною обставиною, через яку, на думку позивача, він був позбавлений права на звернення до суду із відповідним позовом.
Слід зазначити, що позивач не вказав жодних документально підтверджених, поважних, об'єктивних причин пропуску строку звернення до суду з вказаним позовом, а додані до позову матеріали не свідчать про наявність поважних причин.
Таким чином, позивачем не зазначено обґрунтованих підстав та не надано належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, суд вважає, що позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 123, 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
Клопотання про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.А. Волошин
Судове рішення № 71909462, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 31.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/215/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: