Рішення № 71898246, 24.01.2018, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2-а/130/13/2018

130/2847/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2018 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шепеля К.А.,

за участю секретаря Маліщук Н.А.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні по суті справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання неправомірним рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання зарахувати період роботи на відповідних посадах та призначити пенсію, -

в с т а н о в и в:

Позивач 30 листопада 2017 року звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалася на те, що її загальний трудовий стаж становить 31 рік. З 10 травня 1979 року по 21 травня 2001 року, тобто 22 роки 11 днів, вона працювала на посаді монтажника радіоапаратури і приладів цеху монтажних плат (№ 6) заводу «Сектор», який з 30 січня 1995 року реорганізовано у ВАТ «Жмеринський завод «Сектор», фактично виконуючи роботи паяльщика свинцю. Вказані роботи відносяться до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою КМ СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 (розділ 21) і відповідно до статті 100, пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» надають право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах. Однак, коли вона 22 листопада 2017 року звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пільгової пенсії, то отримала відмову у призначення такої пенсії, оскільки виконувані нею роботи (займані посади) не відповідають Списку №1, а також у зв’язку з відсутністю довідки, яка б підтверджувала пільговий характер роботи та наказів про атестацію робочого місця. Вважає рішення відповідача протиправним, оскільки відповідно до Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінсоцполітики №383 від 18 листопада 2005 року, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Підтвердити документально умови її праці в займаних посадах вона не має можливості, оскільки такі документи відсутні як у арбітражного керуючого ВАТ «Жмеринський завод Сектор», так і в архіві. Крім того, монтажників радіоапаратури цеху №6 віднесено до затвердженого в 1992 році адміністрацією та профспілкою заводу переліку професій, яким встановлено безкоштовну видачу молока та інших продуктів. Також за архівною довідкою вона прийнята на роботу з 7 лютого 1979 року учнем монтажника радіоапаратури і приладів в цех №6 після здачі екзаменів з шкідливими умовами праці. На підставі викладеного, після виправлення описки в прохальній частині позову (а.с. 49), просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах; зобов’язати відповідача зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, період роботи у ВАТ «Жмеринський завод «Сектор», паяльщиком свинцю з 10 травня 1979 року по 21 травня 2001 року, тобто 22 роки 11 днів, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно статті 100, пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 22 листопада 2017 року.

Ухвалою суду від 4 грудня 2017 року відкрито провадження у справі, призначене попереднє судове засідання на 9 січня 2018 року (а.с.27).

Представник відповідача 21 грудня 2017 року подала письмові заперечення проти позову, в яких вказала, що позивачу правильно відмовлено у призначенні пільгової пенсії за віком, оскільки вона не представила необхідних для цього документів : накази про проведення атестації робочих місць, а саме посади, на якій перебувала позивач; пільгову довідку від арбітражного керуючого про уточнення характеру роботи; а також відсутність посади монтажник радіоапаратури і приладів у Списках, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року. Також звертала увагу суду на період роботи позивача з жовтня 1996 року по 2001 рік включно, про який відомості про нарахування заробітної плати майже відсутні, тому не можуть бути включені до пільгового стажу (а.с.31-35).

9 січня 2018 року проведено підготовче судове засідання, призначений судовий розгляд справи по суті на 24 січня 2018 року (а.с.47).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 позов підтримали. Позивач суду пояснила, що паяла плати, в роботі використовувала паяльник, свинцевий припій, тому працювала виключно зі свинцем. Такій, як вона також надавалася додаткова відпустка тривалістю шість днів за шкідливі умови праці, видавали безкоштовно кожен день молоко. Також пояснила, що з вересня 1996 року по 2001 рік вона працювала, виконувала також роботи, але не було повного навантаження, оскільки завод перебував в стадії банкрутства, а тому розмір заробітної плати був дуже малий, або взагалі не було.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала подані заперечення відповідно до яких, за відомостями трудової книжки позивача вона працювала у ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» з 10 травня 1979 року по 21 травня 2001 року на посаді монтажника радіоапаратури і приладів. Відповідно до порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності книжки або записів у ній, у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, копії наказів підприємства про результати атестації робочих місць з додатком, у якому зазначено перелік робочих місць та їх право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 чи № 2. Однак позивачем не було надано жодного документального підтвердження про проведення атестації робочого місця та довідку, яка б уточнила характер її роботи, а виходячи із записів трудової книжки неможливо встановити, яку саме роботу виконувала позивач. Тобто, головними причинами відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах були відсутність наказів про проведення атестації робочих місць, а саме посади, на якій перебувала позивач; відсутність пільгової довідки від арбітражного керуючого, яка б уточнювала характер виконуваних робіт, періоди роботи, що зараховуються до пільгового стажу, професію або посаду, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків, якими передбачено ці роботи; відсутність посади у Списках, передбачених постановою КМУ від 11 березня 1994 року № 162. Окрім того, відповідно до копії наказу № 211 від 19 серпня 1996 року про проведення атестації робочих місць на ВАТ «Жмеринський завод «Сектор» посада монтажника радіоапаратури і приладів не була включена до переліку місць, що атестувалися та відсутні відомості про проведення атестації робочих місць будь-якої посади у цеху № 6 на ВАТ «Жмеринський завод «Сектор». До того ж відповідно до копії архівної довідки №01-14-156 від 14 липня 2017 року про заробітну плату, а саме в період з жовтня 1996 року по 2001 рік включно, відомості про нарахування заробітної плати майже відсутні. На підставі викладеного просить в задоволенні позову відмовити.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що позивача ОСОБА_1 знає з вересня 1980 року. Коли він влаштувався на роботу на завод «Сектор», вона вже там працювала. Він працював інженер-технологом цеху монтажних плат №06. В силу своїх посадових обов’язків постійно контактував з позивачем. За своїми посадовими обов’язками позивач та інші працівники займалися паянням печатних плат. Робочі місця були обладнані приладом монтажника, паяльником, у кожного було індивідуальне освітлення та витяжна вентиляція для захисту органів дихання, оскільки працівники в роботі використовували свинцевий припій. Працівникам на зміну видавалося завдання, і вони протягом всього робочого часу займалися паянням радіодеталей на печатних платах, що їм видавалися. Умови роботи були шкідливими у зв’язку із тим, що в роботі використовувалися свинцеві припої. Працівникам за шкідливі умови праці видавалося додаткове харчування – молоко, а також була додаткова відпустка. Знає, що на підприємство регулярно приїздили працівники санстанції та проводили заміри на кожному робочому місці, але йому не відомо, чи оформлювалися результати цих вимірів документально. Зазначив, що позивач працювала повний робочий день виключно зі свинцем.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що він на заводі «Сектор» працював з 5 вересня 1979 року. Коли він прийшов на роботу, позивач вже там працювала. З 1979 року по 1982 рік він разом із позивачем працювали монтажниками в цеху «Радіомонтажних плат». Характер роботи складався із того, що вони отримували комплект плат, та протягом робочого часу за своїм робочим місцем вони паяли радіодеталі на платах за допомогою свинцевого припою, в тому числі і на конвеєрі. Для роботи їм видавали робочий одяг (білі халати, косинки), а за шкідливі умови праці видавали додаткове харчування – молоко. Також за шкідливі умови праці була додаткова відпустка.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, перевіривши доводи, викладені в письмових запереченнях представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано ксерокопії документів, оригінали яких оглянуті у судовому засіданні : трудової книжки, в якій записано, що позивачу 10 травня 1979 року присвоєний 2-й розряд монтажника радіоапаратури і приладів, 17 грудня 1985 року – третій розряд, 21 травня 2011 року звільнена за скороченням чисельності штату (а.с.10), додатку до колективного договору заводу «Сектор» про перелік професій від 7 лютого 1992 року, яким у дні роботи встановлюється безоплатна видача молока чи інших рівноцінних продуктів, де вказана професія монтажника радіоапаратури (а.с.15), архівну довідку № 01-14-159 від 14 липня 2017 року про створення, перетворення та ліквідацію заводу "Сектор" (а.с.16); архівну довідку № 01-14-159 від 14 липня 2017 року, в якій вказано, що позивач (дошлюбне прізвище «Мазур») після здачі екзаменів з шкідливими умовами праці працювала монтажником радіоапаратури і приладів (а.с.17), архівну довідку № 01-14-157 від 14 липня 2017 року про перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною (а.с.18), архівну довідку № 01-14-156 від 14 липня 2017 року, в якій вказана заробітна плата позивача з лютого 1979 року по травень 2001 року, і в якій зазначено, що заробітна плата нараховувалась позивачу до липня 1996 року включно, з серпня 1996 року по травень 2001 року у значно меншому розмірі (а.с.19-20), архівну довідкою № 01-14-158 від 14 липня 2017 року про те, що документи ВАТ «Жмеринський завод Сектор» про атестацію робочих місць на державне зберігання не надходили (а.с.21), довідку № 01-21/236 від 22 серпня 2017 року арбітражного керуючого ОСОБА_7 про те, що попереднім арбітражним керуючим йому не передані документи архівного зберігання, тому він не може видати уточнюючу довідку про характер роботи позивача на заводі «Сектор» (а.с.22).

На підтвердження загального трудового стажу позивачем надано суду індивідуальні відомості про застраховану особу (а.с.13-14).

Жмеринське об’єднане управління ПФУ Вінницької області листом № 45 від 29 листопада 2017 року відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за

Списком № 1 через відсутність посади монтажника радіоапаратури і приладів у списку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162, а також довідки, що підтверджує пільговий характер роботи та наказів про атестацію робочого місця (а.с.7-9).

На підтвердження своїх заперечень представник відповідача надала витяг з постанови Кабінету міністрів СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року, де звернула увагу суду на відсутність у розділі ХІІІ, на який посилається позивач у позовній заяві, роботу паяльщика свинцю (а.с.36), ксерокопію наказу директора заводу "Сектор" від 19 серпня 1996 року про віднесення певних професій до таких, що дають право на пільгову пенсію, де відсутня професія монтажника радіоапаратури і приладів (а.с.37-38).

Оцінюючи вище перераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 90 КАС України, суд згідно з положеннями статей 73, 74, 75, 76 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Що стосується застосуванню позивачем при виконанні робіт припою, суд констатує таке.

З 19 грудня 2008 року в Україні чинний «Технічний регламент обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні», який затверджений 3 грудня 2008 постановою Кабінету Міністрів України. Регламент був розроблений на підставі положень Директиви Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу 2002/95/ЄС від 27 січня 2003 року, яка набрала чинності з 1 липня 2006 року. Дана директива обмежує використання у виробництві шести небезпечних речовин, в тому числі свинцю.

До цього часу (в період роботи позивача) при паянні печатних плат застосовувався припій на основі свинцю.

На сьогоднішній день загально відомим є той факт, що головними ознаками надлишку свинцю в людському організмі, які виділили медики, є : слабкість, зниження пам'яті, швидка стомлюваність, підвищена збудливість, болі в кінцівках, головні болі, болі в животі, порушення функції нирок, утворення свинцевого нальоту на яснах.

Як установлено в судовому засіданні з пояснень позивача та показань свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, професійним завданням монтажника радіоапаратури та приладів було монтаж плат по схемах та кресленнях, а також їх розпаювання. Монтажник працював сидячи, в спецодязі (халат білого кольору), на спеціально обладнаному робочому місці з витяжною вентиляцією і повним набором монтажного інструменту і техніки, зокрема, паяльником (часто - на конвеєрі).

Таким чином, в судовому засіданні доведено, що позивач, працюючи монтажником радіоапаратури та приладів, фактично виконувала роботу паяльщика свинцю зі шкідливими умовами праці в контексті вищезгаданого Списку № 1, тому має право на пільгову пенсію.

Відповідно до положень статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними; за статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, у відповідності до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

У відповідності до частини четвертої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону.

Згідно із вимогами статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Також згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Положеннями пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року за № 36 про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах визначено, що постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року за № 162 втратила чинність. За цією ж постановою затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зазначеним списком № 1, у розділі ХХІІІ «Загальні професії» під п.23 визначено право осіб, на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, які були зайняті на наступних роботах: лудильники гарячим способом, зайняті лудінням виробів припоями, що містять свинець, а також припоями, що містять шкідливі речовини 1-2 класів небезпеки або канцерогени; освинцювальники; паяльщики по свинцю (свинцевопаяльщики); паяльщики, зайняті паянням виробів припоями, що містять свинець, а також припоями, що містять шкідливі речовини 1-2 класів небезпеки або канцерогени.

Порядок застосування зазначеного Списку № 1 визначається Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року за № 383.

Згідно з положеннями пункту 3 зазначеного Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Пунктом 6 Порядку визначено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці на посадах, передбачених Списками, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи, відпрацьовані на цих підприємствах або в організаціях, за результатами атестації відповідних робочих місць.

Відповідно до Розділу XXI Загальні професії «Список № 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных раз мерах», затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, передбачено посаду паяльщики по свинцю (свинцевопаяльщики).

Крім того, проведення атестації робочих місць, на відсутність якої посилається відповідач, визначено відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці затвердженого Постановою КМУ № 442 від 1 серпня 1992 року, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. А в частини другій пункту 4 зазначеного Порядку вказано, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Наявність атестації робочого місця, в даному випадку, не може бути визначальною обставиною, яка обумовлює право позивача на пільгову пенсію, зважаючи на наявність доказів, які підтверджують факт роботи позивача на посадах із особливо шкідливими і важкими умовами праці, що передбачені в Списку № 1 та характер роботи, які дають підстави для призначення пільгової пенсії. Крім того, законодавцем вимоги про атестацію таких робочих місць введені пізніше за період роботи позивача в умовах шкідливості.

Суд не може погодитися із доводами відповідача про те, що позивач не набула права на нарахування пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність даних про атестацію робочих місць, оскільки робота за вказаною професією давала право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах згідно зі Списком № 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року та постановою Ради Міністрів СРСР № 10 від 26 січня 1991 року, а Постанова Кабінету Міністрів України № 442 від 1 серпня 1992 року «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» набула чинності станом на 21 серпня 1992 року, на той час у позивача був спеціальний стаж більше семи з половиною років на посаді з особливо шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1.

За таких обставин суд вважає, що відповідач при вирішенні спірного питання не врахував ряд обставин, які в сукупності підтверджують право позивача на пільгову пенсію, а тому вимоги позивача про зобов'язання відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення за призначенням такої пенсії підлягає задоволенню.

Тому, враховуючи усі вищенаведені обставини, оскільки у позивача є достатній спеціальний трудовий стаж більше 7-и років 6-и місяців; загальний стаж її роботи становить більше 20-и років, про що в трудовій книжці здійснені певні записи у відповідності до законодавства; робота за професією паяльщика свинцю, яку фактично виконував монтажник радіоапаратури та приладів, дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 5, 6, 73, 74, 75, 76, 90, 139, 242, 243, 244, 245, 246, 371 КАС України, статтями 13, 62, 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання неправомірним рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання зарахувати період роботи на відповідних посадах та призначити пенсію - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 45 від 29 листопада 2017 року Жмеринського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Вінницької області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1.

Зобов’язати Жмеринське об’єднане управління Пенсійного Фонду України Вінницької області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення їй пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, період роботи на заводі «Сектор» паяльщиком свинцю з 10 травня 1979 року по 31 серпня 1996 року - та призначити їй з 22 листопада 2017 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно зі ст.100, п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з Жмеринського об’єднаного управління Пенсійного Фонду України Вінницької області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640 (шістсот сорок) грн..

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Жмеринський міськрайонний суд на протязі тридцяти днів з дня складення її повного тексту та отримання сторонами.

Головуючий К.Шепель