Рішення № 71906979, 22.01.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2018 року м. Ужгород№ 807/2121/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань - ОСОБА_1

та осіб, що беруть участь у сраві:

позивача - ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про скасування наказу від 30.09.2016 № 1034 в частині притягнення до дисциплінарного стягнення у вигляді "попередження про неповну посадову відповідність", -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про скасування наказу від 30.09.2016 № 1034 в частині притягнення до дисциплінарного стягнення у вигляді "попередження про неповну посадову відповідність".

Позовні вимоги мотивовано тим, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_5 №1034 від 30.09.2016 року позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності відповідно до п.5 ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України у вигляді «попередження про неповну посадову відповідність», за принижений контроль за діями підлеглих працівників під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №12016070150000364. Позивач вважає вказаний наказ в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності незаконним, оскільки позивач при виконанні своїх функціональних обов’язків не вчиняв жодних дисциплінарних проступків, не порушував норми кримінального-процесуального законодавства та належним чином і в повному об'ємі виконував всі свої посадові обов'язки, визначені посадовою інструкцією та чинними нормами Кримінального процесуального законодавства.

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд даний адміністративний позов задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення даного адміністративного позову заперечила з мотивів викладених у письмових запереченнях проти позову, при цьому зазначивши, що оскільки в ході службової перевірки були встановлені факти порушення позивачем службової дисципліни, то начальником Головного управління Національної поліції в Закарпатській області в межах наданих йому повноважень було прийнято відповідне рішення про накладення дисциплінарного стягнення на позивача у вигляді "попередження про неповну посадову відповідність". Службове розслідування проводилось у відповідності до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230, а відтак відповідач діяв в межах та спосіб встановлений чинним законодавством і позивача було правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, 30.08.2016 року в ГУНП в Закарпатській області прийнято наказ № 917 “Про призначення службового розслідування” (а.с.96). Службове розслідування проводилось у відповідності до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230.

Підставою для винесення вищевказаного наказу щодо проведення службового розслідування, стало те, що 21.07.2016 року прокуратурою Закарпатської області відкрито кримінальне провадження №42016070000000143 за фактом зловживання владою або службовим становищем службовими особами Свалявського відділення поліції Мукачівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №12016070150000364 від 07.06.2016 року та порушення вимог кримінального процесуального законодавства (а.с.97-100).

06.06.2016 працівниками УВБ в Закарпатській області ДВБ НП України в м. Свалява по вул. Фізкультурній перевірено автомобіль НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час перевірки номерний знак транспортного засобу викликав сумнів щодо його належності вказаному автомобілю.

На місці події з дозволу ОСОБА_6, слідчим СВ Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області оглянуто автомобіль марки «LAND ROVER» моделі «RANGE ROVER», про що складено відповідний протокол огляду (а.с. 107-109). У ході огляду гр. ОСОБА_6, надав слідчому Йовбак І.І. свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САТ818461, виданого 27.05.2014 Центром 4801 на автомобіль марки «LAND ROVER» моделі «RANGE ROVER», номер кузова НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_3, на прізвище «ОСОБА_7, Миколаївська область, Заводський район, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 4А,37». У подальшому під час перевірки автомобіля НОМЕР_1, встановлено, що номерний знак кузова транспортного засобу не відповідає номеру вказаному у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, а саме номеру кузова SALGA2KF0EA181412. Після огляду автомобіль марки «LAND ROVER» моделі «RANGE ROVER», було затримано та поміщено на територію Свалявського ВП (а.с. 111).

07.06.2016, в.о. заступника начальника СВ Свалявського ВП майором поліції ОСОБА_8 за вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070150000364 від 07.06.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України.

У ході досудового розслідування кримінального провадження №12016070150000364, отримано інформацію з наявного інформаційного масиву та бази даних НАІС Єдиного державного реєстру МВС України про те, що державні номерні знаки ВЕ8888АР належать автомобілю марки «Mercedes GL», 2015 року випуску, який зареєстрований на ОСОБА_7 Також, згідно довідки сектору Укрбюро Інтерполу ГУНП встановлено, що автомобіль марки «LAND ROVER» моделі «RANGE ROVER» знаходиться за обліками викраденого автотранспорту Генерального секретаріату Інтерполу та значиться, як викрадений 19.09.2014 в Німеччині.

Того ж дня, 07.06.2016, в.о. заступника начальника СВ Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8, звернувся до слідчого судді Свалявського районного суду Закарпатської області з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - легковий автомобіль марки «LAND ROVER» моделі «RANGE ROVER», номер кузова НОМЕР_4, д.н.з. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_6 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САТ818461, виданого 27.05.2014 Центром 4801 на автомобіль марки «LAND ROVER» моделі «RANGE ROVER», номер кузова НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_3, на прізвище «ОСОБА_7, Миколаївська область, Заводський район, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 4А,37»(а.с. 131-132).

10.06.2016, слідчий суддя Свалявського районного суду за результатами розгляду вищевказаного клопотання виніс ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно. У резолютивній частині ухвали зазначено, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення до Апеляційного суду Закарпатської області (а.с. 135-136). Однак, ОСОБА_8 не враховуючи вказану норму та вимоги ст. 532 КПК України, цього ж дня видав автомобіль марки «LAND ROVER» моделі «RANGE ROVER» та реєстраційні документи гр. ОСОБА_6

13.06.2016 за ініціативою УВБ в Закарпатській області ДВБ НП України на ухвалу Свалявського районного суду Мукачівською місцевою прокуратурою була подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Закарпатської області, за результатами розгляду якої, рішення суду першої інстанції було скасовано та задоволено клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.

Крім цього, в оскаржуваному позивачем по даній адміністративній справі наказі зазначено, що ОСОБА_9 у ході досудового розслідування кримінального провадження №12016070150000364, відомості до ЄРДР за фактом підробки свідоцтва про реєстрацію на автомобіль НОМЕР_1 серії САТ818461, виданого 27.05.2014 Центром 4801 не вніс, чим порушив вимоги ч.1 ст.214 КПК України. Також, ОСОБА_8 в ході досудового розслідування кримінального провадження №12016070150000364, у порушення вимог ч.2 ст.9 та ст.40 КПК України не було досліджено, яким чином виготовлені номерні знаки ВЕ8888АР, не досліджено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САТ818461, а натомість порушуючи вимоги ст.ст.98, 100 КПК України вилучені реєстраційні документи та номерні знаки незаконно видано гр. ОСОБА_6, який не мав жодного відношення до вказаних документів.

Допущені ОСОБА_8 порушення вимог КПК України, стали наслідком неналежного виконання ним своїх службових обов'язків та особистої недисциплінованості, а також відсутності належного контролю за діями підлеглого з боку начальника СВ Свалявського ВП ОСОБА_2

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_5 №1034 від 30.09.2016 року позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності відповідно до п.5 ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України «попередження про неповну посадову відповідність», за принижений контроль за діями підлеглих працівників під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №12016070150000364 (а.с 13-14).

Вважаючи вказаний наказ протиправним та таким, що прийнятий з порушенням норм чинного законодавства позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 39 КІІК України та Функціональних обов’язків начальника слідчого відділення Свалявського відділення поліції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_2П (а.с .63-65), встановлено, що керівник органу досудового розслідування уповноважений: визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих; відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування; ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора; вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх опущення слідчим; погоджувати проведення слідчих (розшукових) дій та продовжувати строк їх проведення у випадках, передбачених цим Кодексом; здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Керівник органу досудового розслідування зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які даються у письмовій формі. Невиконання керівником органу досудового розслідування законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Відповідно до розділу 5 Інструкції з організації діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 09.08.2012 №686, слідчий має статус службової особи, яка займає відповідальне становище в системі правоохоронних органів і наділена спеціальними, лише їй притаманними повноваженнями в кримінальному провадженні.

Під час досудового розслідування слідчий самостійно приймає процесуальні рішення, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання вмотивованого рішення слідчого судді, суду або згоди прокурора, і є відповідальним за законне і своєчасне виконання цих рішень.

При виконанні своїх службових обов'язків слідчий зобов'язаний: дотримуватися вимог Конституції України, КПК та законів України під час досудового розслідування ; забезпечувати повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень у межах установлених КПК строків; виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі; забезпечувати реалізацію в повному обсязі прав і законних інтересів усіх учасників кримінального провадження; не розголошувати відомості, що становлять державну чи іншу охоронювану законом таємницю, інформацію про приватне (особисте і сімейне) життя особи та інші відомості, здобуті при розслідуванні кримінальних правопорушень; не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його об'єктивності та неупередженості; у разі наявності підстав, передбачених статтею 77 КПК заявляти самовідвід від участі в кримінальному провадженні в порядку, визначеному статтею 80 КПК. Службові особи органів та підрозділів внутрішніх справ, крім безпосередніх керівників органів досудового розслідування, вищих керівників органів досудового розслідування, працівників організаційно-методичних підрозділів, слідчих-криміналістів, які діють у межах повноважень, визначених КПК, не можуть мати доступу до матеріалів кримінальних проваджень, витребувати їх у слідчого для перевірки стану розслідування кримінального правопорушення, вивчення і надання вказівок, визначення кваліфікації кримінального правопорушення чи будь-яким іншим способом утручатися в процесуальну діяльність слідчого. Утручання в процесуальну діяльність слідчих осіб, що не мають на те законних повноважень, тягне за собою передбачену чинним законодавством відповідальність.

Рішення слідчого судді, суду, письмові доручення і вказівки прокурора та вказівки керівника органу досудового розслідування, які не суперечать рішенням та вказівкам прокурора, надані в межах їх компетенції і в установленій чинним законодавством формі, є обов'язковими для виконання слідчим.

Окрім вищенаведеного, суд також вважає за необхідне зазначити,що при проведенні службового розслідування посадовими особами відносно позивача не були враховані всі обставини справи, а відповідно і висновок як ліг в основу оскаржуваного наказу прийнятий з порушеннями.

Посадовими особами, які проводили службове розслідування, за даним фактом не враховано та не взято до уваги те, що на підставі ч.1 п.2 ст. 169 КПК України, тимчасове вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання про арешт цього майна. Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії ухвали Свалявського районного суду від 10.06.2016 року, в арешті майна було відмовлено.

Згідно ч.3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 400 КПК України, подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.

Отже, керуючись нормами прямої дії, передбачених КПК України, в.о. заступника начальника СВ Свалявського ВП Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_8, був вимушений повертати тимчасово вилучене майно особі в якої воно було вилучено, а отже діяв в межах та спосіб встановлений чинним законодавством.

В свою чергу, ч.2 ст.9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

У клопотанні про арешт майна наданого слідчому судді, ОСОБА_8 вказав, що номерні знаки кузова не співпадають з номерними знаками свідоцтва про реєстрацію ТЗ, зазначено, що у накладенні арешту наявні достатні підстави вважати, що вищевказані речі та документи, є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчиненого кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою перевірки фактів та обставин вчиненого кримінального правопорушення необхідно провести трасологічну експертизу на предмет підробки агрегатів та номерів кузова, перевірити автомобіль по різним базам даних щодо його походження та законності зберігання та використання ОСОБА_6, та інші слідчі та процесуальні дії потреба у яких виникне у ході досудового розслідування, а тому на підставі ст. ст. 131-132, 167, 170-171 КПК України просив слідчого суддю Свалявського районного суду розглянути дане клопотання та накласти арешт на тимчасово вилучене майно у ОСОБА_6, зокрема на автомобіль марки "LAND ROVER», моделі «RANGE ROVER» державний номерний знак ВЕ 8888АР SALGA2KF0EA181412, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САТ 818461 видане центром ДАІ 4801 ОСОБА_7 мешканці м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 4 «А», кв.37.

Тобто за цих обставин, ОСОБА_8 робив все можливе та надав усі необхідні докази слідчому судді, які були здобуті на даній стадії досудового розслідування, однак слідчий суддя керуючись ст. 170 КПК України вказав, що арешт майна є тимчасовим позбавленням підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу законну несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діянням підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно. Слідчий суддя у судовому засіданні заслухавши думку слідчого, власника майна, дослідивши матеріали кримінального провадження, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що таке, задоволенню не підлягає.

Крім цього, під час службового розслідування не з'ясовано причини не внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування за фактом підроблення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САТ818461, виданого 27.05.2014 Центром 4801, хоча в самому оскаржуваному наказі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відображено, що однією із підстав відмови Свалявського районного суду у арешті на тимчасово вилучене майно, стало укриття даного злочину та не прийняття рішення в порядку, передбаченому ч.1 ст.214 України.

Дані доводи відповідача суд відхиляє з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий прокурор зобов'язаний внести відомості ЄРДР та розпочати досудове розслідування в разі отримання повідомлення в якому містяться обставини, що свідчать, про вчинення особою кримінального правопорушення, в даному випадку на час виявлення та вилучення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САТ818461 виданого на прізвище «ОСОБА_7 Геннадіївна Миколаївська область, Заводський район, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 4А,37», у позивача як керівника органу досудового розслідування не було встановлено таких обставин.

Згідно ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить ознаки складу злочину.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.214 КПК України до ЄРДР вноситься короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а в даному випадку для цього необхідно було призначити технічну експертизу для встановлення факту підробки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САТ818461, а для цього, спочатку необхідно було накласти арешт на нього, а потім призначати експертизу.

З огляду на викладені обставини справи, які підтверджені належними та допустимими доказами, у позивача як безпосереднього керівника, так і в слідчого були відсутні будь-які підстави для внесення відомостей до ЄРДР, про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України.

Також, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016070150000364 від 07.06.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України було долучено висновок експерта сектору №4 з техніко- криміналістичного забезпечення роботи Стрийського МВ НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області від 24.12.2014 №335, та встановлено, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САТ818461 на автомобіль НОМЕР_5, яким керував ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 видане 27.05.2014 Центром ДАІ 4801 на прізвище ОСОБА_7 Геннадіївна Миколаївська область, Заводський район, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 4А,37», виготовлене ТОВ «Знак» Консорціуму «ЄДАПС», що здійснювало виготовлення даних свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 44-46).

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене суд приходить до переконливого висновку, що підроблення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, САТ818461 на автомобіль НОМЕР_5 не було, а тому і його використання, тобто склад злочину, передбачений ст. 358 КК України відсутній. Тому, цим самим спростовуються доводи працівників УВБ в Закарпатській області та представників інспекції з особового складу УКЗ ГУНП в Закарпатській області, викладені у наказі про укриття злочину передбаченого ст. 358 КК України та невнесення відомостей про злочин до ЄРДР.

Крім цього, за викладеними у наказі обставинами та під час проведення службового розслідування по даному факту, не було враховано матеріали та висновок попереднього службового розслідування, що проводився за цим же самим фактом працівниками СУ ГУНП у липні 2016 року, згідно якого в діях з боку позивача порушень вимог КПК України та приниженого контролю за підлеглими не виявлено. На час розгляду даної адміністративної справи по одному, й том ж самому факту, існують два висновки службових розслідувань, які суперечать один одному.

Щодо застосованого заходу дисциплінарного впливу до позивача - попередження про неповну посадову відповідність, ч.10 ст. 14 Статуту визначено, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Тобто, необхідною умовою для накладення стягнення є така ознака порушення службової дисципліни, як вина працівника, наявність якої має бути обов'язково доведена роботодавцем.

Водночас, ч.12 ст.14 Статуту визначено, що у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє, а у позивача жодних попередніх дисциплінарних стягнень не було, оскільки відповідачем не надано суду відповідних доказів щодо наявності таких, тобто не дотримано черговості накладення дисциплінарного стягнення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Проведене за цим фактом відносно ОСОБА_2 службове розслідування, висновок якого став підставою для винесення оскаржуваного Наказу №1034 від 30.09.2016 рокуне містить беззаперечних доказів, які б підтверджували протиправність поведінки позивача в даній ситуації.

Окрім наведеного вище, суд також вважає за необхідне зазначити, що Прокуратурою Закарпатської області 29.12.2016 року винесено постанову про закриття кримінального провадження №42016070000000143 за фактом зловживання владою або службовим становищем службовими особами Свалявського відділення поліції Мукачівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №12016070150000364 від 07.06.2016 року та порушення вимог кримінального процесуального законодавства (а.с. 184-186).

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності прийнятого на підставі висновків службового розслідування оскарженого позивачем наказу начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_5 №1034 від 30.09.2016 року в частині притягнення - ОСОБА_2, начальника слідчого відділення Свалявського відділення поліції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність”, позовні вимоги щодо визнання вказаного наказу протиправними та його скасування підтверджені належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим позов підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись статтями 5,6,9,77,78,90,134,139,205,243-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про скасування наказу від 30.09.2016 № 1034 в частині притягнення до дисциплінарного стягнення у вигляді "попередження про неповну посадову відповідність" - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_5 №1034 від 30.09.2016 року в частині притягнення - ОСОБА_2, начальника слідчого відділення Свалявського відділення поліції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність”.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 31 січня 2018 року.

СуддяОСОБА_10