Рішення № 71909140, 31.01.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2018 року Чернігів Справа № 825/2099/17

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., за участю секретаря Терехової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовомГоловного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "Крок-2014"простягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-2014" (далі – ТОВ "Крок-2014"), в якому просить стягнути податковий борг з орендної плати за землю в сумі 254290,76 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, проте всупереч цього має податковий борг.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання 31.01.2018 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав письмове клопотання про відкладення судового розгляду справи, у зв’язку з неможливістю явки директора, який перебуває на лікарняному.

Суд зазначає, що в судове засідання 11.01.2018 представник відповідача також не з’явився, надіслав письмове клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з його перебуванням у відрядженні у м. Харків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, зокрема, перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

В свою чергу, представником відповідача не надано жодного доказу, який би підтвердив його перебування на лікарніному.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ "Крок-2014" (код ЄДРПОУ 39439577) зареєстроване Бахмацькою районною державною адміністрацією Чернігівської області 13.10.2014 (а.с.8-10) та перебуває на обліку в Прилуцькій ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області (Бахмацьке відділення) як платник податків.

В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу – податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідно, враховуючи терміни "податкове зобов’язання" та "податкове повідомлення-рішення", визначені пп.14.1.156 та пп.14.1.157 п.14.1 ст.14 Кодексу, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п.109.2 ст.109 Кодексу).

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов’язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача, відповідач має податковий борг у розмірі 254290,76 грн.

Відповідач, відповідно до п. 288.2 ст. 288 ПК України є платником орендної плати за земельну ділянку.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

З огляду на матеріали справи, відповідач має податковий борг з орендної плати за землю, який підтверджується самостійно поданими до податкового органу деклараціями:

- уточнююча податкова декларація (з порядковим номером за рік за видом декларації -2) з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2017 рік з розрахунком земельного податку від 20.04.2017 за №9070213941, згідно якої підлягає сплаті щомісячно податкове зобов’язання в сумі 40866,77 грн;

- уточнююча податкова декларація (з порядковим номером за рік за видом декларації -4) з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2017 рік з розрахунком земельного податку від 21.04.2017 за №9071303876, згідно якої підлягає сплаті щомісячно податкове зобов’язання в сумі 8614,67 грн;

- уточнююча податкова декларація (з порядковим номером за рік за видом декларації -5) з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2017 рік з розрахунком земельного податку від 21.04.2017 за №9071303805, згідно якої підлягає сплаті щомісячно податкове зобов’язання в сумі 1118,79 грн;

- уточнююча податкова декларація (з порядковим номером за рік за видом декларації -9) з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2017 рік з розрахунком земельного податку від 02.06.2017 за №9102889905, згідно якої підлягає сплаті щомісячно податкове зобов’язання в сумі 65272,06 грн.

Пункт 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Досліджуючи правильність нарахування ТОВ "Крок-2014" податкового зобов’язання необхідно врахувати норми: пп.14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, якими визначено поняття "податкове зобов’язання", "грошове зобов’язання платника податків", "податковий борг"; норми п.49.1 та пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, якими визначено строки подання податкових декларацій та порядок сплати; пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Кодексу, яким встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; п. 57.3 ст. 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З матеріалів справи встановлено, що контролюючим органом, на обліку якого відповідач знаходився на момент проведення перевірки та направлення податкової вимоги, відповідно до порядку надіслання податкової вимоги, визначеного п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми Ю від 03.10.2017 № 1596-17. Вказана вимога була отримана відповідачем 05.10.2017 з урахуванням вимог податкового законодавства, а отже податкове зобов'язання є узгодженим.

Таким чином, як встановлено судом, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов’язання.

З огляду на встановлене та враховуючи норми пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 та пп.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та може бути примусово стягнуто за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини, згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, а тому їх належить задовольнити.

Судові витрати по справі згідно ст. 139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-2014" (ЄДРПОУ 39439577):

- 26004462471 в АТ «ОСОБА_1 Аваль» у м. Києві, МФО 380805;

- НОМЕР_1 в КРД АТ «ОСОБА_1 Аваль» м. Київ, МФО 322904

податковий борг з орендної плати за землю в сумі 254 290 (двісті п’ятдесят чотири тисячі двісті дев’яносто) грн 76 коп. на р/р 33211812700008, УК у Бахмацькому районі / м. Бахмач /18010600, код 37982090, ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення складено у повному обсязі 31.01.2018.

Суддя Ю. О. Скалозуб