Постанова № 71892522, 19.01.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4595/17

Провадження № 2-а/346/20/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2018 року м. Коломия

головуючого - судді - П»ятковського В.І.,

за участю секретаря Іванишин Х.І.,

представника позивачки ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов"язання провести перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернувшись до суду з даним позовом, уточнивши який посилається на те, що вона, ОСОБА_3, старший сержант запасу, проходила військову службу у Збройних Силах України.

В даний час є військовим пенсіонером і отримує з травня 2009 року пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На пенсійному обліку знаходжусь у ОСОБА_4 управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

15 липня 2017 року нею виявлено, що пенсія їй нарахована в заниженому розмірі, до складу грошового забезпечення, з якого призначена пенсія, невключені суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної служби, індексації заробітної плати, одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Тому, 15 липня 2017 року звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку основного розміру пенсії з врахуванням в грошовому забезпеченні одноразових видів грошового забезпечення, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 24 липня 2017 року №556/К-15 в перерахунку пенсії їй відмовлено з посиланням на статтю 43 Закону № 2262-XII та пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393якими передбачено, що пенсія обчислюється виходячи з грошового забезпечення, до якого включаються тільки постійні виплати, а одноразові додаткові виплати не входять до складу грошового забезпечення і тому немає правових підстав для врахування їх при обчисленні пенсії .

Вважаює що дії відповідача в частині не врахування в складі грошового забезпечення, з якого призначена їй пенсія, сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної служби, індексації заробітної плати, одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є протиправними.

Просила суд, визнати неправомірними дії ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови їй в проведенні перерахунку пенсії із врахуванням в грошовому забезпеченні одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної служби, одноразової грошової допомоги при звільненні та індексації грошового забезпеченнязобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести їй, ОСОБА_3 перерахунок пенсії за вислугу років з 15 липня 2016 року з врахуванням в грошовому забезпеченні, з якого перераховується пенсія, одноразових додаткових видів грошового забезпечення отриманих нею в складі грошового забезпечення з 1 січня 2008 року по день звільнення, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної служби, одноразової грошової допомоги при звільненні та індексації грошового забезпечення, здійснити відповідні виплати з врахуванням проведених виплат.

В судовому засіданні представник позивачки у частині позовних вимог, щодо зобов»язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії із врахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні та індексації грошового забезпечення - відмовився, в іншій частині позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала, подала письмове заперечення, мотивуючи тим, що пенсія позивачці призначена згідно чинного законодавства і підстав для її перегляду за нормами ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", немає, оскільки згідно із ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в межах своїх повноважень з 01.01.2007 здійснює функції призначення (перерахунку) та виплати пенсій відповідним категоріям військовослужбовців на підставі документів, поданих уповноваженим структурним підрозділом державного органу, з якого особи були звільнені із служби.

При цьому, функції визначення грошового забезпечення, з якого обчислюються пенсії цим особам, не входять до компетенції ГУ ПФУ в області.

Згідно положень статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) розмір пенсії за вислугу років залежить від грошового забезпечення, встановленого статтею 43 цього Закону.

Відтак, стаття 43 Закону є спеціальною нормою, якою визначено заробіток (грошове забезпечення), який враховується для обчислення розміру пенсії, призначеної згідної цього Закону.

Так, згідно частини 3 статті 43 Закону, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Структуру та умови нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям визначено постановою Кабіне ту Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова) та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 N260.

Відповідно до п.30.1 Розділу XXX Інструкції, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до п.33.1 Розділу XXXIII Інструкції особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, винагорода за тривалість безперервної військової служби, не відносяться до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а є одноразовими (щорічними) виплатами, мають характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту військовослужбовців., відносяться до заохочувальних та компенсаційних виплат та не входять до складових грошового забезпечення, визначених ст. 43 Закону, з яких обчислюється пенсія.

Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст. 99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду. Просять в позовних вимогах ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивачки та представника відповідача, дослідивши матеріали справи,з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що публічно-правовий спір між сторонами виник з приводу того, що відповідач відмовив у перерахунку пенсії позивачці через те, що одноразові додаткові виплати не входять до складу грошового забезпечення.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка,ОСОБА_3, старший сержант запасу, проходила військову службу у Збройних Силах. В даний час є військовим пенсіонером і отримує з травня 2009 року пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На пенсійному обліку знаходиться у ОСОБА_4 управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

15 липня 2017 року позивачкою виявлено, що пенсія їй нарахована в заниженому розмірі, до складу грошового забезпечення, з якого призначена пенсія, невключені суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної служби, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Тому, 15 липня 2017 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку основного розміру пенсії з врахуванням в грошовому забезпеченні одноразових видів грошового забезпечення, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 24 липня 2017 року № 556/К-15 в перерахунку пенсії позивачці відмовлено з посиланням на статтю 43 Закону № 2262-XII та пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393якими передбачено, що пенсія обчислюється виходячи з грошового забезпечення, до якого включаються тільки постійні виплати, а одноразові додаткові виплати не входять до складу грошового забезпечення і тому немає правових підстав для врахування їх при обчисленні пенсії .

Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови № 393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей."

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною другою цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Законом № 2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям допомоги на оздоровлення визначені Постановою № 1294, якою упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови). Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та винагороди за тривалу безперервну військову службу.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 Постанови № 1294).

Згідно зі статтею 41 Закону № 1058-ІV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п.17 ч.1 ст. 11 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу.

Відповідно до абз.7 п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску» платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб, зокрема як військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, винагорода за тривалу безперервну військову службу, з яких сплачено страхові внески, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Аналогічна правова позиція викладена в поставі Верховного Суду України від 10 березня 2015 року, прийнятій у справі № 21-70а15, яка відповідно до ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 123 ч. 3 КАС, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку до адміністративного суду, або якщо підстави вказані ним у заяві будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється ухвала.

Позивачка, ОСОБА_3 звернулася до управління ПФУ з заявою про перерахунок пенсії 15 липня 2017 року, відмову їй надано 24 липня 2017 року. За захистом порушеного права до суду позивачка звернулася 06 жовтня 2017 року, тобто в межах шестимісячного строку, а отже строк звернення до адміністративного суду не пропустила.

Відповідно до частин 1,2 ст. 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Суд вважає, що в даному випадку, питання періоду стягнення невиплаченої пенсії регулюється саме спеціальними нормами встановленими ст.ст. 51,63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

В судовому засіданні представник позивачки не заперечив доводи представника відповідача щодо не врахування при перерахунку пенсії сум індексації, з яких не сплачувались внески на загальнообов"язкове державне соціальне страхування, та суми одноразової грошової допомоги при звільненні, що відповідає правовій позиції зазначеній в Постанові Верховного суду України від 12.09.2017р. (Справа№21-111а16), тому, в цій частині в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі наведеного та ст. 19 Конституції України, ст.ст. 43, 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», керуючись ст.ст. 139, 242, 244, 246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_3 в проведенні перерахунку пенсії із врахуванням в грошовому забезпеченні одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної служби.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_3 перерахунок пенсії за вислугу років з 15 липня 2016 року з врахуванням в грошовому забезпеченні, з якого перераховується пенсія, одноразових додаткових видів грошового забезпечення отриманих нею в складі грошового забезпечення з 1 січня 2008 року по день звільнення, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, винагороди за тривалість безперервної служби, та здійснити відповідні виплати з врахуванням проведених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України, за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_3понесені нею судові витрати - судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського Апеляційного адміністративного суду через Коломийський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 січня 2018 року.

Суддя П'ятковський В. І.