Ухвала суду № 71894331, 30.01.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/7352/17

Провадження №4-с/639/14/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року Жовтневий районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді – Труханович В.В.,

за участю секретаря – Кричевської В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2, заінтересовані особи: ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2017 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2, заінтересовані особи: ОСОБА_3, в якій вона просила суд визнати незаконною та скасувати Постанову від 10.11.2017 р. про повернення виконавчого документа стягувану (виконавчий лист № 2-8/2008, виконавче провадження №20814924), повернути виконавчий лист № 2-8/2008 для продовження виконавчого провадження № 20814924 без попереднього авансування з боку стягувана ОСОБА_4, визначити дії державного виконавця Негруця Ю.С. під час виконання судового рішення неправомірними, зобов'язати державного виконавця Негруця Ю.С. здійснити виконавчі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на примусове виконання боржником рішення суду, стягнути з боржника ОСОБА_3 всі штрафи, а також кошти на витрати виконавчого провадження, виконавчий збір в повному обсязі, згідно Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування скарги зазначено,що Постановою від 10.11.2017 р. про повернення виконавчого документа стягувану виконавчий лист №2-8/2008 від 21.04.2009 р. був повернутий ОСОБА_1 на підставі п.4 частини першої ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

В виконавчому листі №2-8/2008 вказано про зобов’язання ОСОБА_3 знести самовільно побудовану прибудову до буд. літ. Б-1 по вул. Світло Шахтаря, 38 та поновлення паркана проміж будинками по вул. Світло Шахтаря 38 та буд. №8 по вул. Котляревського в м. Харкові, згідно поетажного плану.

Заявник не згодна з Постановою державного виконавця Негруця Ю. С. від 10.11.2017 р. про повернення виконавчого документа стягувану тому, що Рішення Жовтневого суду від 03.12.2008 р. по цьому виконавчому листу не виконано.

Вважає, що державний виконавець не використав всі свої можливості як посадової особи, не застосував свої повноваження до боржника, згідно діючого законодавства для виконання рішення суду в повному обсязі, а саме: не звернувся до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України; не перевіряв доходи боржника; не попередив боржника про обов’язкове подання декларації про доходи та майно; не стягнув з боржника виконавчий збір; не наклав на боржника штраф за невиконання рішення суду.

Враховуючи викладене заявник вважає, що у державного виконавця немає підстав для повернення виконавчого листа у разі не здійснення авансування стягувачем, бо не існує навіть зазначеної конкретно суми авансового внеску по цьому листу та дії державного виконавця не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки ним передчасно повернуті виконавчі листи та не застосовані в повній мірі повноваження до боржника, згідно діючого законодавства для виконання рішення суду в повному обсязі, у зв’язку з чим вона і вимушена була звернутися до суду з вищезазначеною скаргою.

09 січня 2018 року до Жовтневого районного суду м. Харкова від державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 надійшли письмові заперечення на скаргу ОСОБА_1, відповідно до яких, він заперечує проти задоволення скарги в повному обсязі та вказує, що державним виконавцем були застосовані усі заходи передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Щодо повернення виконавчого документа стягувачу ОСОБА_1 зазначає, що неодноразово державний виконавець виходив за адресою зазначеною у виконавчому листі № 2 -8/2008, а саме м. Харків вул. Світло Шахтаря, буд. 38, одним з виходів встановлено можливість виконання рішення без участі боржника про що складено акт державного виконавця від 09.12.2015 р., за підписом державного виконавця Негруця Ю.С. та стягувана ОСОБА_1. З метою примусового виконання рішення суду стягувану ОСОБА_1 було письмово запропоновано здійснити авансування виконавчого провадження необхідного для початку примусового виконання рішення суду (призначення експерта - спеціаліста для участі у виконавчих діях, залучення необхідних фахівців та технічних засобів) , у розмірі 20000,00 грн. У відповідь стягувач ОСОБА_1 письмово просила обґрунтувати зазначену суму авансування. Оскільки без наявності авансового внеску на рахунку виконавчої служби не можливо залучити фахівця - спеціаліста, для здійснення точного розрахунку, стягувачу було у друге запропоновано здійснити авансування у розмірі суми необхідної на думку виконавця для виконання рішення суду.

Станом на 10.11.2017 р. будь яких коштів необхідних для виконання рішення суду на рахунки Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова не надходило, стягувач не здійснив авансування проведення виконавчих дій у зв’язку з чим виконавчий документ і було повернуто стягувачу.

29 січня 2018 року від заявника надійшли письмові пояснення з приводу заперечень державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2, відповідно до яких вона скаргу підтримала в повному обсязі, з запереченнями державного виконавця не погодилася у зв’язку з тим, що вони не відповідають законодавчо встановленим вимогам до проведення виконавчого провадження.

Заявник в судовому засіданні скаргу підтримала в повному обсязі, просила суд її задовольнити.

Державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 02.01.2018 року, в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях.

Інші сторони в судове засідання не з’явилися, про день час та місце слухання справи повідомленні належним чином, клопотань про відкладення слухання справи до суду не надходило.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Нормами цивільного процесуального закону передбачено особливий порядок судового контролю за виконанням судових рішень, який визначений у розділі VII ЦПК України і передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав або свободи.

Так в судовому засіданні було встановлено, що на виконанні в Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебувало виконавче провадження № 20814924 з примусового виконання виконавчого листа № 2/-8/2008, виданого 25.05.2009 року Жовтневим районним судом м. Харкова про поновлення порушеного права ОСОБА_1 користування земельною ділянкою та зобов’язання ОСОБА_3 знести самовільно побудовану прибудову по буд. Літ. Б 1 по вул. Світло Шахтаря, 38, буд. № 8 по вул. Котляревського в м. Харкові згідно поетажного плану.

Постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 13.08.2010 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа. (а.с. 34-35)

01.12.2010 р. державним виконавцем Жовтневого ВДВС ХМУЮ юстиції ОСОБА_5 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, за підставами передбаченими ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження». (а.с. 36-37)

10.11.2011 р. виконавче провадження ВП № 20814924 було відновлено, за підставами передбаченими ч.1ст.51 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувану визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби, про що винесено відповідну постанову про відновлення виконавчого провадження. (а.с. 38)

30.11.2011 р. державним виконавцем Жовтневого ВДВС ХМУЮ ОСОБА_6 відповідно до ст. ст. 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку з невиконанням рішення суду, винесено постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_3, у розмірі 170,00 грн.. (а.с. 39)

Вказана постанова, не була оскаржена ані боржником, ані стягувачем, тому посилання заявника не те, що державним виконавцем було невірно визначено розмір штрафу, який підлягає стягненню з боржника не можуть бути прийняті до уваги судом.

Відповідно до квитанції АТ «Ощадбанк» від 10.05.2012 р. № 127 вищезазначену суму штрафу боржником сплачено. (а.с. 55)

07.12.2011 р. державним виконавцем Жовтневого ВДВС ХМУЮ ОСОБА_6, виконавче провадження було зупинено за підставами що передбачені ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку з зверненням державного виконавця до суду з заявою про роз’яснення рішення. (а.с. 40)

23.01.2012 р. виконавче провадження ВП № 20814924, було поновлено, за підставами що передбачені ч. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку з відмовою суду у розгляді справи 27.12.2011 р., про що винесено відповідну постанову. (а.с. 41)

01.02.2012 р. державним виконавцем Жовтневого ВДВС ХМУЮ ОСОБА_6 відповідно до ст. ст. 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку з повторним невиконанням рішення суду, винесено постанову про накладення штрафу на боржника ОСОБА_3, у подвійному розмірі 340,00 грн. (а.с. 42)

Вказана постанова також не була оскаржена ані боржником, ані стягувачем.

Відповідно до квитанції від 29.05.2012 р. № 1670 вищезазначену суму штрафу боржником сплачено. (а.с. 56)

12.06.2012 р. державним виконавцем Жовтневого ВДВС ХМУЮ ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження у зв’язку з находженням на виконанні кількох виконавчих проваджень відкритих відносно одного боржника. (а.с. 43)

02.07.2012 р. державним виконавцем Жовтневого ВДВС ХМУЮ ОСОБА_6, відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження, у зв’язку з закінченням виконавчого провадження за підставами передбаченими п.11 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». (а.с. 44)

02.07.2012 р. державним виконавцем Жовтневого ВДВС ХМУЮ ОСОБА_6, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до положень п. 11 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». (а.с. 45)

10.09.2012 р. державним виконавцем Жовтневого ВДВС ХМУЮ ОСОБА_7, відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, у зв’язку з скасуванням судом постанови про закінчення виконавчого провадження від 02.07.2012 р..(а.с. 46)

21.07.2014 року відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції 21.04.1999 р. № 606-14 державним виконавцем Жовтневого ВДВС ХМУЮ ОСОБА_8 було винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 680,00 грн. - 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника фізичної особи. (а.с. 51, 54)

22.10.2014 року старший державний виконавець Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_8 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова із поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_3 (а.с. 49-50)

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.10.2014 р. у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду відмовлено. (а.с. 52, 53)

Актами державного виконавця від 25.04.2014 року, 09.12.2015 року, 25.04.2016 року було встановлено, що рішення суду боржником ОСОБА_3 виконано не було. (а.с. 57, 58, 58)

В матеріалах виконавчого провадження № 20814924 міститься заява стягувача ОСОБА_1, від 02.12.2015 року відповідно до якої вона погодилася на авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій відповідно до ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» з подальшим поверненням коштів з боржника ОСОБА_3 у судовому порядку. (а.с. 60)

02.02.2017 року державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Холоднгіському та Новобаварському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про авансування витрат виконавчого провадження у розмірі 20000,00 грн. У відповідь стягувач ОСОБА_1 письмово просила обґрунтувати зазначену суму авансування. Оскільки без наявності авансового внеску на рахунку виконавчої служби не можливо залучити фахівця - спеціаліста, для здійснення точного розрахунку, стягувану було у друге запропоновано здійснити авансування у розмірі суми необхідної на його думку для виконання рішення суду. (а.с. 63-64, 65, 67, 68)

Станом на 10.11.2017 р. будь яких коштів необхідних для виконання рішення суду на рахунки Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова не надходило, стягувач не здійснив авансування проведення виконавчих дій.

10.11.2017 р. державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Холоднгіському та Новобаварському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану ОСОБА_1 за підставами що передбачені п. 4 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку з не здійсненням стягувачем авансування виконавчих дій, що передбачено ст.ст. 42, 43 Закону України «Про виконавче провадження». (а.с.47, 48)

Відповідно з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»)

За змістом ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Так, в судовому засіданні було встановлено, що державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 здійснювалися усі необхідні заходи передбачені Законом України «Про виконавче провадження» щодо виконання рішення суду.

Окрім того, як вбачається зі скарги у Новобаварському відділі поліції відкрито кримінальне провадження за номером № 1201222050000460, також матеріали провадження ВП № 20813875 містять подання державного виконавця до Прокуратури Жовтневого району м. Харкова від 17.02.2012 р. № 1552 з відміткою прокуратури про його прийняття. Притягнення боржника до кримінальної відповідальності та призначення покарання не є функцією Державної виконавчої служби.

Статтями 42, 43 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено обов’язок стягувача по авансуванню витрат виконавчого провадження.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Тобто, вказаною нормою передбачено перешкоджання проведенню виконавчих дій або нездійснення авансування витрат виконавчого провадження як дві різні підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві.

Відтак стягувач ОСОБА_1 сама надала до державної виконавчої службу заяву, в якій погодилася на авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій відповідно до ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем двічі направлялося на адресу стягувача повідомлення про необхідність здійснення авансування, однак вказана вимога ОСОБА_1 так виконана і не була.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлена правомірність та повнота дій державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2, які були вчинені ним під час виконання виконавчого провадження № 20814924, а також те, що заявник не надала суду жодних належних та допустимих доказів протилежного, суд приходить до висновку, що у задоволенні скарги ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 76-81, 89, 268, 447, 449, 451 ЦПК України, ст. 19 Конституції України, ст. 1, 18, 37, 42, 43 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2, заінтересовані особи: ОСОБА_3 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текс ухвали складено 30.01.2018 року.

Суддя В.В. Труханович