Ухвала суду № 71906549, 25.01.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/50/18 Справа № 712/349/18 Категорія: ст. 176 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 11 січня 2018 року, якою клопотання слідчого СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.307 КК України ОСОБА_8 задоволено частково та застосовано відносно

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не

одруженого, дітей на утримані не має; учасником бойових дій, інвалідом,

депутатом, учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС не являється,

зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

кв.89, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, -

підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.307 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 07.03.2018 р., з покладенням на нього обов’язків: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не залишати місце постійного проживання – АДРЕСА_1, в період часу з 22.00 год. до 06.00 год., без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон, -

в с т а н о в и л а :

Слідчий СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 звернувся із клопотанням до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8, посилаючись на те, що 05.07.2017 р. о 01 год. 17 хв., ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи цілеспрямовано, з корисливих мотивів, знаходячись на території заправочної станції Товариства з обмеженою відповідальністю «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ», за адресою: м. Черкаси, вул. Надпільна 226/1, підійшов до урни попільниці із нержавіючого глянцю, та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, з корисливих мотивів, викрав чуже майно, яке належить ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ», а саме: урну попільницю з нержавіючого глянцю серії А500С., в кількості 1 штуки, ринкова вартість якої згідно висновку експерта № 4/2248 від 21.11.2017 р. на час викрадення могла становити 833,84 грн.

Викрадене поклав до багажного відділення автомобіля НОМЕР_1, та вивіз за межі заправочної станції, завдавши при цьому ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» матеріальної шкоди на вищевказану суму.

В подальшому, 10.11.2017 р. у період часу з 08 год. 10 хв. до 08 год. 40 хв. на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси (справа № 712/13733/17, провадження № 1-кс/712/5939/17) від 07.11.2017 р. у присутності понятих був проведений санкціонований обшук у приміщенні квартири АДРЕСА_2 де проживає ОСОБА_8, працівниками поліції було виявлено та вилучено дев?ять поліетиленових пакетів із вмістом подрібненої речовини рослинного походження, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи № 2/2757 від 30.11.2017 р. є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабіс. Маса висушеного наркотичного засобу становить 1,90 г., 2,10 г., 1,90 г., 1,85 г., 1,80 г., 1,90 г., 1,85 г., 1,50 г. Загальна маса наркотичного засобу - 16.70 г., який ОСОБА_8, незаконно зберігав за місцем свого проживання з метою подальшого збуту.

Крім того, час та дату вчинення кримінального правопорушення в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 придбав вісім пакетиків з подрібненою речовиною рослинного походження, які поклав до поліетиленового пакету та в подальшому зберігав при собі, з метою подальшого збуту наркозалежним особам м. Черкаси до 28.11.2017 р. Цього ж дня ОСОБА_8 близько 23 год. 35 хв. в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Черкаси, бул. Шевченка 470, добровільно в присутності понятих, виклав з штанів поліетиленовий пакет, в якому знаходились вісім поліетиленових пакетиків з подрібненою речовиною рослинного походження та один паперовий згорток в якому також знаходилась подрібнена речовина рослинного походження, яка згідно висновку судово хімічної експертизи №2/2919 від 06.12.2017 р. являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено канабіс. Маса висушеного наркотичного засобу становить 2,13 г., 2,02 г., 1,99 г., 2,09 г., 2,24 г., 2,03 г., 2,02 г., 1,94 г. Загальна маса особливо небезпечного наркотичного засобу у перерахунку на суху речовину складає - 17.95г.

Кримінальні правопорушення кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 307 КК України.

Матеріали досудових розслідувань були об'єднані 22.12.2017 р. в одне провадження під єдиним реєстраційним № 12017251010005758.

26.12.2017 р. ОСОБА_8 оголошено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 307 КК України.

11.01.2018 р. ОСОБА_8 отримав повідомлення про підозру та будучи допитаним в якості підозрюваного повідомив, що вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України визнав, та повідомив, що наркотичну речовину канабіс, в обох випадках зберігав та переносив з метою власного вживання без мети збуту. Однак досудовим розслідуванням встановлено, що спосіб перенесення, фасування та попередня заява ОСОБА_8 щодо невинуватості у

вчиненні даних кримінальних правопорушень, тому підлягають сумніву покази останнього в протоколі допиту підозрюваного.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 11 січня 2018 року, клопотання слідчого СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.307 КК України ОСОБА_8 задоволено частково та застосовано відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 07.03.2018 р., з покладенням обов’язків: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не залишати місце постійного проживання – АДРЕСА_1, в період часу з 22.00 год. до 06.00 год., без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

На вказану ухвалу слідчого судді прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 11.01.2018 р. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 скасувати через невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення судом вимог КПК України. Дослідити та надати належну оцінку звукозапису судового засідання від 11.01.2018 р. на якому було здійснено розгляд клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на подальший строк двомісячного досудового розслідування (60 діб). Апеляційні вимоги мотивував тим, що суд приймаючи рішення не мотивував його жодними доводами, не прийняв до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_8, вчинив декілька злочинів, санкція найтяжчого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна, свою вину у вчиненні даних злочинів не визнав, та те, що він може знову вчинити новий злочин, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, збути майно яким володіє, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також те, що запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте прийняв до підозрюваного більш мя'кий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Окрім того, зазначає, що ухвала слідчого судді відносно ОСОБА_8 не відповідає вимогам ст.372 КПК України, оскільки в порушення п.2 ст.372 КПК України у мотивувальній частині ухвали судом не зазначено мотиви неврахування доводів слідчого і прокурора викладених в клопотанні та озвучених в ході його розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, який доповів матеріали судової справи, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7, які заперечили проти апеляційної скарги та просили її розглянути з винесенням рішення, яким відмовити у її задоволенні та залишити рішення суду першої інстанції без змін, пояснили, що вину в пред’явленому обвинуваченні ОСОБА_8 визнає повністю, крім пред’явлення обвинувачення в частині збуту ним наркотичної сировини, оскільки наміру збувати наркотичну сировину він не мав, використовував її для власних цілей і доказів про те, що він її збував також немає, окрім того від слідства та суду не ховався, за викликом з'являється як до органів досудового розслідування так і суду, має постійне місце проживання, перевіривши матеріали в межах поданої апеляційної скарги, обговоривши її доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити інші дії, вичерпний перелік яких визначений даною нормою процесуального права.

Частина 3 статті 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права встановлює, що тримання під вартою осіб, які чекають судового розгляду, не має бути загальним правилом.

У відповідності до ст. 29 Конституції України та ст.ст. 176, 177, 178 КПК України, право на свободу і особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини.

Слід враховувати те, що обираючи запобіжний захід - тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і належної поведінки останнього.

Крім того ч. 1 ст. 183 КПК України визначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен врахувати вимоги п.п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження вищезазначені вимоги Закону слідчим суддею були дотримані.

Колегією суддів встановлено, що в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу вказані лише обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень, після чого одразу зроблено висновок про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний, перебуваючи на волі, буде переховуватись від слідства та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Проте, слідчий суддя прийшла до висновку, що підстав переховуватися від органів слідства та суду у ОСОБА_8 немає, так як він має постійне місце проживання, за викликом з'являється до органів досудового слідства для дачі показів, досудовим розслідуванням не встановлено нових даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася неможливість запобігання зазначеним ризикам будь-яким із передбачених ч.1 п.1,3,4,5 ст.177 КПК України, слідчий суддя прийшла до висновку, що підозрюваний ОСОБА_8, не потребує ізоляції від суспільства та застосувала до нього більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешту строком на 60 днів.

Окрім того, підозрюваний ОСОБА_8 з'явився в судове засідання першої інстанції самостійно, в судове засідання апеляційного суду також, самостійно та вчасно з'явився і підтвердив своє бажання сприяти слідству та гарантував свою належну процесуальну поведінку.

За таких умов тримання під вартою ОСОБА_8 є безпідставним, а тому підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді колегію суддів не встановлено.

На думку колегії суддів, домашній арешт здатний забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобігти заявленим слідчим та прокурором ризикам.

За таких обставин, зазначені в апеляційній скарзі доводи і підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, свого підтвердження в апеляційній інстанції не знайшли.

Керуючись ст.ст.176,177,178, 181, 183, 194, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 11 січня 2018 року щодо обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів – без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :