Ухвала суду № 71894502, 30.01.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/16893/17

н/п 1-кс/640/767/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2018 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі: слідчого судді - Муратової С.О., за участю секретаря – Хомінської Т.В., прокурора – Коновалюк Д.С., захисника – ОСОБА_1, підозрюваної – ОСОБА_2., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220530002494 від 05.09.2017, про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, яка має середньо-спеціальну освіту, не працює, не одружена, в силу ст. 89 КК України не судима, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мікрорайон-4АДРЕСА_1, мешкає за адресою: м. Київ, вул. Садова 21,буд 67,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, -

встановив:

Сторона обвинувачення просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 днів.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що приблизно у червні 2017 року, точна дата під час досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_4, діючи умисно із корисливих спонукань, перебуваючи в місті Києві, вступила в попередню змову із раніше їй знайомою ОСОБА_2 яка мала досвід та навички вчинення тяжких та особливо тяжких корисливих злочинів, з якою прийняли рішення створити та очолити організовану групу з метою систематичного заволодіння коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою.

Після чого ОСОБА_4 із ОСОБА_2 залучили до участі в організованій групі осіб, маючих навички вчинення корисливих злочинів, а також мешканців Луганської області, проживаючих на тимчасового не підконтрольних територіях.

Так до участі в організованій групі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 залучили ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інших невстановлених осіб, яким запропонували увійти до складу створеної та очоленої ОСОБА_10 організованої групи та у її складі вчиняти тяжкі злочини пов’язані із заволодінням грошовими коштами громадян з числа мешканців різних областей України, на що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 надали свою згоду та готовність вчиняти вказані злочини у складі організованої групи під керівництвом ОСОБА_2 та ОСОБА_11

ОСОБА_4 та ОСОБА_2, було створено стійке об'єднання до складу якого увійшли більше п’яти осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інші невстановлені під час досудового розслідування особи, які, діючи умисно, із корисливих спонукань, попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення особливо тяжких злочинів, об'єднаних єдиним планом, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Функція ОСОБА_2 як співорганізатора та активного учасника організованої групи, обізнаного про злочинні дії ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12 та невстановлених осіб-учасників організованої групи, полягала в тому, що вона: в рамках делегованих їй ОСОБА_10 повноважень особисто здійснювала керівництво організованою групою, розподіляючи і погоджуючи зі співучасниками функції та обов'язки кожного з них, скеровуючи їх діяльність на досягнення єдиного злочинного результату – заволодіння грошовими коштами громадян; особисто розробляла і погоджувала з усіма учасниками організованої групи плани злочинів, визначаючи об’єкт злочинного посягання та спосіб заволодіння грошовими коштами; приймала рішення щодо місць скоєння злочинів визначаючи обласні центри та міста в яких необхідно було вчиняти злочину, забезпечуючи транспортування у вказані міста учасників групи; забезпечувала мобільність учасників організованої групи підшукуючи автотранспорт для транспортування її учасників, розподіляла учасників групи по колективам у складі 3-х -4-х осіб в кожному за їх особистими якостями, рисами характеру та взаєморозумінням таким чином забезпечуючи злагоджену діяльність по реалізації злочинного плану та заволодінню коштами громадян; особисто контролювала хід вчинення злочинів, вимагаючи доповідати їй особисто про місця вчинення злочинів, суми викрадених коштів, а також планувала діяльність колективів які входять до складу організованої групи направляючи їх в різні райони місць, відстежуючи їх переміщення із метою недопущення з’явлення на місці вчинення злочину іншим колективом організованої групи; вживала заходів конспірації шляхом розселення учасників групи у найманих квартирах кожного із колективів які входять до складу організованої групи на окремих адресах; безпосередньо брала участь у скоєнні шахрайств, виконуючи функцію водія доставляючи учасників групи на місце скоєння злочинів та забираючи їх з місць скоєння злочинів після заволодіння грошовими коштами; розподіляла між учасниками організованої групи викрадені кошти, визначаючи розмір долі кожного з них; отримувала свою частку викрадених коштів що було основним джерелом її доходів

Вказані обставини свідчать про високий ступінь згуртованості організованої групи у складі ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та невстановлених осіб – учасників організованої групи, які після її створення у червні 2017 року почали діяти відповідно до розробленого вищевказаного плану злочинної діяльності та з червня 2017 по 05 грудня 2017 року-моменту припинення протиправної діяльності учасників групи працівниками поліції на території міста Харкова вчинили ряд заволодінь чужим майном (грошовими коштами) громадян шляхом обману (шахрайство) та зловживання довірою.

Після чого ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інші невстановлені особи розробили та узгодили злочинний план скоєння низки шахрайств на території України.

Так, 01.11.2017, 02.11.2017, 02.11.2017, 04.11.2017, 08.11.2017, 09.11.2017, 04.12.2017, 04.12.2017, 05.12.2017, 06.12.2017, 06.12.2017 учасники організованої групи, діючи у складі організованої групи, заволоділи грошовими коштами, майном шляхом шахрайства, чим спричинили потерпілим матеріальну шкоду.

Обґрунтованість повідомленої 08.12.2017 ОСОБА_2 підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, та вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігання яким, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів неможливо.

Сторона обвинувачення вважає, що встановлені під час досудового розслідування обставини, в тому числі той факт, що вчинення шахрайств у складі організованої групи протягом тривалого часу було основним доходом ОСОБА_2 та іншого джерела доходів вона не має, у зв’язку із чим може продовжити протиправну діяльність, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам та застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_2 найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою є обґрунтованим.

Строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_2 у кримінальному провадженні спливає 04.02.2018, але закінчити досудове розслідування у вказаний строк, тобто до 04.02.2018, не виявляється можливим, у зв’язку із тим, що потребує додаткового часу проведення наступних процесуальних дій: встановити інші епізоди злочинів вчинених підозрюваними на території Харківської та інших областей України; допитати потерпілих, свідків вчинення злочинів; провести впізнання із потерпілими та свідками; отримати тимчасові доступи до речей і документів в ТОВ «лайфселл», ПрАТ «Київстар», ПрАТ «ВФ Україна», за номерами мобільних телефонів та імеі номерами мобільних терміналів які використовувались підозрюваними під час вчинення злочинів; із залученням відповідних спеціалістів провести огляд та дослідження інформації операторів мобільного зв’язку; отримати тимчасовий доступ до речей і документів в ПАТ КБ «Приватбанк» за рахунками підозрюваних та осіб, чиї рахунки вони використовували для перерахувань грошових коштів здобутих злочинним шляхом. Витребувати та долучити до матеріалів кримінального провадження відомості, які характеризують особи підозрюваних. Закінчити проведення призначених по кримінальному провадженню судових експертиз: дактилоскопічних, товарознавчих, комп’ютерно-технічних, судових експертиз відео- звукозаписів. Вирішити питання щодо етапування підозрюваного ОСОБА_13 до Харківського слідчого ізолятору. Вирішити питання щодо розсекречення протоколів із результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій та ухвал слідчого судді на підставі яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії. Провести дослідження інформації отриманої в результаті застосування технічних засобів. Скласти повідомлення про підозру в кінцевій редакції та повідомити про підозру; виконати вимоги ст.290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр досудового розслідування. Для завершення вказаних процесуальних дій необхідно додатковий строк в 60 діб. Провести вказані процесуальні дії раніше перешкоджали ті обставини, що під час досудового розслідування встановлені та встановлюються нові епізоди кримінальних правопорушень, за ними збираються докази, проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, результати проведення яких долучені до матеріалів кримінального провадження та потребують ретельного дослідження та відпрацювання.

Сторона обвинувачення зазначає, що з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заявлені ризики не зменшилися, а навпаки збільшилися, оскільки встановлені нові свідки та очевидці вчинених злочинів, встановлюються нові епізоди вчинених злочинів.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали клопотання.

В судовому засіданні захисник заперечувала проти задоволення клопотання, вказуючи на недоведеність ризиків та необґрунтованість повідомленої підозри, та просила застосувати відносно підозрюваної будь який інший запобіжний захід не пов’язаний із триманням під вартою, або ж визначити мінімальний розмір застави, вказуючи, що визначений раніше розмір застави ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 09.12.2017 є непомірним для підозрюваної.

Підозрювана в судовому засіданні не визнала повідомлену підозру, заперечувала проти задоволення клопотання, підтримала захисника. Зазначила, що проживає разом із матір’ю, яка не може самостійно пересуватися і потребує її постійного догляду. Крім того, зазначила, що вона має захворювання астму та потребує лікування та медичної допомоги.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_14, яка пояснила, що її мати, підозрювана ОСОБА_2 мешкала разом зі своєю матір’ю ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4, за адресою: м. Київ, вул. Садова 21, буд. 67, та здійснювала повноцінний догляд за ОСОБА_15, оскільки остання тяжко хворіє, не може самостійно пересуватися і потребує її постійного догляду. На даний час ОСОБА_15 мешкає з нею, однак, вона не може надавати бабусі повноцінний догляд, оскільки через кожні два дні працює.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваної ОСОБА_2 встановлено, що вона показання дає добровільно, до неї не застосовується на теперішній час насильство у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні за № 12017220530002494 від 05.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.12.2017, 07.12.2017 о 12:30 год. ОСОБА_2 затримана в порядку ст. 208 КПК України, без ухвали слідчого судді.

07.12.2017 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні десяти кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України.

08.12.2017 ОСОБА_2 повідомлено про зміну підозри та нову підозру у вчиненні одинадцяти кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене організованою групою.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 09.12.2017 застосовано відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№27) на 60 днів – до 04.02.2018 включно, із визначенням розміру застави у сумі 800 000 грн.

Постановою першого заступника прокурора Харківської області від 23.01.2018 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до чотирьох місяців, тобто до 07.04.2018.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, що підтверджується протоколами обшуків транспортних засобів від 07.12.2017; протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій-зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 03.11.2017 №8758, від 03.11.2017 № 8760, від 03.11.2017 №8761, від 03.11.2017 №8762, від 03.11.2017 №8763, від 03.11.2017 №8764, від 03.11.2017 №8765, від 03.11.2017 №8766, від 03.11.2017 №8773, від 03.11.2017 №8774, від 03.11.2017 №8770, від 03.11.2017 №8771, від 03.11.2017 №8772, від 03.11.2017 №8767, від 03.11.2017 №8768, від 03.11.2017 №8769.

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним прокурором існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на потерпілих, свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Щодо доводів захисника про відсутність ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2, у разі визнання її винною, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілих, свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання – фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу – судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Дійсно, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, має середньо-спеціальну освіту, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мікрорайон-4АДРЕСА_1, також слідчому судді надано договір оренди жилого приміщення ОСОБА_2 від 01.10.2017 на строк до 31.12.2018 за адресою: м. Київ, вул. Садова 21,буд 67.

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері злочинів проти власності, тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_2 не має постійного місця роботи та офіційних джерел отримання прибутку, застосування більш м’яких запобіжних заходів є неможливим. Більш того, за час тримання підозрюваної під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності. З вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 в межах строку досудового розслідування, на 60 днів, до 30.03.2018 включно.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров’я слідчому судді не надано.

Висновок суду щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку тримання підозрюваної під вартою.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, ризиків, передбачених п.1, п. 3, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваною обов’язків, передбачених КПК України. При цьому, з урахуванням викладених обставин, суд вважає, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_2 покладених на неї обов’язків, а тому слідчий суддя призначає заставу в розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та визначає заставу в сумі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 704 800 гр. (1762 гр. х 400 = 704 800 гр.).

Прийшовши до висновку про необхідність визначення вказаного розміру застави, слідчий суддя також враховує зміст повідомленої підозри ОСОБА_2 та вважає, що застава в меншому розмірі не здатна буде забезпечити виконання підозрюваною у вчиненні особливо тяжких злочинів особою ОСОБА_2 покладених на неї обов’язків. При цьому також слідчий суддя враховує пояснення підозрюваної, що застава у раніше визначеному розмірі є завідомо непомірною для неї.

Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що на минулому тижні, тобто в період з 22.01.2018, в Харківській установі виконання покарань №27 до неї приходив оперативний працівник Максим, здійснював на неї психологічний тиск, з метою зміни нею своєї процесуальної позиції у справі, вказуючи також, що завдяки її невизнанню підозри їй не надається в СІЗО медична допомога, якої вона потребує у звязку з наявним у неї захворюванням астми. Також зазначав, що в іншому випадку, якщо вона не визнає підозру, на неї через керівництво установи буде здійснено тиск.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає необхідним в порядку ст. 206 КПК України доручити прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, провести перевірку усної заяви підозрюваної ОСОБА_2

В порядку ст. 206 КПК України слідчий суддя вважає необхідним забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження підозрюваної ОСОБА_2 в Харківській установі виконання покарань (№ 27).

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220530002494 від 05.09.2017, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Продовжити підозрюваній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 30 березня 2018 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 704 800 гр. (сімсот чотири тисяч вісімсот гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674 (справа № 640/16893/17-к , н/п 1-кс/640/767/18) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 обов’язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або перебування; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; 5) носити електронний засіб контролю.

Роз’яснити підозрюваній ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов’язати слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_16 негайно повідомити близького родича підозрюваної ОСОБА_2 про тримання під вартою останньої.

Строк дії ухвали з 30 січня 2018 року по 30 березня 2018 року включно.

Доручити слідчому СУ ГУ НП в Харківській області Темнику Антону Олеговичу повідомити відповідні соціальні служби м. Києва про знаходження за адресою: м. Київ, вул. Садова 21, буд. 67, громадянки ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка потребує постійного стороннього догляду, для надання їй патронатної допомоги, або за іншим місцем її знаходження.

В порядку ст. 206 КПК України доручити прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, провести перевірку усної заяви підозрюваної ОСОБА_2 щодо застосування начебто до неї психологічного тиску в Харківській установі виконання покарань №27.

В порядку ст. 206 КПК України забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження підозрюваної ОСОБА_2, організацію проведення якого доручити слідчому СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_16

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення їй ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Муратова С.О.

Копію ухвали отримав “____”____2018 р. ___год.____хв. ______

ОСОБА_2