Постанова № 71894633, 23.01.2018, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/239/18

Провадження № 1-кп/628/146/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Гетьман Л.В.,

при секретарі - Разєнкової Т.О., за участю позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Козирєва О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Куп'янську адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради Харківської області про вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позивач є інвалідом 2 групи відповідно до посвідчення серії Є № НОМЕР_1 від 13.05.2014 року і має право на пільги, встановлені законодавством України для інвалідів війни. Згідно із вимогами ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", інвалідам війни повинна щорічно, до 05 травня, виплачуватися разова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Позивач звернувся в управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради Харківської області із заявою про здійснення перерахунку йому недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2017 рік як війни у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, обчислених відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В управлінні йому усно відповіли, посилаючись на Бюджетній кодекс та постанову Кабінету Міністрів України № 223 від 05 квітня 2017 року "Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань". Він отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у 2017 році у розмірі 3100 гривень, з чим він не погоджується, та вважає дії відповідача неправомірними, а йому мала б бути виплачена допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, як інваліду війни. В зв'язку з наведеним, позивач просить визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати його нарахувати та виплатити недоплачену йому щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2017 рік, як інваліду війни в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми у розмірі 7396 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, які просить суд задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, заперечував щодо задоволення позовних вимог, підтримав свої заперечення до адміністративного позову, зазначивши, що позов не відповідає законодавству з наступних обставин: позивач є інвалідом війни II групи і йому була здійснена виплата щорічної разової грошової допомоги в розмірі 3100 грн. Розмір разової грошової допомоги у 2017 році для інвалідів війни визначено Постановою Кабінету Міністрів України № 223 від 05.04.2017 року «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», та вказана постанова є чинна, прийнята відповідно до норм Бюджетного кодексу України, не визнана неконституційною чи протиправною, не скасована у встановленому законом порядку.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову. При цьому суд виходить з таких міркувань.

Судом встановлено, що позивач має статус інваліда 2 групи, що підтверджується посвідченням серії Є № НОМЕР_1 від 13.05.2014 року, та має право на пільги, встановлені законодавством України для інвалідів війни .

Як вбачається із позову позивача та заперечень відповідача, позивач отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у 2017 році у розмірі 3100 грн., що не оспорюється сторонами у судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

У відповідності до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551 -XII щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 26 р. VI «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо реформи міжбюджетних відносин від 28.12.2014 р. № 79- VIII) встановлено, що норми і положення, зокрема ст..ст. 12, 13, 14, 15, 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 р. № 223 "Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", «Про жертви нацистських переслідувань" встановлено, що у 2017 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; "Про жертви нацистських переслідувань", здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах: інвалідам війни 2 гр. - 3100 грн.

Позивачу виплата вищевказаної допомоги проведена в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України 05.04.2017 року № 223 "Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань".

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

У рішенні № 3-рп від 25.01.2012 року Конституційний суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Тому Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Великода проти України» від 03 червня 2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього ж суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

В рішенні Європейського суду з прав людини у від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" також констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.

Отже, відповідач правомірно здійснив позивачу нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня у 2017 році в розмірі визначеному Постановою №223, адже у 2017 році у відповідача не було правових підстав для нарахування щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни до 5 травня у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів.

Суд вважає, що при нарахуванні та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2017 році відповідач правомірно діяв, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2017 року №223 «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», а тому позовні вимоги ОСОБА_3

про визнання бездіяльності відповідача протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як інваліду 2 групи за 2017 рік до задоволення не підлягають.

Керуючись ст. ст. 241-243, 246, 255, 293, 295, п. 15.5 Перехідних положень КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської міської ради Харківської області про вчинення певних дій - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Куп'янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Суддя: Л.В. Гетьман