
Справа №295/13930/17
Категорія 101
2-а/295/151/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.01.2018 року м. Житомир
суддя Богунського районного суду м. Житомира Гумен Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира (м. Житомир, вул. Перемоги, 55, код ЄДРПОУ:03192767) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (м. Житомир, майдан Соборний, 1, код ЄДРПОУ: 34900660) про визнання незаконним рішення державного виконавця,
В С Т А Н О В И В :
Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира звернулося до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, в якому просить зупинити примусове виконання постанови Богунського районного суду м. Житомира від 06.12.2014 року, що здійснюється на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.11.2017 року у виконавчому провадженні № 55198212, визнати незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Шевчук Г.І., скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.11.2017 року у виконавчому провадженні № 55198212 та стягнення виконавчого збору, мотивуючи свої вимоги тим, що управління немає можливості провести зазначену виплату у зв'язку з відсутністю відкритих асигнувань та кошторисних призначень для виплат за судовими рішеннями по державній бюджетній програмі 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Неможливість виконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника, не може вважатися невиконанням судового рішення, оскільки боржник не мав фінансової можливості виконати судове рішення в частині виплати нарахованих сум.
Уповноважений представник Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи міститься клопотання та заява про розгляд справи за відсутності позивача.
Уповноважений представник Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області в судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду заперечення проти позову, просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у письмових запереченнях та розгляд справи проводити без участі представника.
Відповідно до ч. 1, ч. 9 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, прийшов до наступного висновку.
Спеціальним законом, що з 05.10.2016 року визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
Згідно ч.1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.
Як убачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Шевчук Г.І. від 20.11.2017 р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого документу: виконавчого листа № 295/17824/14а виданий 14.09.2015 року Богунським районним судом м. Житомира про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира провести
ОСОБА_2 донарахування та виплату компенсації на дітей шкільного віку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за період з 01.03.2014 року по 02.08.2014 року включно в розмірі, визначеному ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює 50% мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік», щомісячно на кожну дитину, з урахуванням виплачених коштів. (а.с. 5)
Також в постанові державного виконавця вказано, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Положенням статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Частиною 1 п. 5 вказаної статті, визначено, що виконавчий збір не стягується:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Судом встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору, як окремий документ не виносилась державним виконавцем, а тому предметом спору є постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження в якій ставляться вимоги як про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, однак вимоги щодо стягнення виконавчого збору відсутні.
Слід зазначити, що відповідно до ч.9 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Судом встановлено, що боржником рішення суду не виконано в повному обсязі, таким чином, державний виконавець був зобов'язаний прийняти спірну постанову про відкриття виконавчого провадження, разом з тим суд звертає увагу, що в оскаржуваній постанові не вказано про стягнення виконавчого збору з боржника - позивача по справі.
Як убачається із ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII), виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Таким чином, враховуючи положення ч.3 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець правомірно прийняв спірну постанову про відкриття виконавчого провадження, разом з тим суд не вбачає підстав для розгляду позовної вимоги що стосується стягнення виконавчого збору із-за відсутності предмета спору.
Сторона позивача окрім того, просила зупинити примусове виконання постанови Богунського районного суду м. Житомира від 16.12.2014 року, що здійснюється на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.11.2017 року у виконавчому провадженні № 55198212, визнати незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Шевчук Г.І., однак судом не встановлено порушених дій відповідача, а тому в цій частині позов є необґрунтованим.
Проведення видатків, не передбачених кошторисами є бюджетним правопорушенням (статті 23, 48, 119 Бюджетного кодексу України).
Виконання судового рішення можливе за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України за бюджетною програмою із забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою шляхом стягнення з боржника вказаних коштів.
Виходячи із способів захисту порушеного права наведеного позивачем та вимог позивача, аналізуючи та оцінюючи усі зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, що правові підстави для задоволення адміністративного позову Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання незаконним рішення державного виконавця підстав немає, оскільки відсутність фінансування для виплат у позивача не може бути підставою для зупинення примусового виконання рішення суду та визнання дій відповідача незаконними, а відтак і скасовувати постанову про відкриття виконавчого провадження.
Статтею 139 КАС України передбачено, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 6, 8, 9, 19, 77, 139, 205, 242, 243, 287 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
В задоволенні позову Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання незаконним рішення державного виконавця - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
С у д д я :
Судове рішення № 71899992, Богунський районний суд м. Житомира було прийнято 25.01.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 295/13930/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: