Постанова № 71893349, 24.01.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

справа № 387/623/17

№ провадження 22-ц/781/169/18 Головуючий у суді І-ї інстанції Майстер І. П.

Доповідач Гайсюк О. В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.01.2018 року Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Гайсюка О.В.

Суддів: Карпенка О.Л.

Мурашка С.І.

за участю секретаря: Діманової Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Позивач зазначив, що рішенням Добровеличківського районного суду від 03.08.2011 року з ОСОБА_4 на його користь стягнуто 105211,92 грн. за договором позики.

Відповідач частково виконав рішення, у 2012-2014 році він погашав борг, але в подальшому відмовився виконувати рішення. Станом на 01.01.2015 року борг становить 90 000 грн.

У 2016 році він (позивач) звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з нього на свою користь інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми боргу за договором позики.

Рішенням Добровеличківського районного суду від 06.04.2016р. з відповідача на його користь стягнуто 41670 грн.

Усього заборгованість за двома виконавчими листами 131670 грн. (90 000+41670).

З урахуванням інфляційних втрат та 3% річних сума боргу становить (28 177,38 грн.+3950,1 грн.), всього 32127,48 грн.

Посилаючись на це, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати та 3% річних у загальній сумі 32 127,48 грн.

Рішенням Добровеличківського районного суду від 07.11.2017 року позов задоволено частково.

З відповідача на користь позивача стягнуто інфляційні втрати з 01.01.2016р. по 01.07.2017р. у сумі 18270 грн. та 3 % річних у сумі 2700 грн., всього 20970 грн. та судові витрати - 417,74 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права. позивач вважає, що інфляційні втрати та 3% річних повинні стягуватися і за виконавчим листом про стягнення 41760грн. боргу, а не лише за виконавчим листом про стягнення 90 000 грн., як визначив суд.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримав.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом вірно встановлено, що рішенням Добровеличківського районного суду від 03.08.2011р. з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуто борг за договором позики у сумі 105,211,92 грн. це рішення ОСОБА_4 виконав частково. Станом на 01.01.2014р. заборгованість за тілом позики склала 90 000 грн. (а.с.4,28).

Рішенням Добровеличківського районного суду від 06.04.2006р. з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуто інфляційні втрати та 3% річних за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. у розмірі 41670 грн. у зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 грошового зобов'язання про повернення зазначеного боргу в сумі 90 000 грн. (а.с.5,29).

ОСОБА_4 не надав доказів того, що він погашав заборгованість за договором позики в сумі 90 000 грн. та заборгованість в сумі 41670 грн.. яка складається з інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд дійшов правильного висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати та 3 % річних за період з 01.01.2916р. по 01.07.2017 року у загальній сумі 20 970 грн., які нараховані за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором позики у сумі 90 000 грн. за вказаний період. Розрахунки наведені судом відповідачем не спростовані.

Суд дійшов правильного висновку про те, що положення ст.625 ЦК не поширюються на прострочення виконання рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3 % річних у загальній сумі 41670 грн., а тому обґрунтовано задовольнив вимоги позивача на суму 20970 грн.

Наведене свідчить про те, що висновки суду відповідають обставинам справи, рішення судом ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування чи зміни цього рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду з урахуванням положень ст.389 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Дата складання повної постанови 29 січня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: