Ухвала суду № 71896165, 23.01.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/494/2018Слідчий суддя в 1-й інстанції: Циктіч В.М.

Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 рокуколегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Паленика І.Г., Присяжнюка О.Б.

секретаря судового засідання Зайчишиної Т.В.

за участю:

прокурораБорисенка О.В.

захисника Козоріз С.В.

підозрюваного ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисникаКозоріз С.В., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотаннястаршого слідчого СУ ГУНП у м. Києві Мазурова М.А., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Борисенком О.В.та продовженострок тримання під вартоюдо 15 листопада 2017 року включно, із визначенням розміру застави у сумі 400 чотирьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 640 000 (шістсот сорок тисяч) грн., щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у силу ст. 89 КК України не судимого,-

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст.307 КК України.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та продовження щодо ОСОБА_2строку тримання під вартою.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник Козоріз С.В., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої не перевищує мінімальний розмір застави, передбачений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, захисник зазначаєпро формальний та шаблонний підхід при розгляді даного клопотання, оскільки ні прокурором, ні органом досудового слідства не надано аргументованих доказів можливої неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

Крім того, адвокат звертає увагу суду на те, що підозрюваний ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійне місце проживання в м. Києві, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні вагітну цивільну дружину та малолітню дитину.

Вислухавши доповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисникане підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженніслідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12017100000000070, відомості про яке 02.02.2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2, 3 ст.307 КК України.

15.06.2017 року підозрюваногоОСОБА_2затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст.307 КК України.

16.06.2017 року підозрюваномуОСОБА_2 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненнікримінальних правопорушень, передбаченихч. 2, 3 ст.307 КК України.

16.06.2017 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києвадо підозрюваногоОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого у подальшому продовжено до 08.10.2017 року.

Постановою першого заступника прокурора м. Києва від 04.10.2017 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до п'яти місяців, тобто до 15.11.2017 року.

Старший слідчийСУ ГУНП у м. Києві МазуровМ.А., за погодженням ізпрокурором відділу прокуратури м. Києва Борисенком О.В., звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження щодоОСОБА_2строку тримання під вартою, яке ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від05 жовтня 2017 року задоволено та продовжено щодоОСОБА_2 строк тримання під вартоюдо 15 листопада 2017 року включно, із визначенням розміру застави у сумі 400 чотирьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 640 000 (шістсот сорок тисяч) грн.

Під час розгляду клопотання про продовженняОСОБА_2строку тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозруОСОБА_2у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, що не оскаржується в апеляційній скарзі захисником.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного ОСОБА_2

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, а тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_2на свободу.

Доводи захисника щодо відсутності ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного містять лише посилання на незгоду з наданими стороною обвинувачення матеріалами, а тому їх слід визнати непереконливими.

Разом з тим, необхідним буде відмітити, що слідчий суддя обгрунтовано прийшов до висновку про недоведеність стороною обвинувачення висновку щодо знищення або спотворення речей, що мають значення для кримінального провадження, з урахуванням тривалості досудового розслідування та обсягу процесуальних дій, проведених органом досудового розслідування.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваногоОСОБА_2 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Посилання захисника нате, що ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійне місце проживання в м. Києві, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні вагітну цивільну дружину та малолітню дитину, не спростовують висновок суду про наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не є визначеною законом самостійною підставою для скасування ухвали слідчого судді, з урахуванням доданих ініціатором клопотання матеріалів на його обгрунтування.

Твердження апелянта про формальний та шаблонний підхід при розгляді даного клопотання, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження,при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви з яких прийняв відповідне рішення.

Ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого суддіШевченківського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2017 року, якою задоволено клопотаннястаршого слідчого СУ ГУНП у м. Києві МазуроваМ.А.та продовженощодоОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартоюдо 15 листопада 2017 року включно, із визначенням розміру застави у сумі 400 чотирьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 640 000 (шістсот сорок тисяч) грн., - залишити без змін, а апеляційну скаргузахисника Козоріз С.В., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2,- залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

Масенко Д.Є. ПаленикІ.Г. Присяжнюк О.Б.