Постанова № 71893193, 25.01.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 січня 2018 року м. Кропивницький

справа № 404/4953/16-ц

провадження № 22-ц/781/82/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Черненко В.В.

суддів: Мурашка С.І., Кіселика С.А.

секретар Гончар В.В.

учасники справи:

представник позивача - Бистров С.А.

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.11.2016 року, суддя Галаган О.В., по справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

На обґрунтування позовної заяви зазначив, що ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 24.11.2010 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 1600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Позивач зазначив, що він свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, однак відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями.

У зв'язку з цим станом на 23.05.2016 року виникла заборгованість у розмірі 15819,05 грн., з яких: 10136,66 грн. - тіло кредиту; 1910,65 грн. - відсотки за користування кредитом; 3862,85 грн. - пеня; 750 грн. - штрафи; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 729,48 грн. - штраф (процентна складова), з них 2070,59 грн. - внесено коштів на погашення заборгованості з 01.06.2015 року. Просив суд стягнути із ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 15819,05 грн. за кредитним договором б/н від 24.11.2010 року та судові витрати.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.11.2016 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема зазначається, що суд першої інстанції не встановив дійсні обставини по справі . В матеріалах справи відсутні будь які належні докази на підтвердження позову , а висновки суду не ґрунтуються на законі. Зазначається, що відповідач по справі у 2010 році не отримував кредит у розмір 1600 грн., а подавав заяву на відкриття карткового рахунку для зарахування заробітної плати

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що 24.11.2010 року відповідач надав позивачу анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідно до якої отримав кредит у розмірі 1 600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на цю платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає дії картки.

Відповідно до тарифів по престижним картам Visa, що надана ОСОБА_2 має максимальну суму кредитної лінії 20000 грн. та всі ознаки кредитної картки, що також вбачається з витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

Суд першої інстанції зазначив, що Умови договору відповідач належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 23.05.2016 року виникла заборгованість в розмірі 15 819,05 грн.

Заборгованість складається з:

- 10 136,66 грн. - заборгованість за кредитом,

- 1 910,65 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом,

- 3 862,85 грн. - заборгованість по пені,

- 750 грн. - нарахованих штрафів, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківський послуг:

- 500 грн. - штраф (фіксована частина),

- 729,48 грн. - штраф (процентна складова).

Суд першої інстанції зазначив, що згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Підстав для звільнення відповідача від відшкодування заборгованості судом не встановлено.

Проте погодитись з такими висновками суду першої інстанції неможливо.

На час розгляду справи по сутті в судді першої інстанції ,діяли норми ЦПК від 2004 року із змінами та доповненнями.

Відповідно до статті 213 ЦПК України, яка діяла на час розгляду справи, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 215 ЦПК України, яка діяла на час розгляду справи в рішенні суду повинно бути зазначено на підставі яких доказів та з яких мотивів суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам права.

Відповідно до статті 60 ЦПК України , яка діяла на час розгляду справи кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертаючись до суду з позовом зазначив, що ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 24.11.2010 року згідно з якою отримав кредит у розмірі 1600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування карткового рахунку, яка додається до позову).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» які викладені на банківському сайті складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом на заяві . Копії Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг « та витягу з «Тарифів Банку» додаються до позовної заяви.

Зазначено, що банк виконав свої обов'язки відповідно до договору однак відповідач не виконує умови договору і станом на 23.05.2016 року має заборгованість у розмірі 15819,05 грн., яка складається з 10 136,66 грн. - заборгованість за кредитом, 1 910,65 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 862,85 грн. - заборгованість по пені, 750 грн. - нараховано штрафів, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківський послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 729,48 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України умовами кредитного договору є обов'язок кредитодавця надати грошові кошти позичальнику, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За умовами ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити розмір процентів на умовах встановлених договором. Позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому, згідно ст. 625 ЦК України.

Аналізуючи надані позивачем на підтвердження позову докази, колегія суддів встановила , що з матеріалів справи знаходиться анкета - заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приват Банку, датована 24.11.2010 року. В анкеті - заяві зазначено , що ОСОБА_2С . просить надати зарплатну карту ідентифікація з паспортом.

Кредитний ліміт за платіжною карткою «Універсальна» /Gold відповідач не виявив бажання отримувати, про що свідчить прочерк в графі «бажаний кредитний ліміт за платіжною карткою кредитка «Універсальна»/ Gold.

Інформація проте , що ОСОБА_2 отримав картку в матеріалах відсутні.

Докази які б підтвердили отримання відповідачем картки «Універсальна» /Gold - в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.2.1.5.1 Умов та Правил надання банківських послуг у Приват Банку : для відображення операцій, що проводяться з використанням Платіжної Картки, Банк відкриває Клієнту Картрахунок . При цьому , зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших, передбачених чинним законодавством соціальних виплат, зараховуються і враховуються банком на окремому Картрахунку, який містить спеціальний додатковий параметр.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідачу був відкритий Картрахунок а також окремий картрахунок , який містить додатковий спеціальний додатковий параметр.

Позивач на підтвердження позову надав розрахунок заборгованості за договором №б/н від 24.11.2010 року укладеного між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_2 станом на 31.05.2015 року та 31.05.2016 року.

До розрахунку надано довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки клієнта ОСОБА_2 (картрахунок НОМЕР_2 від 02.07.2013 року )

З даних розрахунків вбачається, що перша дата нарахування заборгованості визначена - 02.07.2013 року.

Будь які докази на підтвердження того, що відповідач в період з 24.11.2010 року по 02.07.2013 року користувався кредитними коштами у розмірі 1600 грн. в матеріалах відсутні.

З наданих доказів, які були надані позивачем на підтвердження позову і були предметом розгляду справи в суді першої інстанції вбачається, що докази які б підтвердили , що відповідачу надавалась банківська послуга згідно якої він в 2010 році отримав кредит у розмірі 1600 грн. відповідно до заяви №б/н від 24.11.2010 року-відсутні.

Під час розгляду справи в апеляційному проваджені представник позивача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи довідку , що за кредитним договором №б/н від 24.11.2010 року , оформленим між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» були видані наступні картки:

НОМЕР_1 дата відкриття 23.04.2012 року з терміном дії до 11.2015 року,

НОМЕР_2 дата відкриття 02.07.2013 року з терміном дії до 05.2017 р.

НОМЕР_3 дата відкриття 19.09.2013 року з терміном дії до 05.2017 р.

НОМЕР_4 дата відкриття 14.09.2015 року з терміном дії до 09.2018 року.

НОМЕР_5 дата відкриття 08.09.2016 року з терміном дії до 04.2018 року.

Також надано виписки руху коштів по карті НОМЕР_6 за період з 01.01.1999 по 06.12.2017 р.

Картці НОМЕР_7 за період з 01.01.1999 по 06.12.2017 року.

Картці НОМЕР_8 за період з 01.01.1999 по 0612.2017 року .

Колегія суддів перевірили надані докази і дійшла висновку,що зазначені докази не підтверджують доводи викладені в позовній заяві оскільки термін видачі карток зазначений з 2012 року і в наступні роки. Докази , що вказані картки мають відношення до заяви - угоди від 24.11.2010 року позивачем не надано.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку,що при розгляді справи суд першої інстанції не встановив дійсні обставини справи не перевірив яким доказами підтверджуються доводи позову і як наслідок ухвалив рішення яке не ґрунтується на законі.

Колегія судів дійшла висновку , що оскільки позивач не надав до суду належні та допустимі докази на підтвердження позовних вимог, відповідно позов не підлягає задоволенню .

Відповідно до статті 376 ч. 1 п. 1 ЦПК підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 14.11.2016 року скасувати. Ухвалити нове рішення , яким у задоволені позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Повний текст постанови складено 30.01.2018року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: