Рішення № 71899842, 23.01.2018, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/917/17

Провадження № 2/493/30/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2018 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

ГОЛОВУЮЧОГО-СУДДІ НАУМЧАК Л.І.

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ ШЕСТУН І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом КЗ «Балтська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат № 1 І-ІІ ступенів» в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_1, ОСОБА_2, до ОСОБА_3, за участю третьої особи - Служби у справах дітей Окнянської РДА про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

30.05.2017 р. КЗ «Балтська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат № 1 І-ІІ ступенів» звернулися до суду в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_1, до ОСОБА_3, за участю третьої особи - Служби у справах дітей Окнянської РДА про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

27.06.2017 р. позивач уточнила позов та просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та стягнути з відповідача на їх користь аліменти.

Свої уточнені вимоги позивач мотивує тим, що в КЗ «Балтська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 1 І-ІІ ступенів» навчаються та виховуються малолітні діти ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 народження та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.

До школи-інтернату діти вступили на підставі направлень департаменту освіти і науки Одеської облдержадміністрації за № 34 від 21.04.2016 р. (ОСОБА_4) та № 462 від 25.12.2015 р. (ОСОБА_2) та заяви матері.

Відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована в селі Маяки Красноокнянського району Одеської області.

04.01.2017 року до адміністрації школи-інтернату звернулась вихованка - ОСОБА_1 с письмовою заявою з бажанням позбавити її матір ОСОБА_3 батьківських прав.

Перебуваючи в школі-інтернаті діти неодноразово звертались до адміністрації зі скаргами на свою матір. ОСОБА_10 та ОСОБА_2 розповідали, що сім`я немає власного житла, їх мати дуже часто змінює місце проживання, в результаті чого діти змінювали декілька місць навчання, що призвело до великих прогалин в знаннях та призвело до влаштування спочатку ОСОБА_2, згодом і ОСОБА_4 до спеціального загальноосвітнього навчального закладу. До вступу до КЗ «Балтська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат № 1 І-ІІ ступенів» діти навчались в трьох навчальних закладах. Зі слів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 діти не відчувають достатньої материнської любові та турботи про них, матір часто застосовувала фізичну силу, як засіб виховання. В період перебування дітей вдома на канікулах в сім`ї були відсутні продукти харчування. Крім того, ОСОБА_3 перешкоджає спілкуванню дітей зі старшими сестрами, на що діти реагують дуже болісно.

Відповідач не в повній мірі виконує свої батьківські обов'язки. Вона відвідує дітей, але її візити короткочасні, ОСОБА_4 і ОСОБА_4 після спілкування з матір'ю стають дуже збудженими та роздратованими, матір негативно впливає на дітей, її особисті проблеми мати переносить на них. Візити матері до школи-інтернату передбачають, скоріше необхідність отримання довідки з місця навчання дитини для оформлення документів для отримання соціальних виплат на утримання дітей, ніж рідне, душевне спілкування. ОСОБА_3 ніде не працює, проживає за рахунок коштів, які саме і отримує на утримання дітей, що в цей час виховуються та навчаються за рахунок державних коштів в школі-інтернат.

Осінні та зимові канікули діти провели в школі-інтернаті, мати не забирала їх на канікули, оскільки немає куди. Під час весняних канікул діти також залишились в школі-інтернат.

З настанням літніх канікул діти відмовились від зустрічі з матір'ю, від поїздок на канікулярний період, про що було складено акт у присутності директора школи-інтернат ОСОБА_5, заступника директора з виховної роботи ОСОБА_6, соціального педагога ОСОБА_7 та старшого інспектора ювенальної превенції майора поліції ОСОБА_4

08.06.2017 року директор школи-інтернату запросила службу у справах дітей Балтської райдержадміністрації для всебічного, обґрунтованого вирішення питання повернення дітей на літній період до матері в м. Подільськ Одеської області. Проте, в ході бесіди встановлено, що діти виявили безапеляційне непереборне твердження щодо небажання повертатися до матері.

Дівчина наполегливо вимагає підтримати її у вимозі позбавити матір батьківських прав, ОСОБА_4 стверджує, що в школі-інтернаті їй краще, що вона відмовляється мати з матір'ю будь-які відносини, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 не хочуть зовсім спілкуватися з рідною матір'ю.

Крім того, ОСОБА_3 під час спілкування з педагогічними працівниками, адміністрацію закладу часто скаржилася на стан свого здоров'я. Причиною того, що вона не забирає дітей на канікули, відповідач аргументувала тривалою хворобою та лікуванням в стаціонарі Подільської ЦРБ, та м. Одесі. Однак ніякими документами стан відповідача не підтверджено, що викликає багато сумнівів щодо хвороби громадянки ОСОБА_3

Представник КЗ «Балтська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат № 1 І-ІІ ступенів» ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вони звернулися до суду після заяви ОСОБА_8, яка після зимніх канікул рішила твердо і впевнено, що не хоче спілкуватися з матір'ю, оскільки мати до доньки не зовсім добре ставиться. Директор школи-інтернат чекала, щоб дана ситуацію розрішилася, оскільки сім`я перш за все. Але коли відповідач приїхала забирати дітей на літні канікули, - діти відмовились від зустрічі з матір'ю, від поїздок на канікулярний період, про що було складено акт у присутності директора школи-інтернат ОСОБА_5, заступника директора з виховної роботи ОСОБА_6, соціального педагога ОСОБА_7 та старшого інспектора ювенальної превенції майора поліції ОСОБА_4, а діти залишилися в школі-інтернат. За час розгляду справи в суді, з дітьми спілкувалися педагог, психолог, соціальний працівник, класні керівники, заступник губернатора, представник служби у справах дітей Окнянської РДА, але діти впевнено зазначили, що не мають бажання жити однією сім'єю з матір'ю. Таким чином, представник позивача вважає, що дітей необхідно підтримати, позов в частині позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо її двох малолітніх дітей: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей просила залишити без розгляду, про що надала заяву, та судом з цього приводу винесена відповідна ухвала.

В судовому засіданні відповідач та її представник ОСОБА_9 позов не визнали,з вертають увагу суду, що згідно ст. 15 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 р. № 3, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Вважають, що позивач в судових засіданнях не надав доказів, які є підставою для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав, які визначені ст. 164 СК України, тому просять відмовити в даному позові.

Представник заінтересованої особи Служби у справах дітей Окнянської РДА в судовому засіданні надала пояснення, та згодом надала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_1 (а.с.114)

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України, мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо вона ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10, яка є вихователем ОСОБА_2, пояснила, що їй відомо, що ОСОБА_11 відмовилася від матері, з нею ОСОБА_10 на контакт не йшла. ОСОБА_2 пояснив, що хоче їздити до матері, але жити в інтернаті зі своєю сестрою.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12, яка є вихователем ОСОБА_10, пояснила, що ОСОБА_10 переживала, коли з'являлася в школу-інтернат мати. ОСОБА_8 вихователю пояснювала, що ОСОБА_3 не дозволяє ОСОБА_10 бачитися зі старшими сестрами, коли мати бере їх додому, то заставляє її стірати, убирати, готувати їсти, а мати в той час грає в телефоні. Після січня 2017 р. ОСОБА_8 категорично не хотіла виходити до матері, коли та приїжджала до школи-інтернат. ОСОБА_10 підійшла до вихователя, з тим, щоб відмовитися від матері, при неї вона заяву не писала.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13, яка є психологом в КЗ «Балтська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат № 1 І-ІІ ступенів», ОСОБА_8 пояснювала, що у них вдома не було належного забезпечення. ОСОБА_3 не дозволяє дітям бачитися зі старшими сестрами. В січні 2017 р. стало відомо, що діти хочуть відмовитися від ОСОБА_3, оскільки мати їм не надає уваги, належного харчування. Коли мати приїхала в школу-інтернат і піднялася до дітей, то ОСОБА_10 сховалася під шафу. ОСОБА_13 не була присутня при написанні дівчинкою заяви про відмову від матері.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14, яка є соціальним педагогом в КЗ «Балтська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат № 1 І-ІІ ступенів», пояснила, що зі слів дітей, ОСОБА_3 вирішує свій матеріальний стан за рахунок дитячих коштів, вона не має власного житла, часто хворіє, не дозволяє дітям спілкуватися зі старшими сестрами. Діти не хочуть їхати до матері, оскільки не відчувають від неї турботи. ОСОБА_14 не може сказати, що ОСОБА_3 негативно впливає на дітей, але їх останні зустрічі не носили сімейного доброзичливого спілкування. Впливу зі сторони працівників інтернату на ОСОБА_10, під час написання нею заяви про позбавлення батьківських прав,- не було.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1, пояснила, що навчається в 7 класі КЗ «Балтська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат № 1 І-ІІ ступенів». Заяву про позбавлення матір батьківських прав вона писала самостійно, без будь-якого впливу, належним чином оформити дану заяву їй допомогла соціальний педагог ОСОБА_14 в своєму кабінеті, з даною заявою вони пішли до директора школи-інтернат. Дівчинка також пояснила, що мати приїжджає в школу-інтернат частіше не до них, а за довідкою з місця навчання дітей. ОСОБА_3, коли брала дітей на вихідні чи канікули, заставляла їх убирати, стирати свої речі, мити посуд, дома не завжди було, що їсти. Мама забороняла дітям спілкуватися зі старшими сестрами, хоча вони і жили не далеко. ОСОБА_3 іноді піднімала руку на дітей, та були випадки, коли діти уходили з дому.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2, пояснив, що хоче, щоб його мати позбавили батьківських прав.

Згідно копій свідоцтва про народження ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 р. (а.с.3), ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 р. (а.с.26), видно що їх матір'ю є ОСОБА_3.

В КЗ «Балтська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 1 І-ІІ ступенів» навчаються та виховуються малолітні діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2. До школи-інтернату діти вступили на підставі направлень департаменту освіти і науки Одеської облдержадміністрації за № 34 від 21.04.2016 р. та № 462 від 25.12.2015 р. (ОСОБА_2) та заяви матері. (а.с.5,28)

В матеріалах справи є копія письмової заяви ОСОБА_1 від 04.01.2017 р. на ім'я директора КЗ «Балтська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 1 І-ІІ ступенів», в якій вона вказала, що хоче, щоб її мати ОСОБА_3 позбавили батьківських прав. ОСОБА_10 не хоче проживати з матір'ю, бо у них не має свого житла, власної кімнати. Коли мати забирає їх в школу-інтернат на канікули додому, то у них не завжди є продукти харчування. Мати забороняє їй спілкуватися зі старшими сестрами. Дівчинка хоче проживати у школі-інтернат і відмовляюсь від своєї матері. (а.с.6)

Також в судовому засіданні встановлено, що з настанням літніх канікул діти відмовились від зустрічі з матір'ю, від поїздок на канікулярний період, про що було складено акт у присутності директора школи-інтернат ОСОБА_5, заступника директора з виховної роботи ОСОБА_6, соціального педагога ОСОБА_7 та старшого інспектора ювенальної превенції майора поліції ОСОБА_4 (а.с.30)

08.06.2017 року директор школи-інтернату запросила службу у справах дітей Балтської райдержадміністрації для всебічного, обґрунтованого вирішення питання повернення дітей на літній період до матері в м. Подільськ Одеської області. Проте, в ході бесіди встановлено, що діти не виявили бажання повертатися до матері, про що свідчить протокол бесіди з дітьми. (а.с.31)

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зараховані на повне державне забезпечення, про що свідчить витяг з наказу № 77 від 31.05.2017 р. (а.с.94)

Відповідно до висновку Окнянської районної державної адміністрації Одеської області як органу опіки та піклування від 29.11.2017 р. №14.1-20/423, підтверджується, що відповідач не виконує належним чином батьківські обов'язки, тому враховуючи думку дітей та з метою захисту їх прав, Окнянська РДА як орган опіки та піклування, вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_1 (а.с.114)

Відповідно до ст.165 Сімейного кодексу України правом на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якій вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Виходячи із ст.171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Згідно з п. 16 Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону вказано, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 вищеназваного Закону вказано, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дітей, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява обґрунтована і підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо виховання і утримання своїх дітей.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 155, 164, 165, 171 СК України, ст.ст. 12, 81, 89, 259, 263, 265 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву КЗ «Балтська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат № 1 І-ІІ ступенів» в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_1, ОСОБА_2, до ОСОБА_3, за участю третьої особи - Служби у справах дітей Окнянської РДА про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце реєстрації: 67493 с.Маяки Окнянського району Одеської області, щодо її двох малолітніх дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 30.01.2018 року.

СУДДЯ