Вирок № 71902653, 30.01.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 654/1779/17 Головуючий у 1-й інстанції: Сіянко В.М.

Номер провадження: 11-кп/791/74/18 Доповідач: Калініна О.В.

Категорія: ч. 2 ст. 186 КК України

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого судді: Калініної О.В.

суддів: Гемми Ю.М.

ОСОБА_1

при секретарі: Темнюк Т.А.

за участі прокурора: Коломійця В.С.

обвинуваченого: ОСОБА_2

адвоката: ОСОБА_3

потерпілого: ОСОБА_4

адвоката: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальне провадження за апеляційними скаргами першого заступника прокурора Херсонської області та потерпілого ОСОБА_4 на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 04 жовтня 2017 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрований і проживає: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 04 жовтня 2017 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням із іспитовим строком два роки, покладені на обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирішено питання про речові докази.

Цим вироком ОСОБА_2 засуджено за те, що він 28 червня 2017 року близько 01 години 30 хвилин, знаходячись в с.Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, біля будинку № 43 по вул. Морська, умисно з корисливих мотивів, із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого ОСОБА_4, яке виразилося у поштовху руками останнього у спину, внаслідок чого потерпілий не втримався на ногах та впав на землю, шляхом зриву із шиї відкрито заволодів належними потерпілому золотими виробами, а саме: золотим ланцюжком, вагою 30 грамів, 585 проби, вартістю 17930,10 грн.; золотим хрестиком, вагою 7 грамів, 585 проби, вартістю 4183,69 грн., якими розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду в загальній сумі 22113,79 грн.

Дії обвинуваченого кваліфіковані судом за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого.

В поданій апеляційній скарзі перший заступник прокурора Херсонської області просить вирок в частині призначеного покарання скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості і ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. В решті вирок залишити без змін.

Фактичні обставини кримінального провадження, доведеність винуватості не оспорює.

Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував, що обвинувачений вину в інкримінованому злочині не визнав, протиправну діяльність припинено лише за втручання працівників поліції, матеріальні збитки потерпілому відшкодовано лише у зв'язку з викриттям злочинної діяльності ОСОБА_2, обвинувачений за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно не працевлаштований.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_4 просить вирок в частині призначеного покарання скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості і ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. В решті вирок залишити без змін.

Фактичні обставини кримінального провадження, доведеність винуватості не оспорює.

Зазначає, що суд першої інстанції немотивовано звільнив обвинуваченого від відбуття покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, оскільки пом'якшуючі покарання обставини відсутні, обставиною, що обтяжує покарання, суд визнав вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння. Відповідно до вироку призначаючи покарання суд врахував вік і стан здоров'я обвинуваченого, його сімейний та матеріальний стан, проте ОСОБА_2 не є особою престарілого віку чи неповнолітнім, в матеріалах провадженні відсутні будь-які документи, що підтверджують матеріальне становище чи стан здоров'я обвинуваченого, крім того, останній ніде не працює, зі своєю сім'єю не проживає.

В письмових запереченнях на апеляційні скарги, захисник ОСОБА_3, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, вказує на необгрунтованість апеляційних вимог, просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а вирок без змін.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, потерпілого, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та апеляційну скаргу прокурора, представника потерпілого , який підтримав позицію потерпілого, пояснення обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та, обговоривши доводи апеляційних скарг , судова колегія приходить до наступного.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за встановлених і викладених у вироку обставин та кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 186 КК України в апеляційних скаргах не оспорюються.

Вирок колегією суддів в апеляційному порядку переглядається лише в частині призначеного обвинуваченому покарання в межах доводів апеляційних скарг .

Колегія суддів вважає встановленим, що ОСОБА_2 28 червня 2017 року близько 01 години 30 хвилин, знаходячись в с.Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, біля будинку № 43 по вул. Морська, умисно із корисливих мотивів, із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого ОСОБА_4, яке виразилося у поштовху руками останнього у спину, внаслідок чого потерпілий не втримався на ногах та впав на землю, шляхом зриву із шиї відкрито заволодів належними потерпілому золотими виробами, а саме: золотим ланцюжком, вагою 30 грамів, 585 проби, вартістю 17930,10 грн.; золотим хрестиком, вагою 7 грамів, 585 проби, вартістю 4183,69 грн., якими розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду в загальній сумі 22113,79 грн.

Дії обвинуваченого кваліфікуються за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах санкції закону, з урахуванням ступеню тяжкості злочину, даних про особу засудженого та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вбачається, що призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, вік і стан здоров’я обвинуваченого, його сімейний та матеріальний стан, задовільну громадську характеристику, ненастання тяжких наслідків від злочинних діянь, вчинення злочину вперше, наявність на утриманні малолітньої дитини , обставину, що обтяжує покарання, вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп’яніння, і прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування призначеного йому покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Призначене покарання у виді позбавлення волі на вказаний строк на думку колегії суддів, є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Разом із тим, свій висновок щодо можливості звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням суд взагалі не вмотивував.

Обставини, які були враховані судом при визначенні виду та міри покарання, у виді позбавлення волі на строк, який є наближеним до мінімальної межі санкції статті кримінального закону одночасно не можуть слугувати підставою для висновку про можливість звільнення від його відбування.

Звільняючи від відбування призначеного покарання суд не в повній мірі врахував , що обвинувачений вчинив у стані алкогольного спяніння тяжкий злочин із застосуванням фізичного насильства до потерпілого, дані про особу обвинуваченого, який не працює, суспільно корисною діяльністю не займається, за місцем проживання характеризується посередньо та негативно , матеріальні збитки потерпілому відшкодовано лише у зв'язку з викриттям його злочину частково шляхом повернення викраденого ланцюжку.

На думку судової колегії у суду були відсутні підстави для застосування ст. 75 КК України при призначенні покарання ОСОБА_2 через неможливість досягнення мети покарання без реального його відбування обвинуваченим, оскільки судом не встановлені обставини, які істотно знижуть суспільну небезпечність обвинуваченого і можуть свідчить про те, що звільнення від відбування призначеного йому покарання із випробуванням зможе запобігти попердження нових злочинів та забезпечить виправлення обвинуваченого.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання, звільнення від його відбування з випробуванням, не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому він в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового вироку.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, колегія суддів враховує, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо та негативно, на обліках у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності, не працює, суспільно корисною діяльністю не займається, частково визнає вину, має неповнолітню дитину, відшкодував шкоду не в добровільному порядку , а у зв’язку із викриттям у вчиненні злочину при його затриманні шляхом повернення частини викраденого майна, а саме ланцюжка , наявність обставини, що обтяжує покарання, вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі з реальним відбуттям призначеного покарання.

Таке покарання на думку колегії суддів буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Враховуючи викладене, апеляційні скарги першого заступника прокурора Херсонської області та потерпілого підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 404, 407,409, 413, 420 КПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги першого заступника прокурора Херсонської області та потерпілого ОСОБА_4 задовольнити.

Вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 04 жовтня 2017 року в частині призначеного ОСОБА_2 покарання, звільнення від його відбування з випробуванням скасувати , ухвалити в цій частині новий вирок.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_2 в порядку виконання вироку.

У решті вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду.

Судді: (три підписи)

О.В. ОСОБА_6ОСОБА_7ОСОБА_1

Копія вірна, вирок набирає законної сили 30.01.2018 року

Суддя: О.В. Калініна