Рішення № 71906975, 30.01.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року ЛуцькСправа № 803/17/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Каленюк Ж.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Камінь-Каширського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Камінь-Каширського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Камінь-Каширське об’єднане управління ПФУ Волинської області, відповідач) про визнання протиправною відмови у проведенні перерахунку, нарахування та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням збільшення посадових окладів працюючим суддям з 01 грудня 2016 року в розмірі 90 відсотків від суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного утримання судді у відставці, з включенням даних про розмір допомоги на оздоровлення, в межах періоду, визначеного законом. Позивач також просив зобов’язати відповідача здійснити перерахунок, нарахування та виплату йому як судді у відставці відповідних сум щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням збільшення посадових окладів працюючим суддям з 01 грудня 2016 року у розмірі 90 відсотків від суддівської винагороди без обмеження граничного розміру щомісячного довічного утримання судді у відставці та з включенням даних про розмір допомоги на оздоровлення.

В обґрунтування позову позивач вказав, що з 04 жовтня 2016 року йому призначено та виплачується відповідачем щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

28 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області (далі – ТУ ДСА України в Волинській області) від 23 листопада 2017 року №358 про розмір суддівської винагороди з урахуванням посадового окладу, доплати за вислугу років, доплати за перебування на адміністративній посаді та допомоги на оздоровлення. Проте відповідач листом від 18 грудня 2017 року відмовив йому у такому перерахунку, оскільки допомога на оздоровлення не є складовою суддівської винагороди і для її включення до складу заробітної плати для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці немає підстав.

Позивач вважає відмову відповідача протиправною з тих підстав, що матеріальна допомога на оздоровлення є складовою системи оплати праці суддів: входить до складу фонду оплати праці, має грошовий вираз, здійснюється систематично та включена в оподатковуваний дохід та на неї фактично були нараховані і сплачені страхові внески.

З наведених підстав позивач вважає, що відповідач, відмовляючи йому у перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без урахування усіх складових, визначених у відповідній довідці ТУ ДСА України в Волинській області, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Законами України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про судоустрій і статус суддів», «Про пенсійне забезпечення». Такі дії відповідача порушують гарантії незалежності суддів, складовою яких є матеріальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці.

Відповідно до ухвали судді від 09 січня 2017 року розгляд даної справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), як це визначено статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України). Згідно з частиною третьою статті 263 КАС України заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідач у відзиві на позов його вимог не визнав (а.с.25-26). В обґрунтування своєї позиції відповідач вказав, що 04 жовтня 2016 року позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків від суддівської винагороди. 01 січня 2017 року за заявою ОСОБА_1 та на підставі довідки від 01 грудня 2016 року у зв’язку із збільшенням суддівської винагороди на відповідній займаній посаді йому проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.

28 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням довідки про розмір заробітної плати для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до якої включено матеріальну допомогу на оздоровлення.

Відповідач вважає, що оскільки Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, які складові входять до суддівської винагороди, при цьому серед них відсутня матеріальна допомога на оздоровлення, то підстав для перерахунку пенсії за заявою ОСОБА_1 від 28 листопада 2017 року немає.

Отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані і сплачені страхові внески або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, враховуються в дохід застрахованої особи для обчислення пенсії. ОСОБА_2 України «Про пенсійне забезпечення», ОСОБА_2 України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» підлягають застосуванню у випадку призначення позивачу пенсії.

З наведених підстав відповідач у задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 до 03 жовтня 2016 року обіймав посаду судді Любешівського районного суду Волинської області, з якої був звільнений у зв’язку із виходом у відставку відповідно до постанови Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року №1600-VIІІ, що підтверджується копією наказу Волинського обласного управління юстиції від 29 грудня 2000 року №182-к «Про безстрокове обрання суддями районних судів Волинської області», наказу Любешівського районного суду Волинської області від 03 жовтня 2016 року №7/02-04 «Про відрахування зі штату суду голови суду, судді Хомича В.І.» (а.с.11-12).

На підставі пенсійної справи №136737, що була витребувана судом та копії окремих матеріалів якої долучено до даної справи (а.с.38-58) встановлено, що позивач перебуває на обліку в Камінь-Каширському об’єднаному управлінні ПФУ Волинської області з 04 жовтня 2016 року та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що слідує із протоколу від 13 жовтня 2016 року №718 (а.с.39). Відповідно до постанови Ратнівського районного суду Волинської області від 05 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року (а.с.44-50), розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці становить 90% грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді без обмеження граничного розміру даного утримання, починаючи з 19 жовтня 2016 року. Відповідач здійснив відповідний перерахунок, про що свідчить розпорядження від 06 липня 2017 року №136737 (а.с.51-52).

28 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до Камінь-Каширського об’єднаного управління ПФУ Волинської області про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв’язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до довідки ТУ ДСА України в Волинській області від 23 листопада 2017 року №358 (а.с.54-55). Зазначеною довідкою визначено, що суддівська винагорода голови Любешівського районного суду Волинської області (останньої перед звільненням посади позивача) включає: посадовий оклад - 16000,00 грн., доплату за вислугу років 50 відсотків від посадового окладу - 8000,00 грн., доплату за перебування на адміністративній посаді в розмірі 10 відсотків від посадового окладу - 1600,00 грн., допомогу на оздоровлення (1/12 від посадового окладу) – 1333,33 грн.

Відповідно до пункту 4 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за №200/14891 (далі – Порядок № 3-1, у редакції, чинній на час звернення ОСОБА_1 із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тобто, 28 листопада 2017 року), орган, що призначає щомісячне довічне утримання, не пізніше 10 днів після винесення рішення інформує особу про призначення щомісячного довічного утримання із зазначенням його розміру або про відмову в призначенні щомісячного довічного утримання із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Листом від 18 грудня 2017 року № 6832/02/1 (а.с.9) Камінь-Каширське об’єднане управління ПФУ Волинської області повідомило ОСОБА_1, що за результатами розгляду його заяви Комісією з розгляду питань, пов’язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсій, відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання згідно з довідкою від 23 листопада 2017 року № 358. При цьому відповідач погоджується, що відповідно до абзацу 2 пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ОСОБА_2 України від 02 червня 2016 року № 1402-VIІІ «Про судоустрій і статус суддів» розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень ОСОБА_2 України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного ОСОБА_2. Проте відповідач вважає, що статтею 133 ОСОБА_2 України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» допомога на оздоровлення не передбачена у складі суддівської винагороди.

Дії відповідача як суб’єкта владних повноважень у спірних правовідносинах підлягають оцінці на відповідність критеріям правомірності, визначеним статтею 2 КАС України.

Судом береться до уваги, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірності своїх дій щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі його заяви від 28 листопада 2017 року.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1402-VIІІ «Про судоустрій і статус суддів України» (далі – Закон № 1402-VIІІ).

Право судді у відставці на щомісячне довічне грошове утримання визначено статтею 142 ОСОБА_2 № 1402-VIІІ. Це право позивача відповідачем не заперечується, оскільки щомісячне довічне грошове утримання виплачується ОСОБА_1

Як установлено пунктом 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ОСОБА_2 № 1402-VIІІ, у редакції, що була чинною на час призначення ОСОБА_1 довічного грошового утримання, тобто, 04 жовтня 2016 року, право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим ОСОБА_2, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим ОСОБА_2, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим ОСОБА_2, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень ОСОБА_2 України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41 - 45, ст. 529; 2015 р., №№ 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного ОСОБА_2.

Частиною другою статті 133 ОСОБА_2 від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 2453-VI) визначено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачена статтею 134 ОСОБА_2 № 2453-VI та статтею 136 ОСОБА_2 № 1402-VIІІ.

Стосовно таких складових суддівської винагороди як посадовий оклад, доплата за вислугу років, доплата за перебування на адміністративній посаді суд не вбачає спору, так як щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_1 виплачується відповідачем з урахуванням цих складових у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення працюючого судді, без будь-яких обмежень граничним розміром, як це встановлено рішеннями судів, зазначених вище.

Разом з тим, наявний спір щодо визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки від 23 листопада 2017 року № 358, до якої включено також матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 1333,33 грн., що становить 1/12 від посадового окладу судді.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 3-1 заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.

Додатком № 2 до Порядку №3-1 була встановлена форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у якій зазначаються, крім відомостей про судову винагороду, інші виплати, які враховуються при призначенні (перерахунку) щомісячного грошового утримання суддям у відставці.

Позивач, дотримуючись Порядку №3-1, разом із заявою подав до Камінь-Каширського об’єднаного управління ПФУ Волинської області довідку за формою, визначеною додатком №2, виданою ТУ ДСА України в Волинській області (розпорядником бюджетних коштів). Окрім відомостей про суддівську винагороду, у довідці містяться відомості і про інші виплати – матеріальну допомогу на оздоровлення. Крім поданої позивачем довідки про суддівську винагороду, у відповідача були наявні персоніфіковані відомості про застраховану особу – позивача, оскільки з 2000 року в Україні запроваджено персоніфікований облік відомостей про застрахованих осіб, за даними якого здійснюється призначення пенсій (а.с.56-57).

На думку суду, відповідач, відмовляючи позивачу у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання за заявою від 28 листопада 2017 року, діяв нерозсудливо, непропорційно (без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

У пункті 2.2 мотивувальної частини рішення від 03 червня 2013 року №3-рп/20136 Конституційний Суд України зазначив, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв’язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, за якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов’язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

Як уже зазначалося, суддям виплачується матеріальна допомога на оздоровлення до щорічної відпустки в розмірі посадового окладу. Матеріальна допомога на оздоровлення полягає у виплаті грошових коштів. Її виплата здійснюється систематично при наданні щорічної відпустки одночасно з виплатою суддівської винагороди, вона передбачена спеціальним законом, що регулює матеріальне забезпечення суддів (ОСОБА_2 України «Про судоустрій і статус суддів»), входить до складу фонду оплати праці, підлягає оподаткуванню та на неї відповідно до ОСОБА_2 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» нараховуються внески у розмірі 22 відсотки.

Статтею 41 ОСОБА_2 України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим ОСОБА_2, з яких згідно з цим ОСОБА_2 були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим ОСОБА_2, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

З довідки ТУ ДСА України в Волинській області від 24 січня 2018 року №23 вбачається, що в березні 2016 року ОСОБА_1 була нарахована і виплачена матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу 13 780,00 грн. відповідно до ОСОБА_2 України «Про судоустрій і статус суддів». Із цієї суми судом було утримано податок та збір відповідно до Податкового кодексу України, а також єдиний соціальний внесок згідно із ОСОБА_2 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до пункту 7 рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання – це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов’язків судді.

Таким чином, головним для включення матеріальної допомоги хоч у пенсію, хоч у довічне грошове утримання, є її наявність у складі матеріального забезпечення усіх суддів та підтвердження відрахувань з цієї суми, передбачених чинним законодавством. Сплачуючи внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з матеріальної допомоги на оздоровлення, позивач мав законні очікування на отримання пенсії (чи щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці) у розмірі, максимально наближеному до рівня останньої заробітної плати на посаді судді.

Отже, матеріальна допомога на оздоровлення має враховуватися при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді.

Тому позов у частині визнання протиправними дій Камінь-Каширського об’єднаного управління ПФУ Волинської області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з урахуванням допомоги на оздоровлення підлягає задоволенню.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено повноваження суду при вирішенні справи, зокрема, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Як визначено частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відтак, суд вважає, що для ефективного захисту порушених прав позивача з урахуванням завдань адміністративного судочинства позов слід задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправною відмови Камінь-Каширського об’єднаного управління ПФУ Волинської області у проведенні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі заяви від 28 листопада 2017 року, також зобов’язати відповідача провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 23 листопада 2017 року №358, з урахуванням допомоги на оздоровлення, та виплатити перераховану суму щомісячного довічного грошового утримання з 01 грудня 2017 року за виключенням фактично проведених виплат.

Стосовно висновку про проведення перерахунку та виплати з 01 грудня 2017 року, то суд дійшов до такого висновку на підставі до пункту 4 розділу ІІ Порядку №3-1, відповідно до якого перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Суд вважає за необхідне зазначити, що спір щодо визначення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 відсутній, адже відповідач виплачує позивачу щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 відсотків (максимальний розмір, визначений законом), і будь-які обмеження граничним розміром до виплат не застосовує.

Відтак, у цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову частково, то з відповідача на користь позивача слід стягнути підтверджені документально судові витрати – судовий збір, сплачений згідно з квитанцією від 28 грудня 2017 року № 0.0.928739933.1 (а.с.2), пропорційно до задоволених вимог, тобто, 320,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 263, 295, пунктом 15 частини першої розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ОСОБА_2 України «Про судоустрій і статус суддів», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Камінь-Каширського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області у проведенні перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі заяви від 28 листопада 2017 року та відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області від 23 листопада 2017 року №358.

Зобов’язати Камінь-Каширське об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (44500, Волинська область, місто Камінь-Каширський, вулиця 1-го Травня, 1а, ідентифікаційний код юридичної особи 41248058) провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 (44201, Волинська область, селище міського типу Любешів, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області від 23 листопада 2017 року №358 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням допомоги на оздоровлення, з 01 грудня 2017 року, та з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Камінь-Каширського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 320,00 грн. (триста двадцять грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк