Постанова № 71909160, 08.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 грудня 2017 року № 826/7973/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М., розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали, в письмовому провадженні

за позовом Головного управління Національної поліції у місті Києві

до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої

служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправною та скасування Постанови від 07.06.2017року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно винесено постанову про накладення штрафних санкцій за безпідставне невиконання рішення суд, оскільки судове рішення у справі 826/1584/16 виконано у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судове засідання.

В судове засідання 20.09.2017 року не з'явились представник позивача та представник відповідача. Представником позивача подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи наведене, та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про доцільність розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2016року у справі № 826/1584/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві, Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі та зобов`язання вчинити дії - у задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 року скасовано Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва, та адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково :

- визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві № 1016 о/с від 06.11.2015 року в частині звільнення підполковника міліції ОСОБА_1 з 06.11.2015 року з посади начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів);

- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві з 06.11.2015 року;

- зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві розглянути рапорт поданий 04.11.2015 року підполковником міліції ОСОБА_1 про звільнення за пунктом 64 "з" у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) згідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у зв'язку із виявленням бажання проходити службу в Національній поліції;

- зобов'язано Головне управління Національної поліції у місті Києві розглянути кандидатуру ОСОБА_1 у відповідності до порядку, передбаченого розділом VI та пунктом 9 Розділу XI Закону України "Про Національну поліцію".

Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві з 06.11.2015 року допущено до негайне виконання.

В адміністративній справі № 826/1584/16 21.11.2016 року Київським апеляційним адміністративним судом видано виконавчі листи.

Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № 53521091 з виконання виконавчого листа № 826/1584/16 виданого Київським апеляційним адміністративним судом в частині щодо зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві розглянути рапорт поданий 04.11.2015 року підполковником міліції ОСОБА_1 про звільнення за пунктом 64 "з" у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) згідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у зв'язку із виявленням бажання проходити службу в Національній поліції.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві у виконавчому провадженні № 53521091 від 07.06.2017 року га Головне управління національної поліції у м. Києві накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн. за невиконання без поважних причин, у встановлений виконавцем строк, рішення суду.

Позивач вважає вказану постанову державного виконавця протиправною, оскільки позивачем вжито заходів, спрямованих на виконання рішення суду, про що повідомлено відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому всіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті першої Закону України «Про виконавче провадження» № 1404- VIII ( в редакції чинній на час виникнення правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень га рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону).

Відповідно до змісту статті 3 закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню, поряд з іншим, підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішення третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 цієї статті визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів, крім рішень, що підлягають негайному виконанню (ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VIII).

Статтею 63 Закону № 1404-VIII встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Дослідивши надані докази, судом встановлено, що відповідно до Постанови Київського апеляційного адміністративного суду Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, крім іншого, зобов'язано розглянути рапорт поданий 04.11.2015 року підполковником міліції ОСОБА_1 про звільнення за пунктом 64 "з" у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) згідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у зв'язку із виявленням бажання проходити службу в Національній поліції.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у м. Києві від 06.03.2017 року відкрито виконавче провадження №53521091 з виконання виконавчого листа № 826/1584/16 виданого 211.11.2016 року Київським апеляційним адміністративним судом, та надано боржнику 10 робочих днів на виконання рішення суду.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у м. Києві від 07.06.2017 року встановлено, що станом на 07.06.2017 року боржником рішення суду не виконано без поважних причин, у зв'язку із чим на боржника накладено штраф у розмірі 5 100,00грн.

Позивачем зазначено, що рішення суду в цій частині виконано, про що державного виконавця повідомлено листом від 23.03.2017 року за № К-65-о/п/125/05-2017, однак такі доводи позивача є безпідставними, з огляду а наступне.

Як вбачається із змісту Листа від 23.03.2017 року за № К-65-о/п/125/05-2017, таким ОСОБА_1 повідомлено, що Головним управлінням міністерства внутрішніх справи України у місті Києві на виконання рішення суму в адміністративній справі № 826/1584/16 ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві з 06.11.2015 року та розглянуто рапорт від 04.11.2015 року щодо звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку з переходом до Національної поліції України, однак встановлено, що вказаний рапорт не містить резолюцій керівництва Святошинського районного управління ГУМВС України в місті Києві та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві, у зв'язку із чим зроблено висновок, що такий рапорт ОСОБА_1 не подавався.

У зв'язку із наведеним ОСОБА_1 запропоновано відстежувати інформацію на офіційних сайтах Національної поліції України щодо оголошення відповідного конкурсу на заміщення вакантних посад.

Як вбачається із змісту Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 року, судом апеляційної інстанції встановлено факт складання та подачі ОСОБА_1 рапорту від 04.11.2015р. про звільнення його з 06.11.2015р. з органів внутрішніх справ за підпунктом "з" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Із змісту вказаного судового рішення також вбачається, що представниками Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві факт складання та подачі ОСОБА_1 рапорту від 06.11.2015 року про звільнення не заперечувався, ці обставини не є спірним, оскільки саме цей рапорт від 04.11.2015р. був підставою для прийняття відповідачем наказу №1016 о/с від 06.11.2015 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу кримінальної поліції у справах дітей Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві.

Частино. 1 статті 1 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наведені фактичні обставини справи свідчать, що Головним управлінням МВС України не розглянуто рапорт поданий 04.11.2015 року підполковником міліції ОСОБА_1. про звільнення за пунктом 64 "з" у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) згідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у зв'язку із виявленням бажання проходити службу в Національній поліції, а тому боржником у виконавчому провадженні № 53521091 рішення суду не виконано.

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до переконання про обґрунтованість та правомірність Постанови про накладення штрафу від 07.06.2017 року винесеної Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у м. Києві, за таких обставин адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновків, що позовні вимоги не підлягають задоволенню .

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук