Ухвала суду № 71894492, 30.01.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3104/17

Номер провадження 1-кп/623/81/2018

У Х В А Л А

іменем України

30 січня 2018 року Колегія Ізюмського міськрайонного суду Харківської області

в складі: головуючого – судді Винниченка П.П.,

суддів: Гуренка М.О.,

ОСОБА_1,

за участю: секретаря Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Фурманова Є. В.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Ізюм Харківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 лютого 2014 року за № 12014220190000162, відносно обвинуваченого ОСОБА_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В ИЛ А:

В провадження судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Виинниченка П.П., на підставі протоколу автоматичного розподілу судової справи надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 лютого 2014 року за № 12014220190000162, відносно обвинуваченого ОСОБА_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 263 КК України з доданими до нього документами.

30 січня 2018 року під час підготовчого судового засідання надійшла усна заява від захисника ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Винниченка П.П., суддів Одарюка М.П., Гуренко М.О., мотивувавши її упередженістю колегії суддів в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 без участі останнього.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав усну заяву про відвід колегії суддів.

Прокурор заперечував проти заяви про відвід, вважавши її безпідставною.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового провадження, вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 2 листопада 2017 року вирок Чугуївського міського суду Харківської області від 27 липня 2017 року, ухвалений стосовно ОСОБА_3, скасовано і призначено новий розгляд в суді першої інстанції.

З суду апеляційного суду Харківської області до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області вказане кримінальне провадження надійшло 11 грудня 2017 року. В той же день кримінальне провадження було розподіле для розгляду в колегії суддів.

12 грудня 2017 року електронною поштою захисник ОСОБА_2 надіслав клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання ро застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п’яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Так на виконання вимог ч.1 ст.314 КПК України 12 грудня 2017 року колегією суддів в складі Головуючого Винниченка П.П., суддів Одарюка М.П., Гуренко М.О. була винесена ухвала про призначення проведення підготовчого судового засідання на 13 грудня 2017 року та одночасно задоволено клопотання захисника ОСОБА_2 про проведення даного судового засідання в режимі відеоконференція.

Ізюмським міськрайонним судом Харківської області до УВП №27 м. Харкова було направлено повідомлення обвинуваченому ОСОБА_3 про дату та час проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференція.

Дане повідомлення обвинувачений отримав 13.12.2017 року.

Під час відкриття підготовчого судового засідання секретар судового засідання отримав повідомлення з УВП№27 про те, що обвинувачений ОСОБА_3 відмовляється виходити з камери утримання для участі в судовому засіданні.

Згідно ухвали АСХО від 02.11.2017 року строк тримання під обвинуваченому був продовжений до 16 грудня 2017 року.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув’язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

Зважаючи на той факт, що обвинувачений, розуміючи обмеження часовими рамками строку дії запобіжного заходу, відмовився від фізичного виходу з приміщення постійного утримання до спеціального обладнаного приміщення в якому можлива була його участь у підготовчому судовому засіданні в режимі відеозв’язку.

Приймаючі рішення про проведення підготовчого судового засідання без участі обвинуваченого суд взяв до уваги вищезазначені обставини та розцінив дії останнього, як позицію свого захисту.

В силу змісту ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 75 КПК України обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні включають в себе в тому числі й наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Відповідно до ч.1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Суд розглядає відвід в межах та обсягах, визначених особою, яка у відповідності до параграфу 6 глави 3 КПК України подала таку заяву, виходити за межі заявленого відводу суд не має повноважень.

Відповідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Неупередженість є необхідною умовою виконанням суддею своїх обов'язків,

З урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, а саме рішення від 09.11.2006р. у справі «Білуха проти України», в якому зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критерієм.

Жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручанні у процес правосуддя, не повинен мати місця.

Сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та неупередженості суддів розгляді даної справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.

Аналіз наведених норм права, міжнародних стандартів, судової практики, яка є джерелом права та співставлення їх з встановленими обставинами, викладеними у заяві про відвід, дають підстави вважати, що доводи заявника не доводять наявність упередженості колегії суддів.

У сукупності всі обставини не свідчать про упередженість колегії суддів у складі головуючого судді Винниченка П.П., суддів Одарюка М.П., Гуренко М.О. під час розгляду усної заяви, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід зазначеної колегії суддів.

Керуючись п.1.1 Бангалорських принципів, ст. 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", ст. 55 Конституції України, ст. 15 Кодексу суддівської етики, рішення Європейського суду з прав людини від 09.11.2006р. у справі «Білуха проти України», ст.ст. 22,26, 34,75,80,81 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити в задоволенні усної заяви захисника ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Ізюмського міськрайонного суду Харківської області у складі головуючого судді Винниченка П.П., суддів Одарюка М.П., Гуренко М.О.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя П.П. Винниченко

Суддя М.П. Одарюк

Суддя М.О. Гуренко