Постанова № 71904143, 29.01.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/13330/17 Головуючий у І інстанції Хрипун С. В.Провадження № 33/780/94/18 Доповідач у 2 інстанції ГоворухаКатегорія 147 29.01.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2018 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Говоруха В.І. за участі правопорушника ОСОБА_1 та його захисника Цимбалюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 грудня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно постанови судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 грудня 2017 року,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Цією ж постановою вирішено питання про судовий збір.

Відповідно до зазначеної постанови, 25 листопада 2017 року, о 17 годині 31 хвилині в с. Святопетрівське, Києво-Святошинського району Київської області по вул. Білогородська, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2106, д.н.з НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці очей, блідість обличчя, тремтіння пальців рук). Від огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, а отже в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, винести нову постанову, якою закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтуванні апеляційної скарги правопорушник вказує, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню. Вважає, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення складений з грубим порушенням вимог чинного законодавства, оскільки не містить інформації про місце проживання свідків, що позбавляє можливості викликати зазначених осіб для дачі пояснень. Також зазначає, що вказаний протокол був складений інспектором роти №5 батальйону №2 полку №1 УПП в м. Києві ст. лейтенантом поліції ОСОБА_3, який не мав права складати будь які протоколи про адміністративне правопорушення поза межами своєї зони. Звертає увагу суду, що протокол був складений в с. Святопетрівське, Києво-Святошинського району вул. Білогородська, що не відноситься до юрисдикції поліції м. Києва та полку №2 УПП в м. Києві взагалі. Крім того, суд першої інстанції під час розгляду справи не перевірив правомірності несення служби лейтенантом поліції ОСОБА_3 та факту наявності в останнього повноважень на право складати протокол про адміністративне правопорушення. Разом з тим, правопорушник зазначає, що він не відмовлявся від проходження в установленому законом порядку медичного огляду на стан сп'яніння, а лише вимагав щоб такий огляд був проведений в найближчому медичному закладі Києво-Святошинського району, а не в Дарницькому районі м. Києва. Також, час скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зазначений в постанові суду не відповідає часу, вказаному у протоколі. Апелянт наголошує, що не був зобов'язаний проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння, так як в момент його затримання працівниками поліції транспортним засобом не керував, оскільки автомобіль був припаркований.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та його захисника, які просили апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати та постановити нову, якою провадження закрити, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи.

Ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 149078 від 25.11.2017 року та поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтвердили відмову останнього від проходження в установленому законом порядку медичного огляду.

Доводи ОСОБА_1, викладені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на матеріалах провадження, та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

В суді апеляційної інстанції були перевірені доводи ОСОБА_1 та в якості свідків були допитані працівники поліції, які приймали участь в оформлені протоколу про правопорушення та свідок ОСОБА_5, який був присутній при оформленні протоколу.

Свідок ОСОБА_3, працівник поліції, в судовому засіданні пояснила, що 25 листопада 2017 року вона у складі наряду з інспектором патрульної поліції ОСОБА_6, згідно з рознарядкою щодо надання допомоги, здійснювали патрулювання в Києво - Святошинському районі під час якого зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1. Водій на їх погляд вів себе неадекватно, мав ознаки наркотичного сп'яніння у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, який входить до переліку закладів, які мають право на проведення таких оглядів, за адресою м. Київ вул. Визволителів 6 у відділенні медичних оглядів на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння. Запропонували саме в цьому закладі, оскільки за повідомленням колег з області, яким вони допомагали в патрулюванні, в найближчому медичному закладі проводиться лише оглад на стан алкогольного сп'яніння, а на стан наркотичного сп'яніння не проводиться. Однак ОСОБА_1 від проходження огляду в присутності свідків відмовився про що був складений відповідний протокол, який правопорушник підписав без будь - яких застережень. Копія протоколу, в якій з метою обмеження впливу на свідків не були зазначені адреси останніх, була вручена правопорушнику.

Свідок ОСОБА_6, працівник поліції, дав аналогічні покази, стверджував, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в присутності свідків. Будь - яких спорів стосовно того чи перебував водій за кермом чи машина була припаркована не було. Водій не заперечував, що був за кермом, однак не погодився проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння.

Свідок ОСОБА_5 в суді апеляційної інстанції стверджуючи, що у водія на його погляд не було явних ознак сп'яніння разом з тим фактично підтвердив, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі , помнить що десь в Дарницькому районі, і останній відмовився.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він не керував транспортним засобом на момент його затримання працівником поліції, на думку суду спростовуються як показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_3 так і матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, який був підписаний правопорушником без будь - яких застережень.

Що ж стосується розбіжностей між протоколом про адміністративне правопорушення та його копією, в якій не зазначено місце проживання свідків, що дійсно має місце, то на думку суду, вручення працівниками поліції правопорушнику копії протоколу, яка не містить адреси проживання свідків не впливає на доказове значення документу, не ставить під сумнів достовірність викладених в протоколі даних і не може бути підставою для визнання доказу недопустимим.

Доводи, на які ОСОБА_1 звертає увагу в апеляційній скарзі були предметом розгляду в суді першої інстанції та перевірені апеляційним судом, інших доводів на спростування доказів по справі щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП ні в суді першої інстанції ні під час апеляційного розгляду надано не було.

Як встановлено в суді працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в конкретному медичному закладі, який має повноваження на проведення такого огляду і правопорушник відмовився від проходження такого огляду, що передбачає адміністративну відповідальність.

Суд першої інстанції призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобам, відповідно до ст. 33-36 КУпАП і таке покарання, згідно вимогам Закону, є безальтернативним.

Таким чином, на думку апеляційного суду, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 грудня 2017 року щодо ОСОБА_1, залишити без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Говоруха